Чи готова Україна допомогти біженцям із зони грузино-осетинського конфлікту?

Ситуація в Тбілісі потроху стабілізується, повідомляє місцевий кореспондент грузинської служби Радіо «Свобода» Коба Ліклікадзе, вже десять годин у місті не чути бомбових ударів.Та неспокійно в інших грузинських містах. За інформацією секретаря Ради безпеки Грузії, 40 танків і осетинські формування сьогодні увійшли в місто Горі в 60 кілометрах від Тбілісі. Там відбувається мародерство та грабунок, розповідає грузинський кореспондент. «З Тбілісі багато людей, в основному жінки та діти, виїхали в менші міста. Біженців розселяють в дитячих садках, організовують їм допомогу».

Допомога біженцям

Організація Об’єднаних Націй готується надати допомогу тридцятьом тисячам біженців, котрі постраждали внаслідок грузино-осетинського конфлікту. Перший літак з гуманітарною допомогою від Управління Верховного комісара ООН у справах біженців прибув у Тбілісі у вівторок. Україна заявила, що також готова надати допомогу шукачам притулку.

У трьох областях України - Закарпатській, Одеській і Київській - діють центри тимчасового перебування біженців, кожен із них розрахований на 200 осіб, каже Ігор Репешко, начальник департаменту у справах громадянства МВС. До речі, як повідомили в Одеському обласному управлінні міграційної служби, одна родина з Тбілісі вже попросила українську сторону надати їм статус біженців.

У разі необхідності Одеська область зможе прийняти і забезпечити всім необхідним до п’ятдесяти біженців із зони військового конфлікту між Грузією та Росією.

«Цього року різко зросла кількість біженців, які подали заяви про надання відповідного статусу. Від початку року на розгляді перебуває 160 заяв. Це утричі більше, ніж у 2007 році. Найбільше біженців до Одеської області їде з Афганістану та країн Африки», – повідомив начальник міграційної служби Одеської області Іван Супруновський.

В Управлінні міграційної служби обласної державної адміністрації запевнили, що в регіоні готуються до можливого напливу втікачів із Грузії.

Тим часом, в Одесі вже другий день тривають пікети біля консульства Російської Федерації. Представники грузинського культурного товариства за підтримки українських патріотичних організацій і партій (КУН, УНП, НРУ, ВО «Свобода», ПРП) вимагають негайного виведення російських військ із території Грузії і гарантування міжнародною спільнотою її територіальної цілісності.

12 серпня пікет завершився кількома сутичками між представниками грузинської громади і активістами Прогресивної Соціалістичної Партії України, які виступають на підтримку дій російських військ. З критикою Михайла Саакашвілі в Одесі виступили також Компартія України і Партія регіонів. 13 серпня пікет за участю представників грузинської громади в Одесі підтримала велика група активістів миколаївської крайової організації Народного Руху України.

У Львові ж грузинська громада нечисленна, складається переважно з грузинів-біженців з Абхазії, які у 1995 році під час грузинсько-абхазького конфлікту приїхали в Україну. Більшість асимілювалися в Україні, створили сім’ї, влаштувалися на роботу.

Журналіст Костянтин Аланія Коба брав участь у громадянській війні у Грузії в 1991-92 роках. «Ще з 1991 року ми усвідомлювали, що це не війна грузино-абхазька, чи інших етнічних меншин, ми завжди знали, що це грузино-російська війна», – каже він.

Коба врятувався в числі інших грузинських бійців і змушений був покинути Грузію. Він не повернувся в Абхазію і вже 13-й рік мешкає у Львові, гарно володіє українською мовою. Коба був найближчим другом Георгія Гонгадзе, який разом із мамою, як біженець, прибув в Україну.

У 90-х в Україні був ухвалений закон щодо біженців з Абхазії як окремої категорії, і людям було легше знайти роботу і влаштувати своє життя, по суті з нуля, на чужині. Більшість з них асимілювались у Львові.

Директор центру соціальної адаптації Ігор Гнат у 1995 році приймав біженців з Абхазії. Він каже, якщо сьогодні прибудуть біженці з Осетії, то їх можна поселити у неперспективні села, де стоять будинки, але треба зробити дороги, налагодити інфраструктуру. Гроші на допомогу біженцям під такі програми надає ООН.

Кавказький конфлікт і внутрішньо-українські проблеми

Події на Кавказі вже використовуються різними українськими політиками для розпалювання територіальний і мовних проблем у самій Україні, вважає політтехнолог Тарас Березовець.

«Пішли досить деструктивні заяви, зокрема від Леоніда Грача, чинного представника комуністичної партії, стосовно того, що Крим невдовзі може повторити долю Південної Осетії.У заяві йшлося про те, що жителі Криму зможуть скористатися прецедентом, створеним свого часу в Косові, пізніше використаним Росією в Південній Осетії. Адже відомо, що величезна кількість українських громадян, які проживають в Криму, мають подвійне громадянство, особливо це стосується міста Севастополя. Також можуть з’явитися протилежні крайнощі, численні антиросійські заяви з боку праворадкальних політиків», – зазначив Тарас Березовець.

ГЛАС НАРОДУ: