Військово-Морські сили
Цього року український флот відзначав свою 16-ту річницю. Насправді ж групу кораблів і військових частин, розкиданих півднем України, Військово-Морськими силами можна було назвати лише на початку двохтисячних. Саме в 2001 році український флот провів перше комплексне тактико-стратегічне навчання в Чорному морі.
Щороку кораблі і підрозділи ВМС України беруть участь у кількох десятках різноманітних військових навчань як на українській території, так і закордоном.Лише відомий «Сі Бриз», за повідомлення прес-служби флоту, дає змогу провести вишкіл половини командного складу і чверті особового складу ВМС України. А ще в рамках «Сі Бризу» українці отримують від американців безкоштовно військове устаткування і модернізують свою інфраструктуру. Виняток стався лише 2006 року, коли ліві і проросійські сили, зірвавши навчання, завдали втрат українським морякам майже на півмільйона доларів.
Втім, якщо якісно український флот не поступається Чорноморському флоту Росії, то кількісно він менший більш як учетверо. Востаннє ВМС України отримали новий корабель у 2005 році – корвет «Тернопіль». Та за останні 10 років він став лише третім новим кораблем. Експерти кажуть, що у випадку необхідності блокування Севастопольської бухти (у разі фізичного входження туди кораблів іноземного флоту), сил лише ВМС України може не вистачити, тим більше, що у Севастополі дислокується лише кілька українських кораблів, решта – в Донузлаві та Одесі.
Капітан першого рангу запасу Мирослав Мамчак сказав, що більш дієвим була б негайна підготовка і підписання українсько-російської міжурядової угоди про регламентацію дій Чорноморського флоту Росії, який базується на території України, у кризових і конфліктних ситуаціях за участі Росії.
«Хочеш миру— готуйся до війни»
Речник Міноборони Ігор Халявінський оцінює боєздатність українського війська на відмінно. За його словами, армія забезпечена надійними і надсучасними системами протиповітряної оборони, які здатні захистити повітряний простір держави, а військові пройшли гарний вишкіл. «Здається, що чисельність армії зменшується, але насправді ми відмовляємося від обслуговуючого персоналу, від тих, хто, наприклад, охороняє склади. Тож насправді зараз більше людей займається саме бойовою підготовкою».
Не так оптимістично оцінює боєздатність українського війська колишній начальник Генерального штабу Збройних сил генерал Анатолій Лопата. Він запевняє, що після розпаду Радянського Союзу Україна не змогла технічно переоснастити армію. Чисельність війська з того часу дуже зменшилася. Після розпаду СРСР лише сухопутних військ було 726 тисяч. Сьогодні ж усі Збройні сили складають біля 150 тисяч. «Технічно ми не оновилися, не змогли своєчасно переозброїтися, модернізувати техніку. Небагато доклали зусиль, щоб військо мало хороший вишкіл».
Анатолій Лопата також вважає, що зробити українську армію боєздатною неможливо, поки не вирішені соціально-економічні проблеми військових. Заохотити вояків можна достойною зарплатою і розв’язанням житлових проблем. Оскільки, армія не захищена соціально, то вона програє і у моральному плані. Адже, «Людина, яка йде захищати свою державу, має знати, що вона це робить, бо держава захищає її сім’ю», - говорить генерал.
Дійсно, боєготовність Збройних сил не обмежується лише матеріальним аспектом, як то військово-технічне обладнання, зазначає колишній командувач Військово-Морськими силами адмірал Володимир Безкоровайний. Вона складається також і з моральної підготовки вояків. Він упевнений, що основою основ боєздатності є саме психологічна готовність війська захищати свою Батьківщину.
ГЛАС НАРОДУ:
Чи довіряєте Ви українській армії, чи впевнені, що вона може захистити державу? | |
Галина, пенсіонерка: – Думаю, в нас сильна армія, вона повинна захищати країну. Тим більше зараз все можливо. Від Росії можна чекати будь-чого. | |
Степан, будівельник: – Я впевнений у нашій армії, вояки будуть захищати свою країну і людей, бо вони українці. | |
Марина, студентка: – Думаю, здатна. У нас дружний народ, сильний. | |
Микола, пенсіонер: – Наші вояки грудьми будуть захищати Україну. А якщо сил не вистачить, то чоловіцтво, козацтво стане на захист України, до лав армії. У цьому неспокійному світі, особливо в час таких подій у Грузії, треба тримати порох сухим, а шаблі гострими! | |
Влада, студентка: – Я вірю в Україну, в українську армію, в українську державу. Моя особиста думка ґрунтується виключно на патріотизмі та вірі. |