Доступність посилання

ТОП новини

Через події на Кавказі є загроза збройного конфлікту між Україною і Росією – британський експерт


Севастополь, Чорноморський флот Росії на День ВМС Росії стріляє холостими, всупереч забороні офіційного Києва. 27 липня 2008 р.
Севастополь, Чорноморський флот Росії на День ВМС Росії стріляє холостими, всупереч забороні офіційного Києва. 27 липня 2008 р.
Прага – Британський аналітик Джеймс Шерр попереджає про загрозу збройного конфлікту між українцями і росіянами у разі, якщо Україна не допустить повернення російських кораблів з Кавказу до Криму. Він закликав Україну і Грузію звернутися за підтримкою до НАТО і водночас визнав, що зараз на Заході неоднозначно ставляться до подій на Кавказі. Джеймс Шерр – керівник програм з Росії та Євразії Королівського інституту міжнародних справ. У розмові Радіо Свобода він розповів більше про свої спостереження

– Пане Шерр, нині лунають різні оцінки, яке ж значення протистояння між Москвою і Тбілісі має для України. З одного боку, колишній посол США при ООН Річард Голбрук припускає, що наступною метою Кремля після Грузії буде Україна. З іншого боку, російський політолог Федір Лук’янов сказав Радіо Свобода, що проводити такі паралелі – провокація, бо конфлікт в Грузії назрівав уже багато років, а в Україні немає територій, які б не контролювала центральна влада. На Вашу думку, яку роль відіграє український чинник у конфлікті на Кавказі
?

Джеймс Шерр
– Росія думала про Україну від самого початку цього конфлікту. Звісно, що мета Росії не обмежується лише Південною Осетією чи Грузією. Мета Росії — чітко продемонструвати, хто господар у регіоні, хто єдиний може гарантувати безпеку і стабільність, а інші гравці, особливо НАТО, не мають ні волі, ані можливості цього робити.
– Чи може нинішнє протистояння на Кавказі загальмувати шлях Грузії і України до НАТО чи навіть його зупинити?
– Очевидно, що це мета Росії. Разом з тим перша реакція Заходу на конфлікт не викликає захоплення, дехто навіть скаже, що вона була ганебною. Важко прогнозувати, якою буде політика Заходу у майбутньому. Буде дві реакції. Одні дійдуть висновку, що нинішня ситуація доводить, що НАТО вже дійшло межі щодо розширення і має ще раз все обміркувати. З іншого боку, будуть ті, хто вважатиме Росію загрозою для безпеки її сусідів, статусу кво в регіоні і захоче розробити ефективнішу і потужнішу стратегію. Тому довготермінова реакція Заходу ще неясна і зараз будуть дуже цікаві дискусії.
– Ви маєте на увазі Німеччину, яка з розумінням поставилася до позиції Москви?
– Кожна держава зараз переглядає свою політику. А Німеччина не є одностайною. Соціалісти і міністр закордонних справ мають одне бачення, а канцлер Анґела Меркель – інше. Нинішні події змушують всіх переглянути парадигму стосовно того, що ж росіяни будуть, а що не будуть робити і стосовно всієї системи безпеки у регіоні Східної Європи і Чорного моря.
– Росія не сприйняла бажання України бути посередником у врегулюванні конфлікту з Грузією, звинувативши її в поставках туди зброї. Офіційний Київ, зі свого боку, закликав Росію вивести з Грузії війська. Як це все може вплинути на українсько-російські відносини?
– Перш за все треба усвідомити: залучення в цьому конфлікті елементів Чорноморського флоту Росії з самого початку було спрямоване проти України. Це іспит для суверенітету України. Тут для України створили вибір: або бути безсилою у той час як використовують російські кораблі проти держави, яка фактично є союзником України, або ж робити принципові кроки, які, можливо, Україна не спроможна втілити сама. Міністерство закордонних справ України виступило з дуже сильною заявою щодо російського флоту. На мою думку, дуже важливо, щоб Україна і Грузія використали можливості програми НАТО «Партнерство заради миру», щоб офіційно порушити це питання перед вищим керівництвом НАТО, і зробили це якнайшвидше.
– Які можуть бути наслідки для України? Вищі, ніж сподівалися, ціни на газ із нового року?
– Гадаю, що ризики будуть вищі, ніж це. Якщо будуть спроби не допустити повернення російських кораблів до Севастополя, то є певна загроза, що між Україною і Росією може дійти до застосування сили. Я не хочу оцінювати шансів, що це станеться, але така загроза є. У цьому сенсі риторика Москви надзвичайно тривожна. Ніхто не повинен припускати, що цей конфлікт має якусь межу.
(Прага – Київ)
  • Зображення 16x9

    Мар’яна Драч

    На Радіо Свобода – з 1996 року. Вела різні програми, серед яких «Україна і світ» та «Свобода сьогодні». Вивчала міжнародні відносини в Рузвельтському університеті в Чикаго і державне управління та економіку в Інституті державного управління і місцевого самоврядування (нині Академія) в Києві. Директор Української служби Радіо Свобода з травня 2013 року.

XS
SM
MD
LG