Міжнародний кримінальний суд створили для того, щоб вчиняти правосуддя в справах про найбільші порушення прав людини. І, як кажуть правозахисники, за недовгий час свого існування, а Римський статут набув чинності в липні 2002 року, після того, як його ратифікували 60 держав, Міжнародний кримінальний суд уже зробив реальні кроки до того, щоб почати відновлювати справедливість.
Міжнародний кримінальний суд має переслідувати осіб, відповідальних за геноцид, злочини проти людяності й воєнні злочини, скоєні в державах-учасницях після того, як цей суд постав, після 1 липня 2002 року. Є й виняток: події в країнах, які не стали учасницями Римського статуту, може передати на розгляд цього Суду Рада Безпеки ООН.
Саме так, завдяки Раді Безпеки, сталося в останній справі, яка набула великого розголосу. Прокурор Міжнародного кримінального суду оголосив про звинувачення в усіх найбільших кримінальних злочинах президентові Судану Омару аль-Баширові через криваві події в суданському регіоні Дарфур. Ця країна не визнає юрисдикції Суду, хоча й мусить за резолюцією Ради Безпеки.
Крім цієї, Міжнародний кримінальний суд розглядає ще три справи про масові порушення прав людини. Всі вони стосуються Африки: це ситуації на півночі Уганди, в Демократичній Республіці Конго і в Центральноафриканській Республіці.
Невдача в першій справі
Але не все в цьому Суді вже йде, як бажалося б. Уже перший його процес довелося зупинити.
Лідер збройного угруповання з Демократичної Республіки Конго Тома Лубанґа Дьїло мав би відповісти за численні порушення прав людини – вбивства, тортури, ґвалтування, а ще примусовий запис у свої бійці дітей. Але судді встановили, що сторона звинувачення приховала свідчення, які могли б виправдовувати підсудного.
Відтак Суд постановив звільнити його, бо визнав, що справедливий процес провести неможливо. Тепер Тома Лубанґа чекає на вирішення касаційної скарги прокурора.
Україна не визнає юрисдикції Суду
Нині учасницями Римського статуту Міжнародного кримінального суду є 106 держав, які ратифікували його чи приєдналися до нього. Україна наразі серед інших 40 країн, які підписали Статут, але ще не ратифікували його.
Якраз нинішнього ювілейного липня до України звернулася Коаліція за Міжнародний кримінальний суд – міжнародна неурядова мережа громадських організацій. Цього липня ця мережа обрала Україну для своєї всесвітньої ратифікаційної кампанії й закликала її «продемонструвати рішучість іти шляхом міжнародного правосуддя та верховенства права, ратифікувавши Римський статут». На думку правозахисників, було б найкраще, коли б Україна подала свою ратифікаційну грамоту саме 17 липня.
Та Верховна Рада останнім часом переймалася зовсім іншим. Тим часом Україні перед ратифікацією Римського статуту, як виглядає, доведеться змінити для цього свою Конституцію – ще 2001 року Конституційний Суд вирішив, що Статут не відповідає українському Основному законові.
Міжнародний кримінальний суд подобається не всім
Водночас є й низка країн, які взагалі не бажають мати справи з Міжнародним кримінальним судом. Наприклад, Китай, Ізраїль та США вважають, що цей Суд може стати інструментом політичного переслідування їхніх громадян. Останні дві держави навіть відкликали свої вже поставлені підписи під Римським статутом.
А проте правозахисники вважають створення Міжнародного кримінального суду правильним кроком. За їхніми словами, в нинішньому глобалізованому і взаємозалежному світі треба говорити й про глобалізацію правосуддя.
Міжнародний кримінальний суд, що має резиденцію в Гаазі, не варто плутати з низкою інших міжнародних судів і трибуналів, які нерідко працюють у цьому ж нідерландському місті, зокрема, з Міжнародним судом, який є органом ООН і розглядає міждержавні суперечки.
(Прага – Київ)
Міжнародний кримінальний суд має переслідувати осіб, відповідальних за геноцид, злочини проти людяності й воєнні злочини, скоєні в державах-учасницях після того, як цей суд постав, після 1 липня 2002 року. Є й виняток: події в країнах, які не стали учасницями Римського статуту, може передати на розгляд цього Суду Рада Безпеки ООН.
Саме так, завдяки Раді Безпеки, сталося в останній справі, яка набула великого розголосу. Прокурор Міжнародного кримінального суду оголосив про звинувачення в усіх найбільших кримінальних злочинах президентові Судану Омару аль-Баширові через криваві події в суданському регіоні Дарфур. Ця країна не визнає юрисдикції Суду, хоча й мусить за резолюцією Ради Безпеки.
Крім цієї, Міжнародний кримінальний суд розглядає ще три справи про масові порушення прав людини. Всі вони стосуються Африки: це ситуації на півночі Уганди, в Демократичній Республіці Конго і в Центральноафриканській Республіці.
Невдача в першій справі
Але не все в цьому Суді вже йде, як бажалося б. Уже перший його процес довелося зупинити.
Лідер збройного угруповання з Демократичної Республіки Конго Тома Лубанґа Дьїло мав би відповісти за численні порушення прав людини – вбивства, тортури, ґвалтування, а ще примусовий запис у свої бійці дітей. Але судді встановили, що сторона звинувачення приховала свідчення, які могли б виправдовувати підсудного.
Відтак Суд постановив звільнити його, бо визнав, що справедливий процес провести неможливо. Тепер Тома Лубанґа чекає на вирішення касаційної скарги прокурора.
Україна не визнає юрисдикції Суду
Нині учасницями Римського статуту Міжнародного кримінального суду є 106 держав, які ратифікували його чи приєдналися до нього. Україна наразі серед інших 40 країн, які підписали Статут, але ще не ратифікували його.
Якраз нинішнього ювілейного липня до України звернулася Коаліція за Міжнародний кримінальний суд – міжнародна неурядова мережа громадських організацій. Цього липня ця мережа обрала Україну для своєї всесвітньої ратифікаційної кампанії й закликала її «продемонструвати рішучість іти шляхом міжнародного правосуддя та верховенства права, ратифікувавши Римський статут». На думку правозахисників, було б найкраще, коли б Україна подала свою ратифікаційну грамоту саме 17 липня.
Та Верховна Рада останнім часом переймалася зовсім іншим. Тим часом Україні перед ратифікацією Римського статуту, як виглядає, доведеться змінити для цього свою Конституцію – ще 2001 року Конституційний Суд вирішив, що Статут не відповідає українському Основному законові.
Міжнародний кримінальний суд подобається не всім
Водночас є й низка країн, які взагалі не бажають мати справи з Міжнародним кримінальним судом. Наприклад, Китай, Ізраїль та США вважають, що цей Суд може стати інструментом політичного переслідування їхніх громадян. Останні дві держави навіть відкликали свої вже поставлені підписи під Римським статутом.
А проте правозахисники вважають створення Міжнародного кримінального суду правильним кроком. За їхніми словами, в нинішньому глобалізованому і взаємозалежному світі треба говорити й про глобалізацію правосуддя.
Міжнародний кримінальний суд, що має резиденцію в Гаазі, не варто плутати з низкою інших міжнародних судів і трибуналів, які нерідко працюють у цьому ж нідерландському місті, зокрема, з Міжнародним судом, який є органом ООН і розглядає міждержавні суперечки.
(Прага – Київ)
