– Безумовно, за останні декілька років Україна пройшла довгий шлях перед тим, як стати членом СОТ. Наразі ще й ведуться розмови про встановлення зони вільної торгівлі з Євросоюзом. У разі успіху й зона вільної торгівлі призведе до подальшого поліпшення ділового середовища, адже цей проект має досить великий потенціал. Тому, безумовно, ми залишаємося оптимістами, бо не лише бачимо те, що на поверхні, але й відзначаємо, що інституції, які відповідають за стан ділового середовища в Україні, реформуються у правильному напрямку.
– Чи не може прихід західних конкурентів просто зруйнувати український бізнес?
– Наші дослідження виявили, що продуктивність та іноваційність бізнесу зростають, коли вони мають іноземний вплив. Проте внутрішня конкуренція теж дуже важлива, і для підприємств закордонного походження, і для вітчизняних фірм. І, до речі, ми відзначили в доповіді зростання рівня та важливості внутрішньої конкуренції в східноєвропейських країнах із низькими прибутками, до яких належить і Україна.
– Україна, згідно з Вашим аналізом, – країна з найбільшими темпами старішання населення у Європі…
– Так, ми дійшли висновку, що вся Східна Європа старішає. При цьому Україна – найшвидше. У цілому для всієї групи країн Сходу та Заходу Європи може з’явитися потреба заповнити демографічну нестачу за рахунок країн, де чисельність населення зростає. Проте коли не дбати про зростання продуктивності, не проводити реформ ринку праці й пенсійного забезпечення, потреба в мігрантах може бути набагато більшою, ніж та, про яку ми знаємо з минулого Заходу й Сходу Європи. Але, на мою думку, міграція може бути тільки частиною рішення.
– Що потрібно робити керівництву України, щоб наблизитися до європейських стандартів, обраних лідерами держави як дороговказ?
– Україна – цікава держава, бо вона має чималий наплив мігрантів із-поза меж Європи. Це при тому, що чимало українців переїжджає до країн Західної Європи та багатших східноєвропейських держав. Питання української міграції політично та соціально пов’язане з величезним спротивом у самій країні. Мета нашої доповіді – показати можливі ходи і дати зрозуміти: коли ви хочете наблизитися до європейських життєвих стандартів, ви мусите мати таку саму межу пенсійного віку, як у ЄС. Також ви мусите мати рівноцінні з європейськими освітні програми щодо здорового способу життя. Допоки зберігатиметься різниця у цих речах, відповідні державні органи повинні погодитися з контрольованою імміграцією. Інакше нічого й говорити про наближення до стандартів життя Європейського Союзу.
(Брюссель – Прага – Київ)
– Чи не може прихід західних конкурентів просто зруйнувати український бізнес?
– Наші дослідження виявили, що продуктивність та іноваційність бізнесу зростають, коли вони мають іноземний вплив. Проте внутрішня конкуренція теж дуже важлива, і для підприємств закордонного походження, і для вітчизняних фірм. І, до речі, ми відзначили в доповіді зростання рівня та важливості внутрішньої конкуренції в східноєвропейських країнах із низькими прибутками, до яких належить і Україна.
– Україна, згідно з Вашим аналізом, – країна з найбільшими темпами старішання населення у Європі…
– Так, ми дійшли висновку, що вся Східна Європа старішає. При цьому Україна – найшвидше. У цілому для всієї групи країн Сходу та Заходу Європи може з’явитися потреба заповнити демографічну нестачу за рахунок країн, де чисельність населення зростає. Проте коли не дбати про зростання продуктивності, не проводити реформ ринку праці й пенсійного забезпечення, потреба в мігрантах може бути набагато більшою, ніж та, про яку ми знаємо з минулого Заходу й Сходу Європи. Але, на мою думку, міграція може бути тільки частиною рішення.
– Що потрібно робити керівництву України, щоб наблизитися до європейських стандартів, обраних лідерами держави як дороговказ?
– Україна – цікава держава, бо вона має чималий наплив мігрантів із-поза меж Європи. Це при тому, що чимало українців переїжджає до країн Західної Європи та багатших східноєвропейських держав. Питання української міграції політично та соціально пов’язане з величезним спротивом у самій країні. Мета нашої доповіді – показати можливі ходи і дати зрозуміти: коли ви хочете наблизитися до європейських життєвих стандартів, ви мусите мати таку саму межу пенсійного віку, як у ЄС. Також ви мусите мати рівноцінні з європейськими освітні програми щодо здорового способу життя. Допоки зберігатиметься різниця у цих речах, відповідні державні органи повинні погодитися з контрольованою імміграцією. Інакше нічого й говорити про наближення до стандартів життя Європейського Союзу.
(Брюссель – Прага – Київ)
