Роман Купчинський: Перший доказ є те, що колишній російський президент Володимир Путін заявляв кілька разів, як і керівництво «Газпрому», яке тоді очолював тоді як голова Ради директорів Дмитро Медведєв, що «Газпрому» і російській стороні не відомі прізвища українських партнерів «Росукренерго». Це відразу викликало здивування на Заході і питання, чи «Газпром» має таку практику, що підписує контракти на мільйони, чи мільярди доларів із людьми, прізвищ яких не знає. Це звичайно, виявилося неправдою. Вони прекрасно знали цих партнерів. Зв’язки Фірташа з Могилевичем – відомий факт.
Другий доказ, це те, що президент Росії Медвєдєв нещодавно призначив своїм радником Костянтина Чуйченка, який був один із директорів«Росукренерго». Для мене це досить серйозні докази, що Дмитро Медвєдєв прекрасно знав, що відбувається і які структури за цим стоять.
У 2006 році вже були повідомлення, що Міністерство юстиції Сполучених Штатів перевіряє діяльність компанії «Росукренерго». Тоді про це писала газета «Волл Стріт Джорнел». Чи Вам щось відомо про результати цього розслідування?
– Ні, невідомо. Якщо взагалі було розслідування. Справа в тому, що компанія «Росукренерго» є поза юрисдикцією Сполучених Штатів. «Росукренерго» не має прямих стосунків зі США, немає тут акціонерів цієї фірми. Документи, які були надані Інтерполу і ФБР, які вони дали австрійській поліції й іншим, вказують на зв’язок цих фірм із організованою злочинністю. І «Райфайзенбанку», і «Райфайзенінвестмент», які відігравали якусь роль у цій афері.
Українські урядовці, які свого часу домовлялися з «Росукренерго», кажуть, що не мали іншого вибору, щоб отримувати дешевший газ. На Вашу думку, для чого існувала така схема?
– Україні потрібен газ, але «Росукренерго» не має своїх родовищ, власної труби. Вони існували на базі того, що була різниця між ціною середньоазійського і російського газу. Це проект був «Газпрому», бо менеджери «Газпрому» заробляли колосальні гроші на цьому. Чому вони тримали двох українських приватних бізнесменів у цій фірмі, це незрозуміло.