Кавен проголосував разом із дружиною в одній зі шкіл поблизу свого родинного дому в містечку Тулламорі, а відтак сказав, що має чудові передчуття і що задоволений з того, як провів агітаційну кампанію, що почалася практично відразу, як він очолив уряд місяць тому. Він зазначив, що його табір провів позитивну й чесну кампанію на відміну від опонентів, які, як він вважає, грали на побоюваннях людей через питання, які зовсім не входять до сфери компетенції Лісабонської угоди.
Голосування проти означало б кризу для всього ЄС
Заклик щодо високої явки був важливий з огляду на те, що, на думку фахівців, низька активність грає на руку противників Лісабонської угоди. Переважне голосування «проти» в Ірландії означало б нову кризу для всього Європейського Союзу, поза як рішення в цій організації ухвалюються консенсусом.
Відомий ірландський політичний оглядач Марк Генессі вважає, що уряд Кавена насправді зробив недостатньо, щоб пояснити ірландцям непросто написану Лісабонську угоду. Адже увагу уряду відволікала відставка у травні попереднього прем’єра Берті Агерна, тоді як табір «проти» вів рішучу медійну кампанію ще з зими.
«Кампанія “ні” була досить розумною в тому, яким чином вона висунула до угоди цілу низку звинувачень, часто суперечливих, тож урядові довелося більшість часу спростовувати ці звинувачення, замість того щоб провести позитивну аргументацію за цю угоду», – зазначає Марк Генессі.
В ЄС уже роздумують, яким чином обійти можливе голосування Ірландії проти Лісабонської угоди. Зокрема, один із членів французького уряду вже висловив одну із думок, які побутують в ЄС, про те, що будь-яка держава, яка відкидає угоду, мала б вийти зі складу Європейського Союзу. Інші ж вважають, що карати Ірландію таким чином було б несумісним із демократичною практикою.
