Гості Вечірньої Свободи: Людмила Супрун – економіст, глава бюджетного комітету Верховної Ради 4-го скликання, голова Народно-демократичної партії та Ярослав Солтис – економічний експерт, колишній застуник глави НБУ
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозаписі)
Юлія Жмакіна: Вчора, начебто, сталося порозуміння між Президентом, Прем’єр-міністром. І рукостискання були, і ухвалили закон про дохідну частину бюджету-2008. Начебто, був поданий сигнал, що життя налагоджується.
Я на початку передачі цитую редакційну статтю впливового британського ділового щоденника «Файненшл Таймс». Там пишуть, як для них, зрозумілі речі. Я думаю, що у нас їх почують.
«Київ мусить негайно взятися за подолання інфляції, інакше Україні загрожують серйозні економічні труднощі.
Нині інфляція в Україні найвища в Європа і одна з найвищих у світі. На рівні з Венесуелою, Зімбабве.
Приблизно половина цієї інфляції спричинена не зростанням цін на харчі (те, що відчувають на собі українці) і енергоносії, а внутрішніми економічними показниками в Україні».
Ну, і аналітики «Файненшл Таймс» пишуть, що до самого 2008 року українська влада майже нічого не робила, щоб уповільнити зростання кредитів, і найменше робила, щоб обмежити бюджетні витрати.
Власне, далі у цій статті йдеться про те, що всі уряди після Помаранчевої революції були захоплені якраз зростанням зарплат і виплачуванням величезних соціальних виплат.
Пані Супрун, чи дійсно можна сказати, що ситуація з інфляцією, точніше, боротьба з нею є заручницею політики? Ну, от останній період давайте візьмемо.
Людмила Супрун: Ну, однозначно, що боротьба з інфляцією здійснюється сьогодні, як ми чуємо, урядом, НБУ, законодавчими органами, але, на жаль, що вона не дає поки що результату.
Замість економічних заходів сьогодні використовуються тільки одні. Це монетарна система контролю за інфляцією. Тобто, зажати, затиснути гроші, стерилізувати грошову масу, зупинити кредитування приватного сектору чи громадян, максимально дати сьогодні зелену вулицю для того, щоб стримати ці процеси, то таким чином вони намагаються вирулити з ситуації.
Це ми бачимо сьогодні на зниженні курсу НБУ, який це робить практично в ручному режимі, незважаючи на тенденції, що в нас не вистачає сьогодні валютних кредитів, вони подорожчали, подорожчали валютні депозити достатньо серйозно. Від’ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу назвав НБУ. 10 мільярдів доларів ми втратимо з 33 мільярдів, які накопичені в золотовалютному запасі.
Тобто, на сьогоднішній день використовуються виключно ручні монетарні засоби боротьби з інфляцією. До чого це призведе? Це призведе до зростання імпорту, до витискання українського виробника. Україна знову може опинитися, як у 1994 році, на порозі дуже складних явищ. І ми можемо перейти від процесу просто інфляції до процесу стагфляції. Це коли і інфляція зростає і знижуються темпи розвитку економіки.
Юлія Жмакіна: Пане Солтис, чи є нині інфляція заручником політичної ситуації? І, зрештою, оскільки Ви працювали в НБУ, як Ви оцінюєте крок монетарними засобами боротися з інфляцією?
Ярослав Солтис: Основна задача НБУ – це стабільність національної валюти, гривні. Стабільність по відношенню до товарів і до інших валют. НБУ, так склалося у нас історично, прив’язався до долара. Жодна держава, яка розвивається, не прив’язала свою валюту до долара: ні ЄС (євро за останніх 5 років збільшив свою ціну в два рази по відношенню до долара), ні японська єна, ні фунт, ні швейцарський франк, ні навіть російський рубель (він подорожчав у порівнянні з українською гривнею і доларом) і навіть такі сусіди, як канадці, довели, що їхній долар сьогодні дорожчий, ніж американський.
Це свідчить, що ми імпортували інфляцію з-за кордону у вигляді доларових розрахунків.
Наші експортери, якщо так взяти… Я не хотів говорити, але можна говорити. Проти кого сьогодні працює значна частина бізнесменів? Проти всього населення, яке не є експортерами, тому що більша частина експорту йде в офшорні зони, і накопичені капітали в доларах звичайно разом з доларом знецінюються.
Гривня коштувала до її укріплення, а не пониження 19 центів і там, за комою, сьогодні вона вартує понад 20 центів. Кожен українець став багатшим на 4%, ВВП України стало більшим на 24 мільярди гривень, банківська система України стала більшою приблизно на 7 мільярдів гривень.
Юлія Жмакіна: Тобто, це не стосується тих людей, у яких прив’язана зарплата до долара?
Ярослав Солтис: А чому не в єнах?
Юлія Жмакіна: Ну, так сталося, така традиція.
Ярослав Солтис: Ну, звичайно…
Юлія Жмакіна: Ну, коли Ви кажете, що хтось виграв…
Людмила Супрун: Я взагалі дивуюся. Я не знаю, хто сьогодні в Україні за тими ж самими гривнями став отримувати більше? Насправді це просто гра слів, тому що сьогодні йде зростання ціни. За одні і ті ж самі гривні, що сьогодні отримують люди у вигляді зарплати, можна купити менше продуктів, менше товарів, менше послуг.
І я абсолютно впевнена, що сьогодні жодна людина не підтримала б позицію Ярослава, що вона сьогодні стала багатшою, маючи ті ж самі гривні.
Юлія Жмакіна: Пане Солтис, але загальна Ваша оцінка, що це потрібний крок, тобто ревальвація, зміцнення гривні?
Ярослав Солтис: Звичайно. Це не зміцнення гривні, це приведення гривні до стабільних валют. Гривня падала разом з…
Юлія Жмакіна: Але чи підкріплено це виробництвом? От запитання!
Ярослав Солтис: Звичайно, виробництво росте і збільшується, я думаю, на 7-8%. ВВП росте, той ВВП, який у нас є, плюс 24 мільярди населення отримає. Всеукраїнське населення збільшує своє багатство.
Людмила Супрун: Я думаю, що буде зовсім по-іншому, тому що сьогодні зростають валютні ставки, ставки за кредитами…
Ярослав Солтис: Неправда, не зростають.
Людмила Супрун: Зростають ставки за кредитами і в доларах, і в гривнях. І вже сьогодні банківська система, особливо ті банки, які не куплені іноземними банками, бо іноземні банки мають сьогодні дуже дешеві гроші. Вони їх мають під 4,5%, а спекулюють і продають кредити втричі дорожче, а то й в чотири рази дорожче!
От подивіться, сьогодні гроші в банківській системі український виробник може отримати приблизно від 20% (це якщо повезе) до 30%. Куди перекладе він вартість цього кредиту? На споживача. Тобто, будуть стимулюватися не програми розвитку, а будуть стимулюватися тільки одні програми: купи-продай. Тобто, сьогодні купив, завтра продав.
Юлія Жмакіна: Віктор Ющенко минулого тижня якраз посилався на власний досвід банкіра. Він каже, що велика помилка – це лікувати монетарними заходами інфляцію, яка носить бюджетний характер.
Пане Ярославе, все-таки Ви уникли відповіді…
Ярослав Солтис: Що робити тим, хто отримує в доларах зарплату? Отримуйте в гривнях.
Юлія Жмакіна: Отримуйте – це добре сказати. Але якщо люди – наймані працівники?
Ні. Я Вас якраз запитувала, чи є боротьба з інфляцією заручником політики?
Ну, давайте рухатися далі. Все-таки складається враження у пересічного українця, хто, наприклад, є прихильником дій уряду, що Юлії Тимошенко просто не дають здійснити, вона знає як її побороти, але їй не дають здійснити задумане, щоб подолати інфляцію. Хоча вона каже, що вже бачить навіть елементи дефляції, скоро побачить в економіці.
Пані Супрун, у Вас є таке відчуття?
Людмила Супрун: Якщо долар штучно опустять до 4, 3, 2, то дефляція буде негайно. Тільки можете собі уявити, що жоден із продуктів, який виробляється на українському ринку, не буде дешевшим.
От сьогодні м'ясо на ринках 60 гривень. Порахуйте по курсу 5, а потім переведіть це на курс 4, то ви побачите, що ця вартість буде дорожча, ніж сьогодні м'ясо в США, які мають рівень життя людей, за загальними показниками, практично в 10 разів вищий, ніж сьогодні в Україні…
Юлія Жмакіна: Сьогодні Олександр Шлапак, представник Президента України у Кабміні, сказав, що їхні погляди тут рівні. Інфляція буде становити 1%.
Скажіть, будь ласка, чи відчують українці це на собі? Попередні місяці це було три з чимось. На цінах відобразиться такий рівень інфляції, набагато менший, ніж у попередні місяці?
Ярослав Солтис: Пан Шлапак заперечив пані Людмилі своїм твердженням. Як максимум, буде 1%.
Звичайно, її треба зупиняти...
Юлія Жмакіна: Люди відчують це на цінах? Чи це якісь макроекономічні речі…?
Ярослав Солтис: 100% відчують. Звичайно. Чудес не буває. Гривня стала дорожча. І коли Людмила каже, що НБУ понизить долар Америки, то це абсолютно неправильно. Долар Америки не може понизити навіть сам голова центральної резервної системи. У нього є правління.
Юлія Жмакіна: Ну, зміцнять гривню.
Ярослав Солтис: Так і треба казати. Збагатять український народ і збідніють так звані чи справжні експортери, які тримають сьогодні великі валютні кошти, які почнуть повертатися в Україну, тому що торговий баланс у нас дійсно негативний.
Але ви знаєте, скільки є антидемпінгових справ проти України. Своїм фірмам продають закордон, свої гроші залишають до росту курсу долара в Україні, а тепер вони будуть повертати долари в Україну.
Людмила Супрун: Якщо позиція боротися з тіньовою економікою, то я просто буду двома руками за. Але ж треба розумними методами це робити. Якщо ви купили взуття, і воно вам тисне на ногу, то ви що, ногу рубатимете? Що вам треба? Взуття більшого розміру купувати!
Так що ж ми робимо? Ми відрубуємо ногу економіці! Якщо ми хочемо з’ясувати стосунки з тими, хто в тіньовому секторі працює сьогодні в металургійному бізнесі, так це робиться зовсім іншими шляхами. Є оцінка вартості металу на світових ринках. Будь ласка, випускаєте товар за межі України і поставте регламентну ціну звичайну, вартість на біржі металів, тоді ви завжди попадете в ціль. І обкладайте податком за таким принципом. Тоді не буде проблеми.
Але взяти відрубати ногу замість того, щоб вилікувати проблему, то, вибачте, це просто безглуздя. Це просто політика помсти, яка сьогодні продовжується від попередніх часів…
Сьогодні на рахунках казначейства заблоковано 27 мільярдів гривень. До речі, це не приватна власність Мінфіну і казначейства. Це грошова платіжна розрахункова одиниця. Тому не можна блокувати гроші в такому вигляді на казначействі.
Банк стерилізував гроші. Тобто, не дав сьогодні можливості нікому фінансуватися. Але це призведе до негативних наслідків. Тимчасовий ефект може бути, але він такий примарний, такий віртуальний.
Ще одна деталь дуже важлива.
Якщо подивитися на тенденції, які ціни протягом року, як рухається інфляція, то завжди в період, коли є виробництво сільгосппродукції, це літні місяці, починаючи з червня, липня, серпня, коли виходить продукція на ринок, завжди інфляція спадає. І те, що сьогодні йде, то це не політика, яка призвела до спадання рівня інфляції, це об’єктивний фактор протягом останніх 30 років…
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозаписі)
