Доступність посилання

ТОП новини

«Кримінал не по-дитячому». Злочинність молодшає і стає жорстокішою


В Україні стала знижуватись кількість злочинів, вчинених підлітками, переконують правоохоронці. За твердженням начальника Департаменту кримінальної міліції у справах дітей МВС Тетяни Бухтіарової, за 2007 рік українські неповнолітні скоїли 5800 злочинів: це на десять відсотків менше, ніж у 2006 році. Однак міліціонери визнають, що проблема залишаються гострою, злочинність молодшає і стає жорстокішою. Що спонукає юнаків та дівчат порушувати закон?

Крадіжка мобільного – звичайна справа

Загалом підлітки більше поважають Кримінальний кодекс, ніж кілька років тому, але палітра злочинів у молоді зовсім не дитяча: це вбивства, грабунки, розбої. Наймасовішими злочинами серед підлітків є крадіжки мобільних телефонів, якими займаються в основному діти з малозабезпечених сімей. Тетяна Бухтіарова стверджує, що цю проблему вже майже вирішили «завдяки оперативним службам, які швидко знаходять вкрадені речі».

Однак, як повідомляє кореспондентка Радіо Свобода у Дніпропетровську Юлія Рацибарська, злочини, скоєні підлітками, у зведеннях дніпропетровської міліції є чи не щодня. Чотирнадцяти-п’ятнадцятирічні хуліганять, підробляють гроші, грабують магазини, ґвалтують ровесниць, а то і вбивають – разом зі старшими «товаришами». Побити в темному дворі чи відібрати мобілку – чи не найбільш невинний пункт у кримінальній дитячій хроніці. Правоохоронці визнають: переважна більшість із тих, що стають на шлях злочинності, – діти з неблагополучних родин, «діти вулиці». Водночас зазначають: робота з раннього виявлення та реабілітації неблагополучних сімей в області недостатня. Приблизно 10% таких сімей перебувають під соціальним супроводом спеціалізованих служб для молоді.

«Служби у справах неповнолітніх в сільських районах Дніпропетровщини укомплектовані кадрами тільки на половину. У деяких районах завантаженість на одного фахівця служби складає понад 200 неблагополучних дітей, звісно, за таких умов про профілактику дитячої злочинності можна навіть не говорити. Особливо різко зростає дитяча злочинність у містах, зокрема, шахтарських, які вважаються осередками підліткової наркоманії. У Дніпродзержинську, Новомосковську, Першотравенську, Тернівці кожен п'ятий неповнолітній злочинець — це учень школи», -— розповідає Юлія Рацибарська.

Як зазначає правозахисник Євген Захаров, закони передбачають гарантії дотримання прав неповнолітнього, який підозрюється у скоєнні злочину. А от виконуються ці норми в Україні далеко не завжди, стверджує правозахисник: «Буває так, що допит ведуть без адвокатів, без батьків, буває так, що й утримуються вони з дорослими».

Італійський темперамент

В Італії число дитячих злочинів останніми роками зростає. Торік за ґратами опинилися понад 600 неповнолітніх італійців. Найбільш поширені обвинувачення — це крадіжки та продаж наркотиків. А насильства з боку однокласників зазнають семеро з десяти дітей шкільного віку. Такі дані отримали завдяки дослідженню Спілки італійських педіатрів.

Боротися з проявами агресивної поведінки в молоді намагаються передусім виховними методами. Психологи та вчителі покладають основну відповідальність на сім’ю, котра має ретельніше плекати моральні цінності у дитини.

Мотиви насильства в школі бувають різні. Група однолітків сильно побила однокласника за те, що той професійно займається бальними танцями. Або у шкільному туалеті роздягнули дівчину, бо вона не носить фірмових речей, і всю сцену зняли на відеотелефон та поширили через Інтернет. До речі, частішають випадки саме дівочого хуліганства. Вважається, що жіноча роль у західному суспільстві змінилася, жінка прагне бути активнішою, тому вже в школі дівчатка вчаться кулаками відстоювати свої позиції.

Жорстокі війни футбольних фанаток

Одинадцятирічна Валерія Гресько з міста Кіровського на Донеччині відчула на собі, як знайомі не один рік дівчата з сусіднього класу перетворюються на звірів. Розповідає бабуся Лери – Надія Гресько: «У школі відбувалося змагання з футболу між класами 5-А і 5-Б. Дівчата, які вболівали за свої команди, трохи посварилися та й розійшлися. А коли через пару годин після того Валерія вийшла з дому, її вже чекали дівчата з чужого класу. Вони її оточили й почали бити. Коли вона впала, вони її били ногами в боки, а потім втекли».

Лера опинилася в лікарні, де зафіксували її травми. Розслідування цього інциденту триває.

Пропаганда насильства

Психолог Наталія Кухтіна стверджує: красти, хуліганити, а то й вбивати спонукають підлітків телебачення та Інтернет. У них, разом із корисним, повнісінько пропаганди культу сили та багатства, здобутого швидко і без особливих моральних гальм. Також психолог вважає, що багато сучасних юнаків та дівчат не ходять до музеїв, не читають книжок, не плачуть над віршами, не пишуть щоденники. Це значить, що в них не розвивається «емоційний інтелект». Іншими причинами дитячої злочинності є психологічне відчуження від батьків, дефіцит психологічних заохочень.

У боротьбі з підлітковою злочинністю головне – створення довірливих стосунків із дітьми. Зараз створюються так звані зелені кімнати, в яких з дітьми будуть працювати психологи та співробітники кримінальної міліції. Правоохоронці будуть спостерігати за спілкуванням підлітка з психологом з іншого приміщення. Такі кімнати вже є в багатьох містах, і на це нововедення покладають великі надії .

Чи є причини, які могли б підштовхнути тебе чи твоїх знайомих на порушення закону?
Ростислав: Порушують закон, коли хочуть зробити щось, на що не здатні інші, та показати себе героєм.
Ганна: Четверо із 28 підлітків вживають наркотики, майже всі – алкоголь, а тоді вже й море по коліна.
Семен: Дуже часто доводиться заступатися за брата чи друга. Доводиться відстоювати своє я.
Вікторія: Напевно порушують ті, хто вважає, що це круто й модно, або щоб отримати насолоду від знущання.
Микола: Я декілька разів сам крав мобільні телефони. Іноді вживаю алкоголь і тягне на подвиги.
  • Зображення 16x9

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

  • Зображення 16x9

    Марічка Набока

    У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ імені Тараса Шевченка. У 2010-му отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. Маю публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі «Ера». На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG