У форумі беруть участь прем’єр-міністри Швеції, Норвегії, Данії, Фінляндії, Ісландії, Польщі, Литви, Естонії та Латвії, голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу та комісар ЄС із питань енергетики Андріс Пієбалґс. Росія і Німеччина на Форумі представлені на рівні віце-прем’єрів.
Міністр закордонних справ Латвії Маріс Рієкстиньш вважає, що відсутність Володимира Путіна та Анґели Меркель не впливає на політичне значення форуму. «Думаю, що не слід вважати представництво цих двох країн на рівні віце-прем’єрів за зниження рівня переговорів», – заявив він.
Основні теми саміту – розробка стратегії регіону Балтійського моря та реформування організації – учасники обговорюватимуть у середу. Передбачається ухвалення відповідної декларації.
Реформи й енергетична безпека
Реформи в Раді держав Балтійського моря назріли у зв’язку зі зростанням участі ЄС у діяльності цієї організації та зміною політичної ситуації від часу її створення, каже Маріс Рієкстиньш.
«Зараз ситуація змінилась. Значна частина країн регіону є членами Євросоюзу. У зв’язку з цим акценти та головні пріоритети слід змінити. Консультуючись із країнами-членами, нам вдалось домовитися про п’ять важливих для майбутнього розвитку Ради довгострокових пріоритетів. Це освіта, культура, енергетична безпека, охорона навколишнього середовища та громадська безпека», – сказав міністр закордонних справ Латвії.
Під час неформальних зустрічей на саміті керівники делегацій мають також розглянути важливі аспекти енергетичної безпеки регіону. Латвійський міністр не виключив, що можуть обговорити і питання енергетичної співпраці з країнами Чорноморського та Каспійського регіонів.
«Беручи до уваги дискусії, що відбулись останнім часом на цю тему з Україною, я не виключаю можливості, що це питання у тому чи іншому вигляді обговорюватимуть учасники саміту», – вважає Маріс Рієкстиньш.
Новий економічний діалог
У рамках Ризького саміту проходить і перша бізнес-конференція держав Балтійського моря. На думку експертів, цей захід можна вважати початком активного економічного діалогу між представниками урядів, бізнесменами та інвесторами регіону.
У конференції беруть участь майже 500 делегатів, серед яких високі посадові особи, керівники великих підприємств та експерти 11 країн Балтійського регіону, а також Китаю та Казахстану. Україна представлена на дипломатичному рівні.
Учасники бізнес-конференції обговорюють проблеми стратегічного розвитку Балтійського регіону, аспекти будівництва газопроводу Nord Stream, перспективи використання відновлюваних та альтернативних енергоресурсів, розвиток глобального фінансового ринку, а також зміцнення конкурентноздатності регіону Балтійського моря в глобальних євразійських транспортних коридорах.
Ризький саміт завершує період головування Латвії в Раді держав Балтійського моря. З 1 липня це головування перебере Данія.
Рада держав Балтійського моря була заснована у 1992 році, до її складу увійшли 11 держав регіону, а також представник Єврокомісії. Статус спостерігача в організації мають Сполучені Штати, Франція, Нідерланди, Італія, Велика Британія та Україна.
Міністр закордонних справ Латвії Маріс Рієкстиньш вважає, що відсутність Володимира Путіна та Анґели Меркель не впливає на політичне значення форуму. «Думаю, що не слід вважати представництво цих двох країн на рівні віце-прем’єрів за зниження рівня переговорів», – заявив він.
Основні теми саміту – розробка стратегії регіону Балтійського моря та реформування організації – учасники обговорюватимуть у середу. Передбачається ухвалення відповідної декларації.
Реформи й енергетична безпека
Реформи в Раді держав Балтійського моря назріли у зв’язку зі зростанням участі ЄС у діяльності цієї організації та зміною політичної ситуації від часу її створення, каже Маріс Рієкстиньш.
«Зараз ситуація змінилась. Значна частина країн регіону є членами Євросоюзу. У зв’язку з цим акценти та головні пріоритети слід змінити. Консультуючись із країнами-членами, нам вдалось домовитися про п’ять важливих для майбутнього розвитку Ради довгострокових пріоритетів. Це освіта, культура, енергетична безпека, охорона навколишнього середовища та громадська безпека», – сказав міністр закордонних справ Латвії.
Під час неформальних зустрічей на саміті керівники делегацій мають також розглянути важливі аспекти енергетичної безпеки регіону. Латвійський міністр не виключив, що можуть обговорити і питання енергетичної співпраці з країнами Чорноморського та Каспійського регіонів.
«Беручи до уваги дискусії, що відбулись останнім часом на цю тему з Україною, я не виключаю можливості, що це питання у тому чи іншому вигляді обговорюватимуть учасники саміту», – вважає Маріс Рієкстиньш.
Новий економічний діалог
У рамках Ризького саміту проходить і перша бізнес-конференція держав Балтійського моря. На думку експертів, цей захід можна вважати початком активного економічного діалогу між представниками урядів, бізнесменами та інвесторами регіону.
У конференції беруть участь майже 500 делегатів, серед яких високі посадові особи, керівники великих підприємств та експерти 11 країн Балтійського регіону, а також Китаю та Казахстану. Україна представлена на дипломатичному рівні.
Учасники бізнес-конференції обговорюють проблеми стратегічного розвитку Балтійського регіону, аспекти будівництва газопроводу Nord Stream, перспективи використання відновлюваних та альтернативних енергоресурсів, розвиток глобального фінансового ринку, а також зміцнення конкурентноздатності регіону Балтійського моря в глобальних євразійських транспортних коридорах.
Ризький саміт завершує період головування Латвії в Раді держав Балтійського моря. З 1 липня це головування перебере Данія.
Рада держав Балтійського моря була заснована у 1992 році, до її складу увійшли 11 держав регіону, а також представник Єврокомісії. Статус спостерігача в організації мають Сполучені Штати, Франція, Нідерланди, Італія, Велика Британія та Україна.
