Під стінами міськради півтора десятка родин з плакатами «Дітям – безпечне житло!» та «Гуртожиток – будинок жахів». Усі вони мешканці гуртожитку на вулиці Артеківській, 29. Раніше будівля, де зараз живе кілька сотень сімей, належала промисловому підприємству. Три роки тому завод збанкрутував, і місто забрало будівлю у комунальну власність.
Після того, як змінився господар, жити безпечніше й комфортніше не стало. Будівля розпадається прямо на очах: тріщать стіни, сиплеться цегла, вода з дірявих комунікацій підмиває фундамент.
Одна із мешканок гуртожитку, Людмила, зазначила: обіцяних владою 2 мільйони бюджетних коштів на реконструкцію чекають уже понад два роки. За цей час будівля перетворилась на непридатну для житла.
«Три роки тому приїздило МНС, ми були на 3-й стадії руйнування. Зараз уже 4-та, тобто аварійна, але підтверджувальних документів нам не видають. Якби нас визнали аварійними, то, може, хоча б оплата була меншою. А то за травень нам виставили рахунки за світло – по 400 гривень за кімнату. Правди ми не можемо домогтись», – обурюється Людмила.
Влада свідомо ігнорує?
Мешканці гуртожитку стверджують: проблеми їхнього житла влада «не помічає» свідомо. Люди впевнені: довівши будівлю до нежитлового стану, її просто знесуть, щоб поставити на місці новий елітний будинок чи торговельний центр, земля ж бо у місті дуже дорога, «дорожча за людей».
У міській раді такі звинувачення на адресу влади відкидають. А втім, не заперечують: одну половину гуртожитку, що вже ледь стоїть, справді знесуть. Що буде з другою і куди подінуть людей, поки не вирішили.
Голова профільної комісії міської ради Сергій Воробйов сказав: «Ми посилали туди фахівців інституту. Попередній висновок: або зносити, або відселяти частину гуртожитку і робити реконструкцію. Мер теж підтримує. Але що воно буде, я теж не знаю».
Не поспішають брати провину на себе й комунальники, у чиєму підпорядкуванні перебуває гуртожиток. До мешканців Артеківської, 29 у них є претензії: за житло вони платять нерегулярно, та ще й занадто активні – то блокують трасу, то пікетують міськраду.
«Із Артеківської люди перекривали вулицю наприкінці 2007 року, і міська влада пішла назустріч – повністю погасила борги їхнього гуртожитку. Але попри це несвідомі мешканці знову накопичили борги. І хто тепер за них буде платити, я вже не знаю», – нарікає начальник управління комунальної власності Анатолій Коваленко.
Не можуть точно сказати в міськраді, що буде далі з самим гуртожитком та мешканцями. Відбуваються обіцянками: людей не кинуть напризволяще. А втім, у комунальній власності Дніпропетровська ще більше двох десятків таких гуртожитків, «спадщина» підприємств-банкрутів. Стан майже всіх будівель критичний.
Після того, як змінився господар, жити безпечніше й комфортніше не стало. Будівля розпадається прямо на очах: тріщать стіни, сиплеться цегла, вода з дірявих комунікацій підмиває фундамент.
Одна із мешканок гуртожитку, Людмила, зазначила: обіцяних владою 2 мільйони бюджетних коштів на реконструкцію чекають уже понад два роки. За цей час будівля перетворилась на непридатну для житла.
«Три роки тому приїздило МНС, ми були на 3-й стадії руйнування. Зараз уже 4-та, тобто аварійна, але підтверджувальних документів нам не видають. Якби нас визнали аварійними, то, може, хоча б оплата була меншою. А то за травень нам виставили рахунки за світло – по 400 гривень за кімнату. Правди ми не можемо домогтись», – обурюється Людмила.
Влада свідомо ігнорує?
Мешканці гуртожитку стверджують: проблеми їхнього житла влада «не помічає» свідомо. Люди впевнені: довівши будівлю до нежитлового стану, її просто знесуть, щоб поставити на місці новий елітний будинок чи торговельний центр, земля ж бо у місті дуже дорога, «дорожча за людей».
У міській раді такі звинувачення на адресу влади відкидають. А втім, не заперечують: одну половину гуртожитку, що вже ледь стоїть, справді знесуть. Що буде з другою і куди подінуть людей, поки не вирішили.
Голова профільної комісії міської ради Сергій Воробйов сказав: «Ми посилали туди фахівців інституту. Попередній висновок: або зносити, або відселяти частину гуртожитку і робити реконструкцію. Мер теж підтримує. Але що воно буде, я теж не знаю».
Не поспішають брати провину на себе й комунальники, у чиєму підпорядкуванні перебуває гуртожиток. До мешканців Артеківської, 29 у них є претензії: за житло вони платять нерегулярно, та ще й занадто активні – то блокують трасу, то пікетують міськраду.
«Із Артеківської люди перекривали вулицю наприкінці 2007 року, і міська влада пішла назустріч – повністю погасила борги їхнього гуртожитку. Але попри це несвідомі мешканці знову накопичили борги. І хто тепер за них буде платити, я вже не знаю», – нарікає начальник управління комунальної власності Анатолій Коваленко.
Не можуть точно сказати в міськраді, що буде далі з самим гуртожитком та мешканцями. Відбуваються обіцянками: людей не кинуть напризволяще. А втім, у комунальній власності Дніпропетровська ще більше двох десятків таких гуртожитків, «спадщина» підприємств-банкрутів. Стан майже всіх будівель критичний.