Screenshot сайта казахського сервісу Радіо Свобода |
Відомо, що також блоковані доступи до вебсайтів Радіо Свобода в Узбекистані, Туркменистані та Киргизстані, бо державний оператор «КазТелеком» є головним провайдером інтернет-послуг по всій Середній Азії.
Директор казахської редакції Радіо Свобода Мерхат Шарипжанов розповів: «Монополістом інтернет-мережі в Казахстані є державна корпорація «КазТелеком». Ми звернулися до них щоб вони прояснили ситуацію. Але поки-що від них нічого конкретного не було, за виключенням того, що вони послалися на те, що це, найвірогідніше, якась технічна поломка. Аля ця технічна «недоречність» триває вже кілька тижнів».
Проблема з інтернетом у республіках Середньої Азії загострюється на тлі переслідування журналістів Радіо Свобода в Туркменистані та, загалом, із погіршенням стану зі свободою преси в усій Середній Азії, включно з Киргизстаном.
Лист Міклоша Харашті до керівництва Казахстану може бути досить показовим напередодні планованого в Астані у 2010 році самміту ОБСЄ і дасть можливість краще зрозуміти доречність проведення цього самміту у зв’язку з проблемами прав людини, свободи преси в Казахстані. Представник ОБСЄ нагадує Астані про її зобов’язання як члена цієї організації – «гарантувати відкритість інтернету, як громадянського форуму свободи висловлювань і точок зору».
«Випадок навмисного втручання» влади Казахстану?
Міжнародний Комітет захисту журналістів зі штаб-квартирою у Нью-Йорку вже неодноразово вказував на безкарне переслідування преси владою Казахстану. А неурядова американська організація «Дім Свободи» зарахувала Казахстан до країн, де преса «не є вільною».
Представниця Комітет захисту журналістів Ніна Оґніанова, яка є координатором по Європі і Середній Азії, заявила про необхідність відновлення Астаною доступу до казахського вебсайту Радіо Свобода, як «альтернативного джерела інформації для користувачів у Казахстані».
Казахські чиновники поки-що публічно не коментували лист ОБСЄ, який з’явився після відкритою критики казахської влади президентом корпорації Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Джефом Ґедміном, який назвав цю ситуацію «дуже тривожною» і висловив міркування, що мовчання казахської влади у відповідь на неодноразові звернення можна розцінювати як «випадок навмисного втручання».