ГЛАС НАРОДУ: |
Чи має Росія вивести свій Чорноморський флот після 2017 року, коли спливає термін угоди про його тимчасове перебування в Україні? |
Володимир Васильович, хірург: - Якщо була домовленість, то мають право орендувати територію. Але якщо наш Президент сказав забрати – мусять виводити. |
Ольга Іванівна, контролер: - Якщо це вигідно нашій країні, то нехай залишаються. А якщо більшість нашого народу, Президент і ВРУ прийдуть до висновку, що їм треба залишити наше море і Крим, то нехай ідуть додому. |
Дмитро, журналіст: - Навіщо на території однієї держави військо іншої? Тут є елемент інтервенції, тому я згоден з тим, що потрібно вивести. До того ж, вони платять мізерні кошти за територію, яка їм відведена. |
Валентина, економіст: - Я так не вважаю. Переглянути потрібно тарифи, і нехай платять за ринковими цінами. |
Анатолій Степанович, головний спеціаліст: - Не треба виводити. Вони мають платити гроші і залишитись, щоб вигідно було всім. |
«Ми будемо робити все для того, щоб усі процедури, які мусять бути проведені по Чорноморському флоту, були чітко в системі міждержавних домовленостей і виконані вчасно».
Минулого місяця під час зустрiчi керівників дипломатичних відомств двох держав українська сторона передала проект документа із поетапним виведенням Чорноморського флоту з території України. Речник українського МЗС повідомляв, що Київ i Москва планують почати з першого червня консультації щодо процедури виведення.
«Геополітична вага за часи правління Володимира Путіна якісно знизилася. Не маючи прямих важелів впливу, Росія буде звертатися до країн, які підтримують її і всередині ЄС. У першу чергу будуть звертатись до Німеччини та Франції, а також за допомогою до США. Я не виключаю, що на цьому шляху Росія зможе досягнути певних успіхів, бо ставлення наразі Німеччини та Франції до євроатлантичних амбіцій є неоднозначне. І у Вашингтоні зацікавлені в покращенні відносин з Росією з приходом нового російського глави».
Важелі впливу Кремля
У Москві не забарилися з реакцію на заяви з Києва про підготовку підґрунтя для виведення Чорноморського флоту. Глава комітету з оборони та безпеки Ради Федерації Росії Віктор Озеров заявив: «Якщо Україна прийме закон про виведення військових формувань Чорноморського флоту в 2017-му році, Росія, мовляв, матиме підстави знову говорити про історичну належність Криму і статус Севастополя. З усіма наслідками». Зі свого боку, російський політолог Станіслав Бєлковський вважає, що справжніх важелів впливу на дії України стосовно флоту Кремль уже не має.
Як у Криму ставляться до виведення Чорноморського флоту Росії?
«За останнім повідомленням кримського рескому Компартії, під вимогою про «вічне» перебування в Криму Чорноморського флоту Росії вже підписалися 120 тисяч кримчан. Збір підписів кримські комуністи розпочали два тижні тому і пообіцяли зібрати не менше 2 мільйонів автографів кримчан, при тому, що в автономії мешкає мільйон дев’ятсот тисяч осіб. Втім, я обійшов сьогодні весь центр Сімферополя і не знайшов жодного пункту збору підписів, хоча у перші дні акції лише на майдані Леніна їх було кілька.
Форсувати виведення Чорноморського флоту Росії з України не хочуть, крім комуністів, практично всі проросійські сили. Лідер Російського фронту Сергій Шувайников каже, що указ Віктора Ющенка – це піар-крок для підвищення своєї популярності і спроба політичного тиску на Росію: «Російські люди, громадяни України вважають, що російський Чорноморський флот є насамперед фактором стабільності в Криму і Севастополі. Тому спроби підняти тему його виведення за 9 років до закінчення дії Угоди між Росією та Україною про статус Чорноморського флоту — це, м’яко кажучи, політично некоректно й абсурдно».
Втім, в Криму існує й інша точка зору. Не так давно представники низки інших політичних сил навіть пікетували приміщення Генконсульства Росії в Сімферополі, закликаючи росіян вчасно підготувати бази на своїй території для того, щоб було куди виводити флот у 2017 році. Кримський експерт Андрій Іванець вважає президентський указ асолютно своєчасним. «Це величезна військова інфраструктура, величезна кількість різного військового обладнання, військових об’єктів і людей, яких треба вивести. Треба готуватися до 2017 року вже зараз. Цей процес є довгим і непростим. Україна повинна наполягати на цьому процесі для того, щоб ближче до 20017 року росіяни не сказали, що нам нема куди виводити свій флот, оскільки ми не добудували базу в Новоросійську»,— зазначив кримський експерт.
Коли ж я запитав про це пересічних кримчан, то почув різні думки: — Я вважаю, що російський флот не треба виводити з Криму, бо, все-таки, тут багато росіян і з Росією ми не повинні сваритися... — Я теж вважаю, що не треба виводити. А для чого, який сенс? Стояв він стільки і нехай стоїть... — Виводити в 17 році, як в угоді. Як домовилися, так і залишити... — Я думаю, не треба виводити. Він там так гарно стоїть, нащо його виводити? На що потім дивитися – паради там, все таке? — Виводити треба негайно російський флот! І не тільки російський, але й інші! Севастополь слід демілітаризувати і зробити курортний центр!
Так вважають опитані кримчани».
Підготовку потрібно починати вже зараз
Отже, українська влада обіцяє оцінити наслідки перебування Чорноморського флоту Росії в Україні. Таке оцінювання має забезпечити за два місяці уряд. На думку колишнього командувача ВМС України Володимира Безкоровайного, виведення російського Чорноморського флоту неминуче. І чим раніше почати його підготовку, тим краще:
«Треба домовлятись зараз. Якщо почати в 2016 році, то 5 років піде тільки на те, щоб домовитись. А 20 років піде на те, щоб вивести».
Чимало українців втратять роботу
Якщо Україна та Росія - сусіди, якщо вони називають себе «стратегічними партнерами», то, мабуть, такі питання, як можливість виведення Чорноморського флоту, варто попередньо обговорити. Так вважає екс-голова парламентського комітету з питань національної безпеки та оборони, колишній депутат від Комуністичної партії Георгій Крючков. До того ж, зазначає він, без Чорноморського флоту чимало українських громадян втратять роботу.
«Десятки тисяч людей обслуговують цей флот. Що з цими людьми буде? Я з дуже великим песимізмом дивлюсь на розвиток ситуації внаслідок цього. Тільки загострення буде у відносинах між двома країнами-сусідами. Дуже не просто перевести флот, але якщо таке рішення приймається, то воно потребує часу і узгоджених дій. А якщо їх немає, то крім ускладнень нічого не буде».
Останній строк виведення - 27 травня 2017 року
А як зауважили в управлінні прес-служби Міністерства оборони України, виведення Чорноморського флоту Росії не є чимось нереальним.
«Безумовно, можливо. Ми свого часу пішли з Афганістану, маючи там військову базу, поширену систему забезпечення, логістики та ін.. Є дата 27 травня 2017 року. От до цього часу Чорноморського флоту не повинно бути на території України, якщо не буде пролонговано договір чи інший нормативний документ».
В одному секторі — по-братськи, а в іншому — по-ринковому
Як би там не було, військово-морський флот іншої держави базуватиметься в Україні ще мінімум дев’ять років. І увесь цей час він займатиме площу в понад 18 тисяч гектарів. Розрахунок за базування Чорноморського флоту Росії в Україні визначений у двосторонніх угодах і становить 98 мільйонів доларів на рік. За даними Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння, Росія платить В’єтнаму за оренду військово-морської бази Камрань площею у 10 тис. гектарів 300 млн. доларів. Експерт цього Центру Сергій Згурець констатує, що Росія мала б платити за перебування свого Чорноморського флоту в Україні до 1 млрд. доларів на рік.
«Цікаво, що середня ставка на 1 га. за рік в Криму може становити не 22 тис. доларів, а й 50 тис. доларів і 0,5 млн., адже деякі організації орендують землю саме в цих зонах за набагато вищі ставки. Тобто, формально ми можемо довести суму за оренду флоту до показника, який становить близько 1 млрд. доларів на рік».
Росія тривалий час платить одну і ту ж суму за базування Чорноморського флоту. Водночас, коли йдеться про поставки газу, сусідня держава постійно збільшує ціну за «блакитне паливо. Як заявляв екс-міністр оборони, нині глава парламентського комітету з питань оборони Анатолій Грищенко, «не можна в одному секторі жити по-братськи, а в іншому — по-ринковому».
Аудіозапис програми. Перша частина:
Аудіозапис програми. Друга частина: