Кожна нова влада у Львові бралась за зміну назв вулиць. Із приходом радянських визволителів у 1944 році у Львові з’явились вулиці Леніна, Щорса, Калініна, Камчатська, Челюскінця, Чапаєва, Фрунзе, Новоросійська, Морозова і низки російських письменників та науковців, які ніколи не були у Львові, тут не мешкали і не працювали. На початку 90-х городяни підтримали перейменування вулиць, пов’язаних із тоталітарним режимом.
Нині у Львові налічується близько 1300 вулиць. За перші 3 роки незалежності міська рада перейменувала майже півтисячі вулиць. Поспішали якомога більше вулиць назвати іменами видатних українців. Однак у чорний список потрапили такі назви як Бічна Кримська, де дерева розцвітають найшвидше у Львові, а пейзаж нагадує кримський, а також Польова, Втіха бічна, Художня. А вулиця Тупикова стала більш українською – Глухим кутом.
Перейменовані і площі, і парки. Парк Франка раніше був Огрут Їзуїтський, потім Костюшка, нині імені Івана Франка, але чимало літніх людей і далі його називають як парк Костюшка.
Генеральне консульство Росії незадоволене
Сьогодні політичні скандали виникають через перейменування вже вулиць названих на честь російських митців. Змінені назви вулиць Пушкіна, Лермонтова, а нещодавно Тургенєва стала вулицею імені героїв УПА. Своє рішення депутати пояснили тим, що від пам’ятника Бандери вони створили єдиний тематичний простір.
Водночас Генеральне консульство Росії у Львові висловлює жаль з приводу перейменування вулиці світового письменника. На черзі ще кілька скандалів і перейменувань: вулицю Рилєєва на митрополита Стернюка, вулицю Некрасова, але нової назви щодо неї ще немає. А ще шукають вулиці, щоб перейменувати на Моцарта і Віденську. Прохання про це надійшли від громадських активістів, політиків і почесного консульства Австрії у Львові. Наразі слово за депутатами.
Оксана Челепіс, головний спеціаліст управління культури Львівської міськради зауважила: «Партії чи окремі мешканці, громадські організації раптом подумали, от нічого давно не робили, не згадували про нас, треба про себе заявити і змінити назву вулиці. Ми мусимо це розглядати, якщо є погодження профільної комісії, рішення ухвалюють депутати. Я вважаю, що на якийсь час треба зупинити перейменування старих вулиць, є нові райони і там можна називати».
Для мешканців вулиць, назви яких змінюються, додаються клопоти. Людям потрібно звернутись у паспортний стіл (послуги там безкоштовні), а ще виробити нові документи у бюро технічної інвентаризації, але уже за власні гроші. Райадміністрації встановлюють нові таблички. Вартість однієї від 300 до 600 гривень, ці гроші беруть із міської скарбниці.
Нині у Львові налічується близько 1300 вулиць. За перші 3 роки незалежності міська рада перейменувала майже півтисячі вулиць. Поспішали якомога більше вулиць назвати іменами видатних українців. Однак у чорний список потрапили такі назви як Бічна Кримська, де дерева розцвітають найшвидше у Львові, а пейзаж нагадує кримський, а також Польова, Втіха бічна, Художня. А вулиця Тупикова стала більш українською – Глухим кутом.
Перейменовані і площі, і парки. Парк Франка раніше був Огрут Їзуїтський, потім Костюшка, нині імені Івана Франка, але чимало літніх людей і далі його називають як парк Костюшка.
Генеральне консульство Росії незадоволене
Сьогодні політичні скандали виникають через перейменування вже вулиць названих на честь російських митців. Змінені назви вулиць Пушкіна, Лермонтова, а нещодавно Тургенєва стала вулицею імені героїв УПА. Своє рішення депутати пояснили тим, що від пам’ятника Бандери вони створили єдиний тематичний простір.
Водночас Генеральне консульство Росії у Львові висловлює жаль з приводу перейменування вулиці світового письменника. На черзі ще кілька скандалів і перейменувань: вулицю Рилєєва на митрополита Стернюка, вулицю Некрасова, але нової назви щодо неї ще немає. А ще шукають вулиці, щоб перейменувати на Моцарта і Віденську. Прохання про це надійшли від громадських активістів, політиків і почесного консульства Австрії у Львові. Наразі слово за депутатами.
Оксана Челепіс, головний спеціаліст управління культури Львівської міськради зауважила: «Партії чи окремі мешканці, громадські організації раптом подумали, от нічого давно не робили, не згадували про нас, треба про себе заявити і змінити назву вулиці. Ми мусимо це розглядати, якщо є погодження профільної комісії, рішення ухвалюють депутати. Я вважаю, що на якийсь час треба зупинити перейменування старих вулиць, є нові райони і там можна називати».
Для мешканців вулиць, назви яких змінюються, додаються клопоти. Людям потрібно звернутись у паспортний стіл (послуги там безкоштовні), а ще виробити нові документи у бюро технічної інвентаризації, але уже за власні гроші. Райадміністрації встановлюють нові таблички. Вартість однієї від 300 до 600 гривень, ці гроші беруть із міської скарбниці.