 |
Виявилося, що виїжджаючи за роботою, батьки часто залишають дітей під опікою найстаршої дитини або дідусів та бабусь. Батьки заспокоюють себе, що якось воно буде. Психологи однак наголошують, що заробітчани залишають своїх дітей без батьківської опіки саме у період, коли їм найбільш потрібна батьківська любов та опіка.
Про висновки з проведеного моніторингу розповів голова фонду «Європейське право» Пьотр Байор: «Зараз недооцінюємо вагомість проблем, які стануть перед суспільством у майбутньому. У щоденному житті ми не бачимо «євросиріт». Однак колись ці діти стануть дорослими, державі прийдеться розплатитись за них. Це будуть витрати на пенітенціарну систему, тому що багато цих дітей піде шляхом порушення закону, інші матимуть психічні проблеми».
На думку фахівців, реальна кількість польських «євросиріт» може бути значно вища, ніж 110 тисяч. Це тому, що моніторинг провели лише в малозабезпечених сім’ях, котрі проживають у регіонах, де високе безробіття.
Влада не хоче займатися проблемою «євросиріт»?
Результати дослідження його автори передали усім державним та владним структурам, починаючи від президентської та прем’єрської адміністрацій, спікера парламенту, керівників парламентських комітетів.
Однак голова фонду «Європейське право» Пьотр Байор каже, що досі так і не отримали жодної відповіді і складається враження, що влада цією проблемою займатися не хоче.
Тим часом у Міністерстві праці стверджують, що державні соціальні структури працюють задовільно, лише треба надати їхній роботі нової якості.
Речниця міністерства Божена Діаби зазначила: «У міністерстві завершується підготовка законопроекту про так званих замінних батьків. Такий замінний батько – це буде людина, котра має знати про соціальні проблеми дітей у даному районі, координувати з державними установами способи вирішення їх. Також у районах почнуть роботу оперативні групи, до яких входитимуть вчителі, психологи, працівники родинних судів, співробітники поліції».
Божена Діаби переконує, що міністерство праці не хоче заміняти батьків у виконанні їхніх родинних обов’язків, однак, коли трапиться лихо і діти стають безпритульними, відповідні державні установи мають дізнатися про це якомога швидше.