Обама дещо випереджає Клінтон і, на думку декого з оглядачів, його наздогнати майже неможливо. Боротьба точиться за кожний голос.
Це тяжка праця. Клінтон і Обама безупинно виступають з промовами, щодня по декілька разів, вони літають з міста до міста, зі штату до штату.
Вони потискають руки тисячам прихильників на автобусних зупинках
Гіларі, щоб показати свою близькість до робітництва, може й грамів 50 віскі перехилити у барі, а Обама пиво п’є з банки. Обама грає у баскетбол із хлопчаками, Клінтон ганяє кулі у кегельбані – і таке зранку до ночі, день-у-день.
Вони цілують малюків, потискають руки тисячам прихильників на автобусних зупинках і залізничних станціях.
Клінтон запевняє, що обстоює народні інтереси: «Я гадаю, що у кожному важливому питанні: енергетика, освіта, усе інше... ми можемо запровадити зміни».
Обамі доводиться оборонятися. Його колишній церковний пастор Джеремая Вайт проклинав Америку. У Національному клубі преси він стверджував, що це Вашингтон зробив хворобу СНІД. Обама змушений відхрещуватися від Вайта, якого ще вчора називав членом своєї родини: «На мою думку, люди мусять розглядати цей епізод у контексті всіх інших речей, того, що я робив упродовж останніх 20 років. Коли балотуєшся у президенти, усе твоє життя є відкритою книгою».
Наразі обидва претенденти висловлюють упевненість у власній перемозі.