 |
Студенти-іноземці погоджуються: прикладів недружнього ставлення до вихідців з інших країн у Дніпропетровську безліч. Есмеральда з Малайзії та Суссія з Тунісу розповідають: тільки через неслов’янську зовнішність вони наражаються на брутальну лайку й образи, доходило й до спроб завдати тілесні ушкодження.
«Я їхала в маршрутці, і одна жінка почала на мене лаятись і хотіла побити. Я тоді вискочила з маршрутки, і, слава Богу, знайшла міліціонера. Це було вдень, близько 12-ї години». «Ходиш по вулиці і почуття таке – хочу швидше повернутися до гуртожитку. Найчастіше чоловіки ображають. Називають – шоколадка, чорна, нігер. Це просто образливо!» – розповідають дівчата-іноземки.
До суто словесних образ експерти додають ще і випадки нападів за етнічною чи релігійною ознакою, які дедалі частіше трапляються на вулицях Дніпропетровська. Останній резонансний був у січні: посеред білого дня у центрі міста четверо молодиків побили рабина.
Статистику не ведуть, проблеми не бачать
Голова громадської організації «Асоціація дискусійних клубів» Павло Власов констатує: ще кілька років тому подібних випадків не було взагалі. А втім, сказати точно, наскільки змінилася статистика проявів нетерпимості до чужинців за останні роки, ніхто не може, каже Павло Власов.
«Статистика така не ведеться міліцією, ймовірно, зумисне, щоб не показувати наявність проблеми. Вона повністю покривається статистикою хуліганства. Не розподіляються випадки нападів на іноземців і на громадян (України)», – наголошує громадський діяч.
В обласному управлінні МВС підтверджують: статистики побиття іноземних студентів та інших проявів ксенофобії на місцях не ведуть. Але, запевняють, це не тому, що їх намагаються приховати. Про найрезонансніші випадки повідомляють до столичного відомства, в спеціальний департамент – там уже дані підсумовують й узагальнюють.
У центрі громадських зв’язків УМВС в області за останній рік не змогли пригадати жодного серйозного випадку, у якому б потерпіли іноземці. Випадок із рабином трактують як хуліганство, розповів співробітник центру Артур Терещенко.
«Нема у нас такої статистики взагалі. Якщо хтось побив чи порізав представника іншої раси, то кримінальні справи зазвичай порушуються за „хуліганкою“ або за статтею „навмисне вбивство“. До сьогоднішнього дня діяла певна служба у Києві, яка регулювала всі ці питання», – каже речник обласної міліції.
Не бачить особливої проблеми в тому, що студенти-іноземці не почуваються захищеними на вулицях Дніпропетровська, поки й обласна влада. Заступник начальника управління внутрішньої політики облдержадміністрації Сергій Волинець переконаний: про ксенофобію як явище говорити взагалі не слід.
«Дії, які вчиняють окремі групи чи люди, іноземцям не треба сприймати як ставлення до них усього українського народу», – сказав представник обласної влади.
Час діяти
Студенти ж іноземці наполягають: вони стикаються з ворожістю з боку молоді. Як це подолати, кажуть вони, має вже зараз міркувати влада й правоохоронці.
Адже проблема може загостритися, коли на «Євро-2012» з’їдуться десятки тисяч іноземців, зауважує студент із Тунісу Хасан. «Расизму як явища нема поки у Дніпропетровську, але є окремі випадки, на які, я вважаю, слід звернути увагу», – наголошує він.
Днями заступник міністра внутрішніх справ Михайло Вербенський повідомив, що в чотирьох великих містах України, включно з Дніпропетровськом, вже створюють спецпідрозділи міліції для протидії расизму та ксенофобії.
В обласній міліції поки тільки знизують плечима: ніяких вказівок із міністерства поки не надходило.