Комітет на захист журналістів реагує так:
«Ми відчули полегшення, що Аркадій Бабченко живий. Українські правоохоронці мають пояснити, що викликало необхідність вдатися до такого крайнього заходу, як фальсифікація новини про вбивство російського журналіста. КЗЖ з’ясовує цю безпрецедентну ситуацію і виступить із подальшими коментарями, коли матиме більше подробиць»
Низка іноземних журналістів різко критикує спецоперацію з фальсифікованою смертю журналіста:
«Щодо багатьох згадок цього твіту (в якому йшлося про смерть Бабченка — ред.): видаляти те, що має дві тисячі поширень, здається, нечесно, і я не буду. Але буду обережніший у майбутньому. Я вже навчився не вірити українській владі щодо інформації про війну на Донбасі, але повірив у таке, що це офіційне підтвердження правдиве! Вибачте»
«Тактичний успішний удар української спецслужби — але стратегічна катастрофа з погляду інформаційної війни, що отруює криницю правди»
«Маю питання до цієї операції «викриття російських агентів»: чи варто було дискредитувати всі варті довіри агентства, коментаторів і репортерів, особливо в Росії, які повірили українським посадовцям, коли ті повідомили про смерть Аркадія Бабченка?»
«Коли держава заявляє, що відомий журналіст, якому погрожували, вбитий, думаю, ЗМІ мають повідомляти про це. Але своїми сфальсифікованими новинами Бабченко і Україна звели нанівець усю нашу довіру. Трамп би пишався»
«Неймовірно. Напевне ж, є інші способи зловити невдалого вбивцю, ніж фальсифікувати вбивство? Страждання для родини і друзів і певним чином підрив довіри до тих, хто повідомив про це… Чи мають ЗМІ наполягати на тому, щоб побачити труп, повідомляючи про майбутні смерті?»
Із ними не згоден український журналіст Максим Еріставі:
«Чи не дивно, що багато з іноземних коментаторів більше розчаровані тим, що їх дезінформували, ніж раді врятованому життю свого колеги і тому, що справедливість вчинена в ім’я журналіста в Україні вперше в історії?»