Настало 18 травня 1944, до їх будинку прийшли радянські солдати, на збори дали 15 хвилин, а потім вигнали з дому
Батько дійшов до Чехословаччини, там втратив руку і його відправили додому. В Армянську його не впустили, говорили, що в Крим дорога закрита
Прорвавшись крізь глушилки, голос Сеїтмуратової був єдиним джерелом правди про становище кримськотатарського народу. Його люто ненавиділа радянська влада і з нетерпінням чекали кримські татари, для яких вона сама стала легендою
У роки війни сім'я Енвера Мухтарова постраждала і від німецьких окупантів, і від Червоної армії. Спочатку німці спалили будинок, в якому жили Мухтарови, потім – червоноармійці виселили їх з Криму
Спогади 87-річної Еміне Османової
Спогади Фатми Меметової
«Ці вагони були такі страшні, брудні, і все одно нас туди заштовхували. Хтось кричав, хтось плакав, хтось шукав своїх дітей. Кожен день хтось помирав»
Енвер Бекіров живе в селі Октябрь Джанкойського району, але родом він з інших місць – з села Буюк Мускомія (нині – Широке) Балаклавського району. Саме звідти його родина разом з усіма іншими кримськими татарами була жорстоко депортована в далеку Середню Азію
Розповідає 78-річний Ізіфі Джаббаров із села Октябрь Джанкойського району
Мешканка села Вікторівка Бахчисарайського району Гульнара Джелялова – про жахи депортації
Своїми спогадами про ті страшні роки ділиться уродженець села Кувуш Бахчисарайського району 84-річний Якуб Мустафаєв
Жительці села Семенне Айше Кадировій 78 років. Під час депортації кримських татар у 1944-му їй було 8. Але ці страшні дні вона пам'ятає, як учора
Більше
