В анексованому Росією Криму продовжують переслідувати людей за антивоєнні протести. Їх судять за висловлювання проти війни, країни-агресора та її громадян. Публічно ж російська влада Криму продовжує запевняти в єдності поглядів кримчан на підтримку президента РФ Володимира Путіна та повномасштабного вторгнення в Україну. Що відбувається на Кримському півострові, поки Росія воює з Україною, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
«Сьогодні для кримчан справою честі номер один є підтримка ухвалених Вами рішень щодо проведення спеціальної військової операції (так у Росії називають своє повномасштабне вторгнення в Україну – КР), щодо підтримки Криму в різних складних ситуаціях та підтримки наших військовослужбовців», – про це на початку січня заявив підконтрольний Москві глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) на нараді в Кремлі, звертаючись до лідера Росії Володимира Путіна.
Про те, що кримчани «в єдиному пориві» підтримують Путіна та війну проти України, Аксьонов говорить не вперше.
Водночас кримчан масово судять за антивоєнні протести. Наприклад, через те, що вони публічно радіють втратам РФ у війні з Україною.
Суди над жителями Криму за радикальні заяви проти росіян активізувалися на третьому році війни. Вони спростовують декларації ставлеників Кремля про нібито одноголосну підтримку кримчанами російської війни проти України.
Справа «проти росіян»
Поширені у Криму заяви в соцмережах, які підконтрольні Росії місцеві суди трактують як «нешанобливе ставлення до національної групи росіян».
Почастішали такі випадки під час повномасштабного вторгнення РФ на материкову частину України. Одну з таких справ розглядали у Криму в січні.
Підконтрольний РФ міський суд Феодосії засудив 37-річного місцевого жителя до 2,5 років позбавлення волі за «заклики вбивати росіян».
Як з'ясували Крим.Реалії, йдеться про феодосійця Романа Зубова, якого було визнано винним за п'ятьма епізодами в «публічних закликах до здійснення екстремістської діяльності» (ст. 280 КК РФ).
«З 13 вересня 2022 року до 8 липня 2024 року в одній зі спільнот Telegram після ознайомлення з антиросійською пропагандистською інформацією, що негативно висвітлює Росію, зокрема, як агресора та окупанта, який вторгся на територію України та застосовує насильство щодо мирного населення, у тому числі жінок і дітей, підсудний залишав текстові коментарі, публічно закликав до здійснення екстремістської діяльності, навмисно, за мотивами національної ненависті щодо осіб, які є за національністю росіянами, маючи на меті вплив на свідомість, волю та поведінку необмеженого кола осіб та спонукання їх до здійснення екстремістської діяльності», – зазначено на сайті суду.
Що саме Роман Зубов говорив про осіб, які «за національністю є росіянами», у повідомленні суду не уточнюється.
У кримському главку ФСБ РФ стверджують, що він «активно закликав вбивати росіян і не скупився на образи».
Роман Зубов визнав провину та розкаявся, стверджують у пресслужбі суду. Сам кримчанин про свою позицію публічно не заявляв.
Крим.Реалії готові надати йому та його представникам можливість висловитися про цю справу.
Штраф та арешт – за «р*сню»
Подібні справи розглядають не вперше. Кримчани під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну часто бажають смерті «р*сні» (зневажлива назва росіян – КР). На материковій частині України так називають російських військових та їхніх прихильників.
Покарання за такі висловлювання в Криму призначають різні – кримінальні, як у випадку з Романом Зубовим, і адміністративні.
Торік судили 28-річного Валерія Шевчука із села Партизани Кіровського району. Його звинуватили в публікації постів, що «ображають Росію, армію та президента, нацистських гасел і закликах «різати русню», а також «заперечення територіальної цілісності Росії».
Валерія Шевчука притягнули до відповідальності за трьома статтями КоАП РФ: дрібне хуліганство (20.1), дискредитація ЗС РФ (20.3.3) та пропаганда нацистської атрибутики (20.3).
Підконтрольний Москві Кіровський районний суд оштрафував його на 90 тис. рублів та призначив 13 діб адміністративного арешту.
Валерій Шевчук публічно не заявляв про свою позицію у цій справі.
Схожа історія сталася наприкінці минулого року із 27-річним жителем села Тургенівка Бахчисарайського району Павлом Сюзєвим. Його теж судили за висловлювання проти росіян за двома статтями КоАП РФ – 20.3 (пропаганда чи публічне демонстрування нацистської атрибутики) і 20.3.3 (дискредитація Збройних сил РФ).
Згідно з рішенням підконтрольного Москві Київського районного суду Сімферополя, Павла Сюзєва визнали винним в «образі росіян як нації та прославлянні громадян України», чим він нібито «здійснив публічні дії, спрямовані на дискредитацію використання Збройних сил РФ».
За це йому було призначено штраф у розмірі 45 тис. рублів та адмінарешт на 15 діб.
Про які саме висловлювання йдеться, у рішенні суду не уточнюється.
Але провоєнні пабліки стверджують, що Павло Сюзєв «називав росіян «р*снею», пропонував їх різати, підтримував і чекав ЗСУ, заперечував територіальну цілісність РФ». Засуджений не заявляв про свою позицію у цій справі.
«Переслідують нелояльних»
Практика російських судів Криму щодо застосування статті 20.3.3 КоАП РФ свідчить, що під виглядом притягнення до відповідальності за «дискредитацію» насправді переслідують за висловлювання проукраїнських переконань чи симпатій Україні, наголошують експерти проєкту «Кримський процес».
Суди, як правило, не проводять усі необхідні процедури для встановлення істини у таких справах, зазначають у «Кримському процесі» за результатами дослідження судової практики на півострові.
Експерти проєкту проаналізували судові рішення стосовно кримчан, винесені у вересні 2024 року, та не знайшли у них ознак всебічного розгляду.
«У жодній зі справ, пов'язаних із демонстрацією проукраїнських позицій, створені окупаційною владою суди не винесли рішення про притягнення до адміністративної відповідальності за дискредитацію російської армії у суворій відповідності до власного законодавства та з наявністю аргументації щодо всіх елементів складу цього правопорушення. Такі показники переконливо демонструють, що переслідування за висловлювання проукраїнських переконань за статтею 20.3.3 КоАП не пов'язане з реальним прагненням забезпечити необхідний рівень правопорядку, а націлене виключно на формальну легітимізацію переслідувань нелояльного населення під виглядом боротьби з правопорушеннями стосовно дискредитації російської армії», – йдеться у дослідженні.
У представництві президента України в АРК з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну зафіксували понад тисячу фактів переслідувань кримчан за антивоєнні протести. Менше тисячі – 993 такі адміністративні антивоєнні справи задокументували у Кримській правозахисній групі.
Для переслідування кримчан використовують не лише статтю 20.3.3 (дискредитація ЗС РФ), а й статтю 20.1 (дрібне хуліганство) КоАП РФ, зазначають у КПГ. Це дозволяє штрафувати за поширення в інтернеті «інформації, що принижує людську гідність і суспільну мораль, явну неповагу до суспільства, держави, офіційних державних символів РФ», наголошують правозахисники.
25 червня 2024 року Європейський суд з прав людини у міждержавній справі «Україна проти Росії» ухвалив, що РФ необґрунтовано встановила своє законодавство на тимчасово окупованій території Криму та Севастополя, діючи з порушенням правил міжнародного гуманітарного права та Конвенції про захист прав людини й основних свобод.
У МЗС РФ заявили, що зазначене рішення ЄСПЛ країна «законодавчо не визнає і не виконуватиме».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
