Більшість судових засідань в анексованому Криму сьогодні відбувається без сторонніх очей – без слухачів, без преси, без незалежних адвокатів. Про найгучніші та політично мотивовані судові процеси, розглянуті за зачиненими дверима кримських судів у 2024 році – читайте у нашому матеріалі.
Справа про Z-кепку
У серпні 2023 року кримський татарин Длявер Салімов на АЗС у Старому Криму висловив своє обурення тим, що заправник носить на голові кепку із символікою російської військової агресії «Z» і вимагав її зняти. Також він висловив погрозу, що заплатить комусь, щоб співрозмовника «спалили на… ». Відео цього діалогу розмістили на місцевому пропагандистському каналі, пов'язаному з ФСБ, та згодом доповнили історією затримання Салімова.
Як стало відомо пізніше, кримського татарина спочатку оштрафували за дискредитацію російської армії, потім «дали адміністративний арешт» за дрібне хуліганство, а коли він відмовився вибачатися під відеозапис – порушили кримінальну справу за статтею «погроза вбивством». При повторній відмові принижуватися – звинувачення посилили, Салімова взяли під варту та ув'язнили в СІЗО.
Судовий процес у цій справі розпочався в лютому цього року і запам'ятався недоступністю для слухачів та «лінгвістичною експертизою», яка, за словами захисту, мала численні орфографічні, пунктуаційні й смислові помилки. У суді «лінгвістка» заявила, що ці помилки одним чином не впливають на точність її висновків. Прокурор просив позбавити Салімова волі на два з половиною роки. Але після години у нарадчій кімнаті російський суддя Георгій Церцвадзе засудив його до року в колонії-поселенні.
Справа виявилася політично вмотивованою не лише через відмову кримського татарина принижуватися та записувати відеовибачення у зв'язку з російською військовою агресією, а й через саму кваліфікацію «злочину». За даними громадської ініціативи Irade, у коментарях щодо людей з проукраїнською позицією часто лунають заклики до вбивства або завдання каліцтв. «Серед найбільш популярних пропозицій, які активно просуваються в коментарях – зґвалтування пляшкою в анальний прохід, вбивство через саджання на кілок, розстріл та закопування живцем», – зазначають правозахисники. Однак у публічному просторі немає жодної згадки про кримінальне переслідування за ці заклики, тоді як вирок Салімову активно висвітлювався у російських медіа.
Катування та явка з повинною
На початку цього року під час виїзного засідання російського апеляційного суду було поставлено крапку в судовому переслідуванні відомого у Новій Каховці українського журналіста та письменника Сергія Цигіпи. Російські військові викрали його на окупованій території в березні 2022 року, коли він як волонтер розносив продукти харчування та медикаменти людям похилого віку. Дев'ять місяців російська влада тримала його в ув'язненні без звинувачень, без зв'язку з рідними та без доступу адвоката, а потім він написав явку з повинною і був звинувачений у шпигунстві.
Згідно з відомостями колишнього бранця Олександра Тарасова, у полоні Цигіпа зазнав тортур і жорстокого поводження. Можливо, з ним поводилися навіть жорсткіше, ніж з іншими захопленими громадянами України, оскільки російським силовикам було відомо його минуле – колись служба в КДБ, потім в СБУ та ЗСУ (зона АТО) у званні майора. За словами його дружини, незалежний адвокат зміг вступити у справу лише у той момент, коли кримінальна справа вже надійшла на розгляд до Верховного суду Криму.
Весь процес пройшов не просто без доступу сторонніх, а й у режимі таємності. Однак у відкритому доступі є відомості про те, що йому було висунуто звинувачення у передачі відомостей СБУ про кількість і пересування російських військових у Херсонській області. Колишній український суддя Віктор Скляров засудив українця до 13 років позбавлення волі, а цьогоріч у лютому апеляція залишила рішення чинним.
Справи цивільних полонених
Набагато менше подробиць про кримінальні справи щодо викраденої жительки Херсонської області – Ірини Горобцової. Айтішницю, волонтерку та учасницю проукраїнських мітингів російські військові викрали у травні 2022 року прямо з дому батьків і потім відвезли до Криму. Довгий час російська влада заперечувала причетність до її викрадення, не допускала до неї адвоката, стверджувала, що стосовно неї не ведеться слідство, а потім у закритому режимі засудила до 10 років 6 місяців колонії за шпигунство.
Подібних історій з цивільними полоненими, яких вивозять з новоокупованих територій на півострів, стає дедалі більше. Так, жителя Запорізької області Дмитра Шайногу, викраденого в жовтні 2022 року в окупованому Токмаку, через тривалий час утримання у кримському СІЗО засудили до 12 років колонії. За інформацією пропагандистів, Шайногу звинуватили у передачі геоміток українським спецслужбам.
Як стверджує онлайн-видання «РІА-Південь», за три тижні після затримання, Дмитра Шайногу було переведено в одну з катівень Мелітополя. Крім того, у матеріалі стверджується, що російським спецслужбам його здав власний батько, який є активним прихильником «русского мира». За даними правозахисної ініціативи «Трибунал. Крымский эпиозод», надалі українця тримали в Сімферополі, у камері з туберкульозними хворими, і сам був заражений цією хворобою, тому на фото із суду, які з'явилися у російських медіа, Дмитро Шайнога у медичній масці.
Помстилися за «Норд»
У березні 2018 року кримський рибальський сейнер «Норд», який йшов під російським прапором, затримали українські прикордонники в Азовському морі. Корабель згодом заарештували, оскільки він вийшов із порту з окупованої території, порушуючи українське законодавство. Ця історія у той період дуже активно висвітлювалася російською пропагандою на федеральному рівні. А у травні 2022 року на руїнах маріупольської «Азовсталі», виконуючи наказ командування, в російський полон здалися два українські прикордонники, які мали стосунок до арешту «Норда» – Іван Терещенко та Василь Дмитрюк.
Згідно з обвинувальним висновком, представленим у Верховному суді Криму, діючи за попередньою змовою, українські прикордонники, погрожуючи зброєю, скоїли викрадення судна та викрадення людей. Захист від самого початку процесу зайняв позицію про те, що Іван Терещенко та Василь Дмитрюк не мали злочинного наміру, а виконували свої обов'язки з охорони державного кордону України, діяли за наявними інструкціями та виконували прямі розпорядження керівництва. Самі підсудні також наголошували на тому, що є військовополоненими і свою провину не визнали.
Під час судового процесу було заслухано свідчення більшості членів екіпажу «Норд», які не змогли підтвердити факт погрози зброєю та викрадення судна. З цікавого – суд відмовлявся викликати свідків захисту та вивчати дані суднових журналів, а також корабельних транспондерів, які стали б додатковим доказом перебування «Норда» у територіальних водах України. Прокурор у дебатах вимагала для підсудних по 20 років позбавлення волі. За п'ять днів колишній український суддя Сергій Погребняк засудив обох прикордонників до 17 років, з відбуванням перших трьох років у в'язниці. У листопаді апеляційна інстанція залишила вирок чинним.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
