Нещодавно у Києві на базі Києво-Могилянської академії відбулося відкриття Центру «Кримські студії». Це унікальна ініціатива, спрямована на поглиблене дослідження історії, культури та сучасних реалій Криму. Ініціатива допоможе не лише поширювати знання про Крим і кримськотатарський народ, а й формувати нове покоління експертів. Крім того, Центр є міждисциплінарним майданчиком для наукових досліджень та освітніх програм.
Проєкт створено та реалізується Києво-Могилянською академією за підтримки Британського посольства, Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД), Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) та Агентства США з міжнародного розвитку.
Під час презентації центру президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергій Квіт зазначив: «Я думаю, що критична маса вчених і дослідників збільшуватиметься, і ми зробимо серйозний внесок у розуміння Криму – не лише минулого, а й сьогодення, і, найголовніше, майбутнього. Ну і, звичайно, ми завжди пам'ятаємо про кримськотатарську культуру, кримськотатарську мову. Ми це розвиватимемо і всередині університету, і пропонуватимемо іншим вишам».
У своєму привітанні посол Великої Британії Мартін Гарріс наголосив на незмінній позиції своєї країни щодо статусу Криму: «Велика Британія рада можливості підтримати цей унікальний для України проєкт. Він робить можливим для студентів знання стародавньої історії, багатої культури півострова та неймовірно цікавої мови кримських татар. Позиція британського уряду завжди була і залишається незмінною: Крим – це Україна», – наголосив дипломат. Посол закінчив свою промову кримськотатарським прислів'ям: «Живи, щоб вчитися, вчися, щоб жити».
Мережа «Кримських студій» у світі
Великим недоліком кримського напрямку науки було те, що існуючі кримськотатарські студії у світі були відірвані від України. З одного боку – традиція кримських студій йде ще від публіцистики Ісмаїла Гаспринського, наукової діяльності Агатангела Кримського (відомі його «Студії з Криму» – авт.), відомих у світі «Українсько-канадських студій», спеціалізованого вісника «Кримські студії», які видавав Рефат Чубаров, а зараз почали з’являтися спеціальні курси в університетах. З іншого боку – осередки кримськотатарських студій діють і за кордоном. Однак вони існують переважно поза українською парадигмою. За даними Українського інституту, у світі існує лише п'ять осередків кримськотатарських студій поряд із майже 165-ма українськими студіями. Так, чотири з них – у Туреччині, одна – у Німеччині. Вони інституційно не пов'язані з україністикою та є лише частиною ширших тюркських студій. Більшість кримськотатарських студій розташовані саме в Туреччині, оскільки там мешкає кількамільйонна кримськотатарська діаспора.
Як йдеться у дослідженні Українського інституту, самостійних кримськотатарських студій у Туреччині немає. Університетські студії кримськотатарської мови є у трьох університетах, проте мову там вивчають без зв'язку з Україною. Крім того, вони мають переважно філологічний напрямок. Наприклад, курси кримськотатарської мови та літератури є на кафедрі сучасних тюркських діалектів і літератур в університеті Хаджі Байрам Велі в Анкарі та на кафедрі сучасних тюркських діалектів та літератур в університеті Кастамону, курси кримськотатарської мови на кафедрі турецької мови та літератури в університеті Орду.
«У цьому плані глибші нефілологічні дослідження кримськотатарської тематики залишаються справою окремих дослідників, які створюють об'єднання типу Мережі кримських студій (Crimean Studies Network)», йдеться в аналізі Українського інституту.
Точкові проєкти, пов'язані з кримськотатарськими студіями – мовою, культурою чи історією – існують у США, Канаді, Великій Британії, Хорватії та Польщі. Іноді вони досить вдалі – як, наприклад, українські студії у Кембриджі, де професор Рорі Фіннін наголошує саме на українсько-кримськотатарських зв'язках.
Але їхнім спільним недоліком є те, що багато кримськотатарських студій повністю відірвані від України та українського дискурсу, а тому й у світі багато хто не асоціює кримських татар і Крим з Україною. Тому, на думку Українського інституту, інкорпорація кримськотатарських студій насправді була б більш логічною в межах окремих українських і східноєвропейських студій.
З'являються також стипендії для дослідників напрямків, пов'язаних із кримськими татарами. Наприклад, нещодавно Канадський інститут українських студій та Факультет досліджень корінних народів Альбертського університету оголосили про нову докторську стипендію, яка дозволить ученим продовжити докторське дослідження з питань кримськотатарської історії, культури та суспільства з погляду вивчення корінного населення саме в розрізі України. «Цю стипендію заснували у відповідь на гостру потребу в підтримці та зміцненні кримськотатарських студій, а також з метою сприяння міцному інтелектуальному зв'язку між кримськотатарськими студіями та студіями корінних народів у світі та, зокрема, в Канаді», – йдеться в описі стипендії.
Однак цих кроків точно недостатньо. Враховуючи, що нині кримськотатарська належить до мов, які перебувають на межі зникнення за класифікацією UNESCO, Україна має як усередині країни, так і у світі ініціювати роботу кримськотатарських студій. Певний рух у цьому напрямкуі вже є. Наприклад, на конференції «Українсько-американське партнерство в освіті та науці: сильніші разом», що відбулася в липні у Вашингтоні, оголосили про старт Глобальної коаліції українських студій. Вона має об'єднати всі існуючі ініціативи українських студій, аби вчені та студенти з усього світу, зацікавлені у вивченні україністики, могли обмінюватися досвідом, ресурсами та ідеями.
«П'ятдесят років тому Український науковий інститут Гарвардського університету став першим і довго залишався єдиним академічним центром у США, який займався вивченням історії та культури України. Але потім багато американських університетів наслідували цей приклад, відкриваючи українські курси та стипендії з україністики. Мені хотілося б лише, щоб серед них були і кримськотатарські студії – на честь народу Криму, який поневолила Росія та який зазнає там репресій прямо зараз», – наголосила тоді перша леді Олена Зеленська.
Що робитиме центр «Кримських студій»
Незважаючи на широку тематичну рамку, винесену в назву «Кримські студії», центр покликаний бути насамперед освітньо-дослідницькою установою корінного народу Криму – кримських татар. Трагедія депортації 1944 року, складний шлях повернення на батьківщину та низка викликів, з якими зіткнулися кримські татари після 1991 року, фактично поставили на паузу формування та розвиток кримськотатарської наукової та культурної еліти. Повільне, але переконливе відродження, яке, зокрема, набирало обертів у перше десятиліття ХХІ століття, було призупинене російською окупацією Криму в 2014 році. В умовах, що склалися, гостро стоїть питання широкого залучення кримських татар до діяльності центру та створення умов для здобуття якісної вищої освіти. На думку вчених, це дозволить у майбутньому говорити не лише про вивчення, а й про відродження культури корінного народу Криму, а також формування нового покоління кримськотатарської інтелектуальної еліти.
Керівник центру, історик і дослідник Мартін-Олександр Кислий зазначив, що «Кримські студії» важливі з кількох причин. «Незважаючи на існування різних ініціатив, деякі з яких були досить потужними, але їм не вистачало інституційності. Кримські студії в НАУКМА – це про те, що всі докладені зусилля досягають чималого результату. Чому? Тому що це університетський центр, тобто отримуватимуть знання про Крим передусім студенти, які у майбутньому, сподіваюся, самі стануть експертами та дослідниками», – зазначив він.
Головною метою цього проекту є розкриття спільних цінностей і факторів ідентичності українців та кримських татар. Планується створення ефективної дорожньої карти взаємодії між кримськотатарським та українським національними й політичними баченнями, а також сприяння розвитку кримськотатарського уявлення про власну ідентичність як частину ширшої української громадянської ідентичності.
Проєкт передбачає проведення комплексних досліджень, розроблення рекомендацій на науковій основі, організацію заходів у регіонах України. Робота над дослідженням включатиме створення методології та теоретичних концепцій, аналіз існуючих джерел і літератури, розробку гіпотез, понад 1500 кількісних опитувань, фокус-груповий аналіз, тестування результатів у межах якісного соціологічного дослідження, а також формулювання висновків та пропозицій для МОН. Крім того, передбачено створення аудіовізуального контенту для популяризації рекомендацій дослідження серед ширшої аудиторії та проведення заходів, що передбачають презентацію й обговорення результатів дослідження серед громадськості та державних службовців за участі залучених експертів. Проєкт має стати важливим кроком у розвитку науково-дослідної бази Києво-Могилянської академії та сприятиме поглибленню розуміння ідентичності кримських татар у контексті українського формування політичної нації.
Україна та Крим у світі
Про вплив академічного середовища на міжнародне сприйняття України розповіла народна депутатка України Таміла Ташева: «Нам потрібно через академічне середовище змінювати сприйняття України у світі, тож початок кримськотатарських і кримських студій у Києво-Могилянській академії дуже важливий». Центр є частиною більшої ініціативи, яку підтримує перша леді України Олена Зеленська. Зокрема, він інтегрований у Глобальну коаліцію українських студій та програму Лисяка-Рудницького.
Потрібно через академічне середовище змінювати сприйняття України у світі, тож початок кримськотатарських і кримських студій у Києво-Могилянській академії дуже важливийТаміла Ташева
Менеджерка проєкту Мавіле Халіл привернула увагу до перших реалізовуваних проєктів: «Один із перших важливих проєктів Центру «Кримські студії» Києво-Могилянської академії – це міждисциплінарна сертифікатна програма, що дає всебічне уявлення про Крим, можливість познайомитися з ним ближче. Це дуже важливо в контексті знань про Крим не лише як туристичний регіон чи місце літнього відпочинку. Ця програма дозволяє поринути в Крим і побачити його іншим, ніж багато хто звикли».
Заступник представника президента України в АР Крим Денис Чистіков наголосив на стратегічній важливості цього проєкту. За його словами, відкриття цих студій є не лише своєчасним, а й стратегічно важливим, оскільки кримські студії об'єднують навколо себе вчених, громадських і державних діячів, які працюватимуть над збереженням того, що є, а також напрацьовуватимуть нові бачення, зокрема щодо безпечної та успішної реінтеграції Кримського півострова».
Дуже важливо, що в межах роботи Центру вже відбулася перша Зимова школа Кримськотатарських студій. Школа зібрала понад 150 заявок, з яких було відібрано 100 учасників: 80 навчалися онлайн, ще 20 проходили навчання у денній формі. Програма складалася з шести навчальних модулів та 24 академічних годин. Основні напрямки навчання включали лекції з історії, культури та мов Криму, які читали провідні вчені; дискусії про міжнародне право, соціально-політичні процеси та стратегії реінтеграції Криму. Школа допомогла не лише поширювати знання про Крим і кримськотатарський народ, а й почала формувати нове покоління експертів, які працюватимуть над майбутнім українського Криму, оскільки важливим аспектом програми було розкриття спільних цінностей і факторів ідентичності українців та кримських татар.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
