(Продовження, початок читайте тут)
2017 рік, літо, черговий «запобіжний захід». Зустрівся з братами, стоїмо у «боксику». Муслім Алієв розповідає: «Сьогодні бачив надзвичайний сон: пливу великою бурхливою річкою проти течії, зносить, але завдяки зусиллям і великій старанності випливаю в бік ‒ на берег, слава Аллаху!». Робимо висновок: у добрій справі можна домогтися чого-небудь тільки завдяки зусиллям і праці.
Через три місяці знову переводять в іншу камеру ‒ в нашій ремонт. Вранці знову прокидаюся від сонячних променів, що пробиваються крізь вікно. Сплю на верхніх нарах, чую клацання, скрегіт ‒ відчиняються на вулиці двері, когось виводять на прогулянку. Наше вікно виходить у прогулянкові дворики для довічно ув'язнених.
З двору чую знайомий голос і вигуки на всю в'язницю: «Такбір Аллаху Акбар, Аллаху Акбар!». Це Теймур Абдуллаєв, немає сумнівів, його голос я вже запам'ятав. Його зі спецблоку теж виводять гуляти в ці дворики, вони хоч і маленькі, але там є турнік і бруси, Теймур ‒ спортсмен, йому добре, так форму підтримувати можна.
Кричу у вікно: «Тимуре аг'а! Як ви? Сен насыл, къардашым (Ти як, брате? ‒ ред.)». «Аллаха шукур (слава Аллаху ‒ ред.), все добре, дорогий! Тебе почув, ще краще стало», ‒ відповів він. Їх, «сімферопольську групу», заарештували через пів року після нас, «ялтинської групи». У той період у спецблоці сімферопольського СІЗО сиділи Енвер Мамутов і Теймур Абдуллаєв ‒ обидва за 206.5 статтею КК РФ, типу «організатори».
Згодом, через пару років, зі слів Енвера Мамутова дізнався, там це було полегшенням дізнатися, що неподалік один від одного були, могли хоч через «броню» дверей спілкуватися, підтримувати рідною мовою!
Порушення, фальсифікації, суд неприступний, на обличчях суддів написано: «Ми тут ні до чого, у нас замовлення зверху!»
Минуло слідство, ознайомлення з кримінальною справою, відвезли до Ростова-на-Дону, почалися суди, позови. Ретельно готувалися, закидали суд клопотаннями. Але ‒ порушення, фальсифікації, суд неприступний, на обличчях суддів написано: «Ми тут ні до чого, у нас замовлення зверху!»
Джамаат (громадськість, громада ‒ ред.) рідні, представники ЗМІ приїжджають, підтримують ‒ стало легше. Дійшли до сторони захисту, суд повертає справу в прокуратуру Криму, знову слідство, ознайомлення, етапи, вже «закрили» «бахчисарайську другу групу» і красногвардійських хлопців...
Хочуть загасити світло спротиву й непокори перед репресіями. Усі справи показові
Сиджу в черговій камері, з рахунку вже збився ‒ яка вона, думаю... Наших земляків все більше й більше саддають, система безжально перемелює людей, як м'ясорубка. Хочуть загасити світло спротиву й непокори перед репресіями. Усі справи показові, здебільшого ув'язнені молоді, з багатодітними сім'ями, але й старих садять ‒ не жаліють нікого. Скільки це триватиме? Скільки нас ще посадять?
Тоді старі не думали про себе ‒ більше про майбутнє своїх дітей та онуків. І нам це судилося...
Рано чи пізно, звичайно, закінчиться, іншаАллах, питання тільки: якою ціною? Скільки доль загублять? Яка ж ціна нашої свободи? Скільки ми, наш народ, маємо заплатити, щоб жити вільно, сповідувати свою релігію, висловлювати політичну позицію, говорити про несправедливість, яку бачимо, не боячись «чорного воронка», а зараз «чорного фольксвагена», який забере на довгі роки?
За часів депортації кримськотатарського народу ‒ це була дорога ціна, і за часів нашого повернення, і після 90-х теж нелегко було домагатися прав на батьківщину, але ніхто не зупинявся, і ми не зупинимося, іншаАллах. Тоді старі не думали про себе ‒ більше про майбутнє своїх дітей та онуків. І нам це судилося...
Найважливіші обійми. Моменти з життя кримських політв'язнів та їхніх сімей (фотогалерея)
(Далі буде)
Вадим Сірук, громадянський журналіст, активіст, правозахисними організаціями визнаний політичним в'язнем
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
