2025 року в анексованому РФ Криму регулярно ставалися корупційні скандали. Чиновники масово опинялися в СІЗО за звинуваченнями в отриманні хабарів. Російська влада фіксує зростання корупційних злочинів на Кримському півострові. Отримати державний контракт або оборонне замовлення, згідно з кримською практикою, коштує від двох до чотирьох із половиною мільйонів рублів. Найрезонансніші корупційні справи року – в огляді Крим.Реалії.
Підконтрольна Москві влада Криму запевняє, що часи «української корупції» на півострові минули і що питання більше не вирішуватимуть за допомогою хабарів та корупційних зв'язків. Але реалії не такі райдужні, як заяви.
У Криму продовжують давати і брати хабарі за вирішення тих чи інших питань. Тільки в перші пів року 2025 року в регіоні було порушено 388 кримінальних справ корупційної спрямованості, що на 41% більше за торішній показник, стверджують у кримському главку Слідкому РФ.
Така ж тенденція була і роком раніше.
Протягом 2025 року в Криму регулярно одягали кайданки на чиновників. Крим.Реалії вирішили нагадати, як це відбувалося і в чому їх звинувачували.
4,5 мільйона рублів за «лобіювання інтересів»
Фігурантом кримінальної справи про отримання хабаря в особливо великому розмірі (частина 6 статті 290 Кримінального кодексу РФ) цього року став заступник голови підконтрольної Росії Нахімовської ради Севастополя Сергій Михальчук.
За версією російських силовиків, у липні 2024 року Сергій Михальчук зажадав від директора будівельної фірми хабаря за «лобіювання його інтересів». Йшлося про муніципальні контракти з благоустрою громадських територій та встановлення дитячих майданчиків на території Нахімовського району міста.
За це сприяння бізнесмен відремонтував елінг у Стрілецькій бухті, що належить чиновнику, а також дав йому хабаря у 4,5 мільйона рублів, стверджують силовики.
Позиція Сергія Михальчука невідома.
2,5 мільйона рублів – за контракти
У 2025 році в Ялті була затримана та заарештована за підозрою в отриманні хабаря в особливо великому розмірі заступниця глави російської адміністрації Ялти Ірина Бєломєстнова. Вона курирувала в місті питання будівництва та благоустрою.
Чиновниця ще у 2022 році отримала хабар у 2,5 мільйона рублів від директора комерційної фірми за укладання муніципальних контрактів і «подальше безперешкодне прийняття й оплату робіт» із реконструкції та капремонту дитячого садка №22, стверджують російські силовики. Ірина Бєломєстнова заарештована до 10 січня 2026 року.
Її позиція у справі невідома.
2 мільйони рублів – за «заступництво»
За такою ж статтею наприкінці 2025 року в Криму був затриманий російський глава Сакського району Владислав Хаджиєв.
За версією російського слідства, у серпні Хаджиєв запропонував знайомому гендиректору фірми «загальне заступництво та сприяння» в укладенні контрактів. Згідно ыз домовленістю, адміністрації сіл мали працювати з компанією як з єдиним постачальником послуг, стверджують силовики.
Чиновник нібито зажадав за це хабар у 10% від ціни контракту – 2 мільйони рублів.
Владислав Хаджиєв перебуває в СІЗО. Він намагався оскаржити свій арешт, але суд залишив запобіжний захід без змін.
Його позиція у справі невідома.
1,5 мільйона рублів – за «сприяння контракту»
За незаконне збагачення у Криму засудили колишнього гендиректора АТ «Суднобудівний завод «Море». Його ім'я публічно не називають.
Під час оперативно–розшукових заходів силовики встановили, що він через посередника – начальника фінансово–економічного відділу цього підприємства – передав старшому офіцеру відділу військово–технічного супроводу будівництва кораблів і суден Управління (кораблебудування) Головного командування ВМФ РФ (Санкт–Петербург) хабаря у 1,5 мільйона рублів за «сприяння у підписанні держконтракту».
Стосовно ексдиректора заводу було порушено кримінальну справу.
У червні 2025 року підконтрольний Росії Феодосійський міський суд визнав його винним за частиною 4 статті 160 Кримінального кодексу РФ (привласнення або розтрата в особливо великому розмірі) та засудив до 2,5 років позбавлення волі та штрафу в 300 тисяч рублів.
Позиція засудженого невідома.
Хабар меблями та ремонтом
У січні в Алушті було затримано начальника управління майнових і земельних відносин російської адміністрації міста за підозрою в отриманні хабаря у 280 тисяч рублів.
За даними слідства, спочатку підозрювана зажадала від керівника комерційної структури купити офісні меблі на 135 тисяч рублів за «заступництво у вирішенні майнових і земельних питань».
Потім чиновниця захотіла, щоб бізнесмен оплатив їй ремонт службового кабінету за 150 тисяч рублів. Вона передала йому реквізити банківської картки, на яку слід було перерахувати ці кошти, після чого була затримана, стверджують у кримському главку Слідкому РФ. Затримана визнала провину і була відправлена під домашній арешт.
Публічно свою позицію у цій справі затримана не озвучувала. Доля чиновниці на даний момент невідома.
26 тисяч рублів – за позитивні оцінки
У грудні в Криму затримали 66–річну викладачку сімферопольського технікуму за підозрою в систематичному отриманні хабарів від студентів за гарантовану здачу іспитів.
За даними Кримського лінійного управління МВС Росії на транспорті, протягом 2023–2024 років студенти платили їй від тисячі до п'яти тисяч рублів за позитивні оцінки.
«Викладачка ставила позитивні оцінки у залікові книжки та відомості без фактичної перевірки знань тих, хто навчається. Розслідування виявило 11 подібних епізодів. Загальна сума отриманих хабарів перевищила 26 тисяч рублів», – уточнили у відомстві.
Стосовно затриманої порушено кримінальну справу за статтею про дрібне хабарництво. Їй обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
Позиція затриманої викладачки у цій справі невідома.
Рекордсмени
Рекордним хабарем у Криму в російських реаліях були 27 мільйонів рублів. За його отримання у 2017 році був засуджений до 11,5 років позбавлення волі колишній віцепрем’єр Криму Олег Казурін.
Його визнали винним в отриманні 27 мільйонів рублів хабаря – за вирішення питань освоєння коштів федеральної цільової програми розвитку Криму.
Захист Олега Казуріна намагався оскаржити його вирок. Але суд відхилив вимоги апеляційної скарги.
За отримання хабаря у 25 мільйонів рублів у 2021 році була затримана ексміністерка культури російського уряду Криму Аріна (Віра) Новосельська.
За версією обвинувачення, ці гроші вона отримувала від керівництва російської компанії ТОВ «Меандр» за заступництво під час будівництва нового театру ляльок у Сімферополі. Суд засудив її до 10 років позбавлення волі. Ексміністерка відбуває покарання в московському СІЗО–6, з’ясували російські журналісти.
Аріна Новосельська провину заперечувала й оскаржувала свій вирок. У 2023 році російський суд пом’якшив його, але подробиці адвокат повідомити відмовився.
У 2024 році Аріна Новосельська подала заяву про свою участь у повномасштабному вторгненні РФ в Україну. За це російська влада обіцяє обнулити покарання засудженим. Чи розглянута ця заява, невідомо.
«Жертви російської системи»?
У кримському експертному співтоваристві вважають, що більшість корупційних справ у Криму є наслідком «палкової системи» російських силовиків, яким необхідні показники розкриття. Тому найчастіше фігурантами таких справ є дрібні чиновники й ті, кому «не вдалося відкупитися».
Фігуранти антикорупційних справ стають «жертвами російської системи», якій вони погодилися служити, вважають у Кримськотатарському ресурсному центрі.
«Колабораціоністи, які свідомо пішли на співпрацю з окупантами, у підсумку самі стають жертвами російської системи. Вони зрадили Україну в пошуках власної вигоди, проте навіть Росія не прощає зрадників. Закономірність: зрадники і колабораціоністи рано чи пізно потрапляють у пастку власної жадібності. Російська система, якій вони так віддано служили, не шкодує навіть «своїх», – наголошують у КРЦ.
Рівню корупції в Криму дивуються навіть у проросійському середовищі.
«Крим далеко втік від України за 11 років. Але, на жаль, тут вилізли зовсім інші проблеми, яких навіть я не припускав. Вони навіть за України не з'являлися. Тому що російський бізнес нахабніший, грошовитіший. А всі корупційні складові, які ми тут спостерігаємо періодично, це, звісно, занадто. Дивлюся на земельні карти – розпаювали все, що можна. За України такого не було. І боялися, і якось особливо, напевно, не потрібно було. А тут відчули смак і безкарність», – заявив у своєму блозі підприємець із Москви, блогер Олександр Сергєєв (Горний), який переїхав до Криму після російської анексії 2014 року.
На його думку, через корупційні чинники Крим має «важке майбутнє» і «не за це боролися під час «кримської весни» у 2014 році».
