24-го жовтня російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) повідомив у соцмережах про скасування обмежень на купівлю бензину. Раніше, майже місяць, бензин відпускали спочатку по 30, а потім і по 20 літрів в одні руки. Лімітів на дизель не було. Це може означати, що паливну кризу на півострові подолано.
Але кримський активіст кампанії #LiberateCrimea на умовах анонімності повідомив Крим.Реалії, що через регулярні удари Сил оборони України по складах палива ситуація не лише не покращилася, а навпаки погіршилася. За його інформацією, слідом за бензином у Криму почалися перебої з дизелем.
Крим.Реалії звернулися за поясненнями до експертів у сфері енергетики.
Причини бензинового дефіциту у Криму
Нестача бензину восени – це сезонна проблема не лише Криму, а й Росії, – нагадують експерти. Але цього року, кажуть вони, ситуацію погіршили дії Сил оборони України.
Усе почалося з далекого Сходу та Криму просто тому, що це крайні регіони, куди дорого транспортувати нафтопродуктиОлександр Харченко
«У серпні та вересні зійшлися два чинники. Природний дефіцит високооктанових нафтопродуктів у Московії загалом. Він у них цього сезону завжди є. За умови, що все працює добре, вони тим чи іншим чином проходять цей складний для них період. Але тут додалися удари українських дронів по заводах, які переробляють нафту, високооктанові нафтопродукти», – пояснює директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Нафтові компанії звернулися по допомогу до влади Росії, каже Олександр, але отримали відмову.
«Нафтові компанії почали давати запити на збільшення ціни на бензин через те, що удари треба якось компенсувати, якось ремонтуватися та компенсувати простої. У Кремлі до цих запитів не прислухалися і сказали: «Ні, ціни мають бути на тому рівні, на якому вони є». Що зробили всі нафтовиробники? Вони скоротили постачання нафтопродуктів у ті регіони, куди їх дорого везти», – пояснює Олександр Харченко.
Очевидно, Крим і віднесли до таких регіонів. Через санкції на півострові не працюють великі російські компанії, наприклад, «Лукойл» і «Роснефть». Тому маленькі регіональні мережі, як, скажімо, «ТЕС», купують пальне у російських нафтогігантів і продають у Криму. Але тепер лідерам ринку продавати бензин, якого й так не вистачає, не вигідно.
Якщо в пустелі провести регуляцію на пісок, тоді там буде дефіцит піскуВолодимир Омельченко
«Через атаки дронів по російській нафтопереробці, по великих підприємствах: «Газпромнафта», «Роснефть», «Лукойл» – у цих компаній немає додаткових обсягів для того, щоб постачати іншим мережам. Тобто вони ледве справляються зі своїми проблемами щодо задоволення попиту», – вважає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Також експерти відзначають віддаленість Криму від регіонів російської нафтопереробки та певну логістичну безвихідь півострова.
«Щойно Крим став російським, одразу стало видно його другорядність у системі нафтопродуктового забезпечення. Виходить, що він такий тупиковий. Він дуже віддалений від основних центрів виробництва пального. І, відповідно, оскільки ціни в Росії фактично регулюються, вони стримуються владою, то ця тупиковість – це ще й об'єктивно високі транспортні витрати», – експерт з енергетики та директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.
«Усе почалося з далекого Сходу та Криму просто тому, що це крайні регіони, куди дорого транспортувати нафтопродукти. І, відповідно, ніхто не хоче втрачати зайві гроші. Усі певною бізнес-логікою керуються», – переконаний Олександр Харченко.
Непопулярний для Кремля вихід із кризи
Вони зараз намагаються зробити просту річ – погіршити якістьОлександр Харченко
У Міжнародному енергетичному агентстві впевнені, що Росія не відновить роботу своїх НПЗ до середини 2026-го року. Відповідно, до цього часу може зберігатися дефіцит пального і в Криму. На думку Володимира Омельченка, з цієї кризи можна вийти за місяць. Зараз у Росії ціни на пальне регулює не ринок, а держава, – пояснює експерт. Тобто РФ закуповує нафтопродукти за однією ціною, а продає населенню за іншою, значно нижчою. Різницю перекривають грошима з бюджету.
«Насамперед, якщо уряд Росії скасує регулювання цін. Чи піде він на це, я не знаю. Це основний засіб. Якщо скасує регулювання, одразу питання буде вирішене. Тобто не буде дефіциту, я так думаю. Ви знаєте, що навіть у Білорусі був дефіцит картоплі, бо Лукашенко вирішив регулювати ціну на картоплю. Якщо в пустелі провести регуляцію на пісок, тоді там буде дефіцит піску», – іронізує Володимир Омельченко.
Чи підуть вони на підвищення цін для населення, я не знаю, тому що це для них теж ризикованоВолодимир Омельченко
Але це за умови, що не буде ударів українських БПЛА. Тому ініціатива зараз у руках Головного управління розвідки Міністерства оборони України та Служби безпеки України, які, як правило, і завдають так званих «дипстрайків» по НПЗ, – переконані фахівці.
«Нині відновити необхідну виробничу потужність не вистачає на Московії ресурсів. В умовах, коли удари продовжуються, високотехнологічне обладнання важко привезти і це довго та дуже дорого через санкції. Вони зараз намагаються зробити просту річ – погіршити якість. Суттєво погіршити якість», – пояснює Олександр Харченко.
І приклади такої політики вже простежуються у Криму.
Союзники допоможуть?! «Золоті нафтопродукти»
Схоже, влада РФ обрала інший варіант виходу з бензинової кризи, – кажуть фахівці.
«Вони вже почали укладати контракти на постачання пального з Білорусі. Відповідно, вони потихеньку цю дірку закриватимуть. Споживання падатиме, постачання зростатиме. Рано чи пізно вони це закриють. Але, тим не менш, як то кажуть, «осадочок залишився». Тобто «країна-бензоколонка» не може забезпечити своїх громадян, свої території, які вони нахапали, не можуть забезпечити тим, що в них, здається, як у дурня махорки», – розмірковує Сергій Куюн.
Такий варіант, безумовно, вимагатиме значних витрат із держбюджету, – вважає Олександр Харченко:
«Вони вже дозволили імпорт без податків високооктанових бензинів. Але тут є своя проблема, тому що із сусідів у них лише Білорусь. Я, чесно кажучи, не думаю, що Казахстан буде здатний і дуже бажатиме вийти на російський ринок активно. Це дуже малоймовірно. Звичайно, залишаються сценарії транспортування з Індії чи Китаю, але тут є інша історія, пов'язана із вартістю логістики нафтопродуктів з Індії чи Китаю. Вони будуть реально золоті».
Але головним у вирішенні проблеми, зазначають експерти, буде регулювання цін, а точніше, відмова від нього.
«Вони можуть закуповувати нафтопродукти і роблять це вже з Білорусі, з-за Уралу. Вони транспортують з Омського нафтопереробного заводу, потім із Казахстану, з Китаю. Але чи підуть вони на підвищення цін для населення, я не знаю, тому що це для них теж ризиковано. Це може бути втратою довіри, рейтинги, викликати незадоволення», – каже Володимир Омельченко.
У жовтні президент України Володимир Зеленський заявляв, що через «дипстрайки» Сил оборони України постачання бензину до РФ скоротилося на 20%. У Кремлі навпаки переконують, що ринок палива в Росії стабільний.
