Шлях Радіо Свобода: 70 років у світлинах

Спершу Радіо Свобода мало назву Радіо Визволення. Ось так виглядає палітурка першої збірки матеріалів української редакції, що була видана в Мюнхені у 1956 році. Наступного року вийшла друга збірка матеріалів. А третя побачила світ 1962 році й мала вже назву: «Говорить Радіо Свобода». Радіостанція змінила назву в 1959 році

1 Спершу Радіо Свобода мало назву Радіо Визволення. Ось так виглядає палітурка першої збірки матеріалів української редакції, що була видана в Мюнхені у 1956 році. Наступного року вийшла друга збірка матеріалів. А третя побачила світ 1962 році й мала вже назву: «Говорить Радіо Свобода». Радіостанція змінила назву в 1959 році

Співробітники Української редакції Радіо Визволення. Сидять Ю. Таркович, Н. Коперник, Р. Шенкленд, Г. Сарджент, М. Ковальський. Стоять: В. Романенко, М. Степаненко, О. Юрченко, М. Добрянський. Мюнхен, 1 лютого 1955 року

2 Співробітники Української редакції Радіо Визволення. Сидять Ю. Таркович, Н. Коперник, Р. Шенкленд, Г. Сарджент, М. Ковальський. Стоять: В. Романенко, М. Степаненко, О. Юрченко, М. Добрянський. Мюнхен, 1 лютого 1955 року

Через 10 днів після виходу в ефір першої передачі Української редакції Радіо Визволення з’явилася ось така публікація у найстарішій у світі україномовній газеті «Свобода», 26 серпня 1954 року

3 Через 10 днів після виходу в ефір першої передачі Української редакції Радіо Визволення з’явилася ось така публікація у найстарішій у світі україномовній газеті «Свобода», 26 серпня 1954 року

4 Телетайпістка Радіо Свобода, 1950-і роки

В історії корпорації Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (дві радіостанції були об’єднані в одну в 1976 році) є і незвичний спосіб донесення інформації – запуск повітряних куль з листівками й книгами на територію так званого соціалістичного табору. Баварія, Німеччина, 2 лютого 1955 року

5 В історії корпорації Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (дві радіостанції були об’єднані в одну в 1976 році) є і незвичний спосіб донесення інформації – запуск повітряних куль з листівками й книгами на територію так званого соціалістичного табору. Баварія, Німеччина, 2 лютого 1955 року

Президент США Джон Ф. Кеннеді під час інтерв’ю Радіо Вільна Європа. Світлина періоду 1961–1963 років. Згодом, у 1976 році відбулося об’єднання двох американський радіостанцій Радіо Вільна Європа і Радіо Свобода в одну корпорацію РВЄ/РС

6 Президент США Джон Ф. Кеннеді під час інтерв’ю Радіо Вільна Європа. Світлина періоду 1961–1963 років. Згодом, у 1976 році відбулося об’єднання двох американський радіостанцій Радіо Вільна Європа і Радіо Свобода в одну корпорацію РВЄ/РС

Ганна Бойчук-Щепко (донька розстріляного художника Михайла Бойчука) грає на бандурі під час запису ефіру Радіо Свобода. Вона працювала в Українській редакції з 1959-го по 1995 рік

7 Ганна Бойчук-Щепко (донька розстріляного художника Михайла Бойчука) грає на бандурі під час запису ефіру Радіо Свобода. Вона працювала в Українській редакції з 1959-го по 1995 рік

Карикатура на Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода радянського періоду від творчого колективу з трьох художників, які діяли під псевдонімом «Кукринікси». Малюнок 1974 року

8 Карикатура на Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода радянського періоду від творчого колективу з трьох художників, які діяли під псевдонімом «Кукринікси». Малюнок 1974 року

Працівники корпорації Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода (РВЄ/РС) в технічній кімнаті з панеллю управління, звідки записи радіопередач різними мовами транслювали на територію СРСР і країни Східної Європи. Мюнхен, 1970-ті роки

9 Працівники корпорації Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода (РВЄ/РС) в технічній кімнаті з панеллю управління, звідки записи радіопередач різними мовами транслювали на територію СРСР і країни Східної Європи. Мюнхен, 1970-ті роки

Радіолокаційна станція «Дуга» біля Чорнобиля – артефакт Холодної війни між СРСР та Заходом. До аварії на ЧАЕС споруда встигла попрацювати в тестовому режимі. Її призначення: виявлення запусків міжконтинентальних балістичних ракет, а також глушіння радіосигналів у Європі. В СРСР намагалися глушити сигнал Радіо Свобода та низки інших західних радіостанцій аж до грудня 1988 року

10 Радіолокаційна станція «Дуга» біля Чорнобиля – артефакт Холодної війни між СРСР та Заходом. До аварії на ЧАЕС споруда встигла попрацювати в тестовому режимі. Її призначення: виявлення запусків міжконтинентальних балістичних ракет, а також глушіння радіосигналів у Європі. В СРСР намагалися глушити сигнал Радіо Свобода та низки інших західних радіостанцій аж до грудня 1988 року

11 Один із радянських радіоприймачів «Океан-209», через який можна було слухати західні радіостанції, попри глушіння їх в СРСР

Будівля радіо в Мюнхені після теракту, який було здійснено 21 лютого 1981 року. Вибухнуло авто, припарковане біля будівлі, як пізніше з’ясують, в автомобілі було близько 15 кілограмів вибухівки. Внаслідок вибуху було поранено чотирьох співробітників і майже повністю зруйновано приміщення чехословацької, російської і грузинської редакцій

12 Будівля радіо в Мюнхені після теракту, який було здійснено 21 лютого 1981 року. Вибухнуло авто, припарковане біля будівлі, як пізніше з’ясують, в автомобілі було близько 15 кілограмів вибухівки. Внаслідок вибуху було поранено чотирьох співробітників і майже повністю зруйновано приміщення чехословацької, російської і грузинської редакцій

13 Дисиденти і колишні політв'язні Михайло Горинь і В’ячеслав Чорновіл слухають у Львові Радіо Свобода, 1989 рік

Під час інтерв’ю директора Української служби Радіо Свобода Богдана Нагайла (праворуч) із головою Верховної Ради УРСР Леонідом Кравчуком. Київ, 24 жовтня 1990 року

14 Під час інтерв’ю директора Української служби Радіо Свобода Богдана Нагайла (праворуч) із головою Верховної Ради УРСР Леонідом Кравчуком. Київ, 24 жовтня 1990 року

Роман Сольчаник, який близько 20 років працював у дослідницькому відділі корпорації Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода (Radio Liberty Research Institute). У 1980 році кілька місяців був виконувачем обов’язків керівника Української редакції Радіо Свобода. Мюнхен, світлина початку 1990-х років

15 Роман Сольчаник, який близько 20 років працював у дослідницькому відділі корпорації Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода (Radio Liberty Research Institute). У 1980 році кілька місяців був виконувачем обов’язків керівника Української редакції Радіо Свобода. Мюнхен, світлина початку 1990-х років

Лідер виборчого блоку «Наша Україна» Віктор Ющенко (майбутній президент України) і очільник Комуністичної партії України Петро Симоненко (праворуч) під час дискусії в прямому ефірі Радіо Свобода. Ведуча передачі – Марина Пирожук. Київ, 4 лютого 2002 року

16 Лідер виборчого блоку «Наша Україна» Віктор Ющенко (майбутній президент України) і очільник Комуністичної партії України Петро Симоненко (праворуч) під час дискусії в прямому ефірі Радіо Свобода. Ведуча передачі – Марина Пирожук. Київ, 4 лютого 2002 року

Революція гідності. Журналіст Радіо Свобода Андрій Дубчак на верхівці ялинки на майдані Незалежності під час народного віча «Марш мільйона», звідки він зняв відео, яке згодом було відзначене, зокрема, премією The Lovie Awards 2014. Київ, 8 грудня 2013 року

17 Революція гідності. Журналіст Радіо Свобода Андрій Дубчак на верхівці ялинки на майдані Незалежності під час народного віча «Марш мільйона», звідки він зняв відео, яке згодом було відзначене, зокрема, премією The Lovie Awards 2014. Київ, 8 грудня 2013 року

Революція гідності. Київ, 20 січня 2014 року. На комбінованому фото співробітники Радіо Свобода Iгор Ісхаков  (ліворуч) і Дмитро Баркар, які були затримані та побиті «беркутівцями» під час ведення прямої трансляції з вулиці Грушевського. Радіо Свобода вело прямі трансляції з першого дня Революції гідності, 21 листопада 2013 року

18 Революція гідності. Київ, 20 січня 2014 року. На комбінованому фото співробітники Радіо Свобода Iгор Ісхаков (ліворуч) і Дмитро Баркар, які були затримані та побиті «беркутівцями» під час ведення прямої трансляції з вулиці Грушевського. Радіо Свобода вело прямі трансляції з першого дня Революції гідності, 21 листопада 2013 року

Російсько-українська війна. Журналіст Радіо Свобода Левко Стек біля знищеної українськими військовими бойової машини десанту (БМД) російських гібридних сил. Неподалік від міста Слов’янська на Донеччині, липень 2014 року

19 Російсько-українська війна. Журналіст Радіо Свобода Левко Стек біля знищеної українськими військовими бойової машини десанту (БМД) російських гібридних сил. Неподалік від міста Слов’янська на Донеччині, липень 2014 року

Під час презентації книги Радіо Свобода «АД 242» про оборону Донецького аеропорту. Разом із «кіборгами» укладачка книги Ірина Штогрін (ліворуч) і очільниця Київського бюро Радіо Свобода Інна Кузнецова. Київ, 20 січня 2016 року

20 Під час презентації книги Радіо Свобода «АД 242» про оборону Донецького аеропорту. Разом із «кіборгами» укладачка книги Ірина Штогрін (ліворуч) і очільниця Київського бюро Радіо Свобода Інна Кузнецова. Київ, 20 січня 2016 року

Журналістка Наталія Чурікова (Марія Щур) під час інтерв’ю з колишньою багаторічною співробітницею Радіо Свобода, художницею та поетесою Еммою Андієвською (ліворуч). Мюнхен, 2018 рік

21 Журналістка Наталія Чурікова (Марія Щур) під час інтерв’ю з колишньою багаторічною співробітницею Радіо Свобода, художницею та поетесою Еммою Андієвською (ліворуч). Мюнхен, 2018 рік

Керівниця проєкту розслідувань Радіо Свобода «Схеми» Наталія Седлецька із листом від Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), який зобов'язав владу України утриматися від доступу до будь-яких даних з її телефону. Суд відреагував на дії Генпрокуратури, яка хотіла отримати доступ до телефону журналістки. Київ, 18 вересня 2018 року

22 Керівниця проєкту розслідувань Радіо Свобода «Схеми» Наталія Седлецька із листом від Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), який зобов'язав владу України утриматися від доступу до будь-яких даних з її телефону. Суд відреагував на дії Генпрокуратури, яка хотіла отримати доступ до телефону журналістки. Київ, 18 вересня 2018 року

Колишній директор Української редакції Радіо Свобода Михайло Мигалисько і посол США в Україні Марі Йованович під час відкриття нового офісу Радіо Свобода у Києві. 10 жовтня 2018 року

23 Колишній директор Української редакції Радіо Свобода Михайло Мигалисько і посол США в Україні Марі Йованович під час відкриття нового офісу Радіо Свобода у Києві. 10 жовтня 2018 року

«Томос у прямому ефірі». Радіо Свобода вело прямі трансляції зі Стамбулу, коли Вселенський патріарх Варфоломій дав томос про автокефалію Православній церкві України (ПЦУ) наприкінці 2018-го – на початку 2019 року. Трансляції, які вів кореспондент Ростислав Хотин, подивились сотні тисяч українців, включно зі священниками, політиками та дипломатами

24 «Томос у прямому ефірі». Радіо Свобода вело прямі трансляції зі Стамбулу, коли Вселенський патріарх Варфоломій дав томос про автокефалію Православній церкві України (ПЦУ) наприкінці 2018-го – на початку 2019 року. Трансляції, які вів кореспондент Ростислав Хотин, подивились сотні тисяч українців, включно зі священниками, політиками та дипломатами

Керівник проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії» Володимир Притула і перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова під час презентації книги «Кримський репортаж» (хроніки окупації Криму 2014–2016) журналіста Миколи Семени, засудженого в окупованому Криму. Київ, 7 лютого 2019 року

25 Керівник проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії» Володимир Притула і перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова під час презентації книги «Кримський репортаж» (хроніки окупації Криму 2014–2016) журналіста Миколи Семени, засудженого в окупованому Криму. Київ, 7 лютого 2019 року

Доступність посилання

ДОЛУЧАЙСЯ!

Шлях Радіо Свобода: 70 років у світлинах