Росія продовжує будувати в анексованій Керчі бойові кораблі для свого флоту, при цьому останнім часом значно посилено оборону акваторії суднобудівного заводу та прилеглої території. Що відомо про ці кораблі, які за своїми розмірами можуть стати одними з найбільших на російському військово-морському флоті, вивчали Крим.Реалії.
Українське військове видання Defense Express опублікувало супутникові знімки, що демонструють прогрес Росії в роботі над одним із двох універсальних десантних кораблів проєкту 23900 «Иван Рогов».
Корабель проєкту «Иван Рогов» закладено на суднобудівному заводі «Залив» у Керчі в анексованому РФ Криму в липні 2020 року. Росія відставала від графіка будівництва, зазначає видання. Натомість Defense Express також повідомило, що його темпи, однак, дещо прискорилися.
Нещодавні супутникові знімки порівнюються із зображеннями, опублікованими в липні 2024 року OSINT-дослідником М.Т. Андерсоном у соцмережі X.
«У той час корпус корабля тільки почав набувати форми, а це означає, що росіяни значно просунулися в цьому проєкті менш як за рік», – повідомляє Defense Express. Судячи з останніх супутникових знімків, довжина судна становитиме близько 220 метрів, а ширина – 40 метрів.
Газета «Известия» 2021 року писала, що передача УДК «Иван Рогов» на Тихоокеанський флот РФ має відбутися у грудні 2028 року, а УДК «Митрофан Москаленко» на Чорноморський флот РФ – у грудні 2029 року.
У червні 2024 року російське державне інформагентство ТАСС повідомляло, що «Иван Рогов» вийде на ходові випробування наприкінці 2027 року і «корабель буде зданий замовнику восени 2028 року».
При цьому на даний момент про будівництво універсального десантного корабля «Митрофан Москаленко» нічого не відомо.
На закладці обох кораблів у 2020 році у Керчі особисто був присутній президент РФ Володимир Путін. Загальна сума контракту становила близько 100 млрд рублів.
Охорону акваторії заводу посилили
Про те, що роботи з будівництва УДК активізувалися, свідчить також посилення охорони акваторії, де розташований завод «Залив».
Так, у січні нинішнього року вперше за час повномасштабного вторгнення армії РФ в Україну бухту, в якій розташовується суднобудівний завод, було перегороджено боновими загородженнями.
Зокрема, поперек бухти було встановлено три баржі, зв'язані між собою тросами. Про це повідомляє телеграм-канал «Крымский ветер», наголошуючи на тому, що такі заходи вживаються для захисту від українських морських дронів.
«Спочатку було виставлено дві баржі загородження, наступного дня – вже три», – йдеться у повідомленні.
На початку березня на берегах бухти заводу «Залив» з'явилися укріплення та доти, у тому числі бетонні конструкції.
Акваторія СРЗ серйозно охороняється з боку моря. На початку квітня було помічено артилерійський катер проєкту 1204 «Шмель». Судно було пришвартоване до однієї з барж бонової огорожі.
«Шмель» – це річковий артилерійський легко броньований катер водотоннажністю 73 тонни, завдовжки 27 метрів, швидкістю до 24 вузлів. Озброєний однією 76-мм гарматою, кулеметами, має 140-мм пускову установку РСЗВ та переносний ЗРК.
Після російської анексії Криму такі катери було перекинуто зі складу Каспійської флотилії в Азовське море.
Одні з найбільших російських кораблів
Рішення про будівництво УДК Російська Федерація ухвалила у 2014 році, коли через окупацію та анексію Криму Франція відмовилася передавати майже добудовані для російського флоту універсальні десантні кораблі типу «Містраль» (Mistral).
Проєкт 23900 УДК 1-го рангу океанської зони розробило Зеленодольське проєктно-конструкторське бюро (ЗКПБ).
Ці кораблі призначені для завантаження, транспортування та висадки десанту за допомогою як десантних катерів, так і гелікоптерів, а також для управління силами десанту, його авіаційної підтримки та забезпечення, у тому числі із застосуванням БПЛА.
Підрядником робіт обрали керченський суднобудівний завод «Залив». Під час проєктування тактико-технічні характеристики проєкту 23900 помітно змінилися і зараз вони такі:
- повна водотоннажність зросла до 40 тис. тонн;
- включена можливість базування не тільки палубних гелікоптерів, а й тимчасового прийому бойових, багатоцільових або транспортних гелікоптерів наземного базування, їх обслуговування, посадки/висадки різного контингенту;
- штатне озброєння скоротили до оборонного – кількох зенітних ракетно-артилерійських комплексів «Панцир-М».
Наявні у відкритому доступі характеристики УДК такі:
- довжина – 220 м;
- ширина – 38 м;
- осадка – 8 м;
- швидкість ходу – 22 вузли;
- дальність плавання – 6000 миль;
- автономність плавання – 60 діб.
Екіпаж корабля становитиме 320 осіб, а десантовмісність – до 1000 морських піхотинців, до 75 одиниць бойової техніки та до 4 десантних катерів у доковій камері. УДК зможе нести до 20 вертольотів і 4 БПЛА.
Універсальні десантні кораблі проєкту 23900 за своїми розмірами наближаються до важких атомних ракетних крейсерів проєкту 1144.2 «Орлан», а водотоннажністю навіть перевершують їх.
Так, ТАРК «Петр Великий» проєкту 1144.2 «Орлан» має довжину 230,0 метрів по кільватерній лінії, найбільша довжина – 250,1 м. Ширина – 25,0 м та 28,5 м відповідно. Повна водотоннажність крейсера становить 25 860 тонн.
І нести важко, і кинути шкода
Суднобудівний завод «Залив» у Керчі – найбільший у Криму. Росія після анексії українського півострова вже будувала на цьому заводі військові кораблі для свого флоту. Але, як виявилося, будівництво тут пов'язане з найвищими ризиками.
Так, 4 листопада 2023 року ЗСУ завдали ракетного удару по заводу «Залив». На момент атаки новий російський малий ракетний корабель «Аскольд» перебував біля причальної стіни та добудовувався. За заявами низки джерел, у нього влучила принаймні одна протикорабельна ракета SCALP.
Судячи з фотографій та супутникових знімків, корабель залишився на плаву, але отримав критичні ураження: було пошкоджено надбудову з РЛС та центральну частину корабля, де розміщуються пускові установки крилатих ракет.
Після цього Росія вивела другий МРК «Амур», що будується, цього ж проєкту 22800 «Каракурт» із заводу в Керчі в Новоросійськ, а в квітні 2024 року внутрішніми водними шляхами – на добудову на Зеленодольський ССЗ у Татарстані.
Викликають питання і терміни добудови УДК. З будівництвом корпусів, швидше за все, проблем не буде, а ось «начинка» корабля електронними системами керування, високоточною механікою тощо може зіткнутися з відсутністю необхідних комплектуючих через накладені на Росію санкції.
До того ж, час працює проти російського флоту.
Туреччина, яка є членом НАТО і має найпотужніший і найчисельніший флот у Чорному морі, ще в квітні 2023 року ввела в дію перший у світі авіаносний універсальний десантний корабель «Анадолу» з ударними дронами. Судно здатне прийняти 11 найновіших турецьких ударних дронів Bayraktar TB3 або перспективних реактивних безпілотників Kızılelma, що розробляються, а також до 10 бойових вертольотів на палубі (турецьких ударних T-129 ATAK, військово-транспортних американських «Чинук») та до 30 БПЛА плюс 19 вертольотів в ангарі. Крім бойових дронів, що стали ударною основою корабля, «легкий авіаносець» здатний приймати турецький учбово-бойовий штурмовик HÜRJET.
У зв'язку з цим, російські УДК на момент здачі, навіть якщо вона відбудеться вчасно, на думку експертів, уже вважатимуться вчорашнім, якщо не позавчорашнім днем військового кораблебудування.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
