Кримські партизани повідомили, що в Балаклаві російські військові нібито знову використовують стару підземну базу підводних човнів, яка раніше функціонувала як музей. Чи можливо це з технічних та економічних причин, розбиралися Крим.Реалії.
Партизанський рух «Атеш» повідомив, що російські військові знову використовують у Балаклаві «стару підземну базу підводних човнів, яка раніше функціонувала як музей, для військових цілей. Ця споруда, відома як об'єкт 825ГТС, розташована в Балаклаві та є підземним комплексом, здатним приймати підводні човни та забезпечувати їх ремонт і обслуговування».
Також, за даними партизанів, у Балаклавській бухті посилюють морські інженерні загородження, призначені для захисту від безпілотних катерів і диверсійних груп.
Секретний об'єкт на Таврійській набережній
У Балаклаві, в підземеллі гори Таврос, протягом 40 років розміщувалася секретна база радянських субмарин. Об'єкт 825 ГТС будували з 1953 до 1961 року – після закінчення Другої світової війни не минуло й десятиліття, США і СРСР тим часом почали нарощувати ядерний потенціал та обмінюватися погрозами. Розташування об'єкта мало захистити його навіть від прямого влучання атомної бомби. Підземна база в засекреченій Балаклаві стала місцем, де тримали та ремонтували підводні човни. Там зберігалися призначені для субмарин боєприпаси.
Саме завдяки цій базі до цього туристична й рибальська Балаклава стала закритим містом, куди було заборонено в'їзд не лише іноземцям, а й радянським громадянам, які не мали балаклавської прописки.
У підземному каналі, довжина якого становить 602 метри, могло одночасно розміститися сім підводних човнів 613-го та 633-го проєктів. Загальна площа підземних споруд – 9600 квадратних метрів. Головний вхід розташований безпосередньо в Балаклавській бухті. У разі потреби він перекривався батопортом, вага якого сягала 150 тонн. Для виходу у відкрите море було обладнано вихід на південній стороні гори, який також перекривався батопортом. Підземна база мала статус спорудження протиатомного захисту першої категорії.
Крім сухого доку, там розташовувалися різні робочі ділянки:
- Мінно-торпедна частина призначалася для підготовки та перевірки торпед. Вона включала робочі ділянки, де торпеди заповнювали енергокомпонентами, перевіряли їхні електричні схеми, апаратуру самонаведення, герметичність корпусів.
- Об'єкт 820 «Арсенал» – ремонтно-технічна база для обліку, зберігання, складання та видачі силам флоту боєприпасів, у тому числі з ядерними бойовими зарядами. На базі проходили службу близько 150 військовослужбовців.
- Арсенал складався з технічного майданчика, локальної зони, великого транспортного коридору (патерни), складу для зберігання підготовлених боєприпасів та підвантажувального майданчика. В арсеналі суворо дотримувався та підтримувався температурно-вологий режим (від 5 до 15 градусів, вологість – 50-60%), а також максимально можлива звукоізоляція.
- Паливне сховище – склад на 9,5 тисяч тонн паливно-мастильних матеріалів.
У підземний канал підводні човни входили лише вночі, а в Балаклаві тим часом гасили світло.
Історія об'єкта 825 ГТС закінчилася з розпадом Радянського Союзу. Після розпаду СРСР стратегічну цінність об'єкта було втрачено, в 1993 році він був закритий і фактично не охоронявся. Почалося розграбування підземного заводу, конструкції різали на метал і вивозили вантажівками. Лише 2000 року колишній об'єкт 825 ГТС було передано у відання Військово-морських сил України.
Центральний музей Збройних сил України відкрив тут свою філію – військово-морський музейний комплекс «Балаклава». Він продовжив своє існування і після російської анексії Криму. Щоправда, вже в іншому статусі – як «південний майданчик Військово-історичного музею фортифікаційних споруд Росії». Неофіційно його називають Музеєм холодної війни.
Ракети в кримському підземеллі: «Музей холодної війни» в Балаклаві (фотогалерея)
Чи можливо використовувати базу сьогодні: технічний аспект
Повідомлення про використання російськими військовими підземного об'єкта в Балаклаві з'являлися регулярно, як до війни Росії проти України, так і після. Але чи реально це в принципі?
Можливість розміщення у підземному об'єкті підводних човнів проєкту 636.3 «Варшавянка» з крилатими ракетами «Калібр» на борту прокоментував Олег Катков, головний редактор Defence Express.
Експерт вважає, що росіянам навряд чи вдасться загнати туди «Варшавянки», бо ширина цього тунелю менша, ніж потрібно, щоб вони могли туди просто зайти. Його треба розширювати. Як приклад Катков порівняв розміри підводного човна «Варшавянка» та субмарини С-49, яка зараз є музейним експонатом і заведена в підземний канал.
Є цілком конкретний ризик, що «Варшавянка» може просто не «вписатися» в габарит конструкцій бази «Об'єкт 825»Олег Катков
«Музейна субмарина С-49 оптимально вміщається в габарити конструкцій бази «Об'єкт 825». Але тут треба враховувати, що ця сама С-49 має довжину корпусу 76,7 метрів, ширину 6,7 метра і середню осадку 5 метрів. У свою чергу, носіями «Калібрів» виступають субмарини проєкту 636.6 «Варшавянка», але там за довжини корпусу 73,8 метрів ширина становить загалом 9,9 метра, а середня осадка – 6,2 метра. Є цілком конкретний ризик, що «Варшавянка» може просто не «вписатися» в габарит конструкцій бази «Об'єкт 825» без додаткових робіт у скельній частині цього об'єкта», – вважає Катков.
На його думку, з урахуванням цих моментів, вірогіднішим і практичнішим для росіян виглядає варіант тримати свої носії «Калібрів» у віддаленій базі в Новоросійську, де, як мінімум, не потрібно вести додаткові інфраструктурні роботи.
«Якщо Росія це зробить (розширення тунелів – ред.), то гіпотетично вони можуть використовувати цей об'єкт. Але поки що нічого стосовно капітальних робіт на цьому об'єкті в Балаклаві не відомо. Зараз вони тримають свої підводні човни в бухті Новоросійська», – додав головний редактор Defence Express.
Варто зазначити, що ті, хто відвідував сучасний музей, а тим більше ті, кому довелося побачити розруху, що панувала на колишньому секретному об'єкті наприкінці 1990-х, розуміють, що відновити це практично неможливо. За весь час після розпаду СРСР Росія не збудувала жодного подібного об'єкта.
Ну і найголовніше питання – навіщо це потрібно зараз? У досить вузьку і звивисту бухту можна, звичайно, перекинути частину кораблів із Севастопольської бухти, але вони можуть опинитися після цього замкненими в «мішку для риби» – саме так перекладається Балик-Юве – турецька назва Балаклавської бухти.
Раніше Росія тримала в Балаклавській бухті кораблі прикордонної охорони ФСБ, але ще 2022 року вони звідти були виведені і тепер базуються в Севастопольській бухті. На відео від «Атеш», до речі, видно, що у Балаклавській бухті пришвартовані лише приватні яхти й рибальські ялики.
Стосовно ж до бонових загороджень на вході в Балаклавську бухту, то вони встановлені у грудні в межках реалізації комплексного плану безпеки, який виконує російська влада Севастополя, а не військова. У межах цього ж плану в місті, наприклад, встановили бетонні укриття для громадян, а в навчальних закладах обклеїли шибки бронеплівкою.
Чи можливо використовувати базу сьогодні: економічний аспект
Ще один аспект, що впливає на можливість використання Балаклавської бухти й об'єкта 825 у військових цілях, – це економічний аспект. Тут уже протягом кількох років будують яхтову марину.
У 2016 році президент Росії Володимир Путін дав доручення збудувати центр яхтового туризму в Балаклаві. Після цього в короткі терміни, через рік, з бухти були виведені російські військові частини Прикордонної служби, Міноборони, Федеральної служби охорони. Місце під проєкт було звільнено.
Але зробити з Балаклави курорт вирішили ще за України, доручення про демілітаризацію території навколо Балаклавської бухти давав ще президент Леонід Кучма. До 2008 року демілітаризацію було завершено, всі військові частини було звідси виведено.
З початком будівництва Росією яхтової марини було демонтовано будинки військових містечок поблизу бухти. На сьогодні здійснено розширення Таврійської набережної, на якій якраз і розташований підземний музей – колишній об'єкт 825 ГТС.
Російська влада оцінила вартість проєкту яхтової марини в 9,4 млрд рублів. Будівництво розпочалося в лютому 2022 року, ним займається компанія «Мостотрест», яка брала участь у зведенні Керченського мосту.
За даними Forbes, 94,2% акцій компанії «Мостотрест» належить Аркадію Ротенбергу – близькому другу російського президента Путіна. І російські військові навряд чи ризикнуть ставити перепони у вигляді військового об'єкта на території майбутньої яхтової марини.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
