Тривала коронавірусна пандемія, попри побоювання скептиків, не заблокувала культурне життя, а перевела його у нові форми. Поглибилася розпочата у перший рік ковідних обмежень тенденція створення віртуальних музеїв і виставок, онлайн-концертів та спектаклів. Багато чого вдалося зробити у змішаних форматах, коли споживачами культурного продукту одночасно ставали глядачі у залі і перед моніторами комп'ютерів. Радіо Свобода традиційно пропонує, опитавши мистецтвознавців, підсумковий огляд мистецьких подій року та проєктів із поширення знань про українську культуру за кордоном.
Проєкт «Ковчег «Україна»
Більшість опитаних Радіо Свобода експертів із питань культури назвали головною подією мистецького життя України у 2021 році концерт «Ковчег «Україна»: 10 століть української музики» проєкту «Ковчег «Україна».
Метою цього проєкту, за словами авторки ідеї і креативної продюсерки проєкту Ярини Винницької, засновниці національної мистецької платформи з популяризації культурної спадщини країни «Ковчег «Україна», – є відтворення ядра української культури, демонстрація її палітри, поліфонічності, розмаїття і водночас відчутної тяглості та взаємопроникності.
Проєкт стартував у 2020 році, а напередодні Дня Незалежності – 22 серпня 2021 року в Києві на Михайлівській площі, на сцені, що нагадувала ковчег, відбулося дійство, яке представило розвиток українського співочого і музичного мистецтва від давніх часів і донині.
У концерті «Ковчег «Україна»: 10 століть української музики» звучали архаїчні колядки, давні духовні співи, зразки музики епохи українського бароко, українська класична музика композиторів різних часів, авангард, джаз.
Диригувала всесвітньо відома Оксана Линів.
Найстаршою учасницею концерту була поліська автентична виконавиця Домініка Чекун.
Проєкт «Ковчег «Україна» охоплює 10 століть української культури, в ньому задіяні кілька сотень людей із різних регіонів України.
Фестивалі
Протягом 2021 року в Україні пройшло багато різнопланових фестивалів. Кожен з низ став подією для міста та регіону, де він відбувався. Радіо Свобода нагадує лише про деякі з них.
IV фестиваль високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage
Щорічний, міжнародний, мультидисциплінарний (музика
візуальне мистецтво, кіно, театр, література), некомерційний фестиваль високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage уже в четверте створив чудову мистецьку палітру, в якій було місце і для задоволення, і для серйозного обговорення.
Фестиваль традиційно пройшов на локаціях у Національному заповіднику «Софія Київська».
Серед іншого, яскраві враження справило виконання творів Фредеріка Шопена в джазовому аранжуванні польським колективом Andrzej Jagodzinski Trio.
Зачепив тих, хто слухав наживо і онлайн-концерт Between worlds. Avi Avital & New Era Orchestra.
Це лише кілька моментів із насиченої програми фестивалю.
Leopolis Jazz Fest
Leopolis Jazz Fest –міжнародний джазовий фестиваль, який із 2011 року (перерва була лише у 2020-му) щороку проходить у Львові в червні.
Крім концертів джазових музикантів із різних країн світу, під час фестивалю відбуваються джем-сейшени, майстер-класи та автограф-сесії світових зірок джазу.
Щороку в рамках фестивалю у Львові відбувається вручення Міжнародної музичної премії «Leopolis Jazz Music Awards» імені Едді Рознера («Alfa Jazz Music Awards» до 2017 року). Премія заснована з метою відзначення музикантів, які зробили вагомий внесок у розвиток джазової музики, а також із метою популяризації джазової музики.
Atlas Weekend у Києві
Наймасовішим фестивалем 2021 року в Україні став Atlas Weekend. За тиждень, із 5 по 11 липня, локації та заходи фестивалю на території Національного експоцентру України у Києві відвідало понад 600 тисяч людей.
Це зафіксувала рахункова система ВДНГ, що, за словами організаторів, стало абсолютним рекордом за всі роки існування цього фестивалю сучасної музики і мистецтва.
Концерти відбувалися на п'яти сценах, серед хедлайнерів «Океан Ельзи», «ДахаБраха», DJ Snake, Fatboy Slim, The Hardkiss, Тіна Кароль, ВВ, «Друга ріка», Kozak System, Злата Огневич, Kazka, Go_A, ONUKA та інші.
На фестивалі стався інцидент, коли учасник російського гурту Wildways, звершивши виступ, викрикнув зі сцени фразу про «батюшку-царя», глядачі відреагували кричалкою «путін-х..ло».
Інші закордонні виконавці та гурти не приїхали в Україну через коронавірусні обмеження.
Виставки
«Футуромарення» у «Мистецькому арсеналі»
Найкращі відгуки отримала виставка «Футуромарення» у «Мистецькому арсеналі», присвячена «яскравому авангардному спалаху», маловідомій частині європейської культурної спадщини України початку ХХ століття – футуризму.
Концептуально виставці підібрані і розміщені експонати, цікаві інтерактивні прийоми, глибокі і лаконічні тексти самої експозиції доповнювалися і підтримувалися мультимедійною складовою і відеорозповідями мистецтвознавців, що є доступними для всіх через сторінки в соціальних мережах.
На виставці «Футуромарення» були представлені майже пів тисячі експонатів із 19 державних інституцій культури (музеїв, архівів, бібліотек, дослідницьких центрів) та 8 приватних колекцій, архівні документи, фотографії, ігрові та хронікальні кінострічки. Зокрема це твори Давида Бурлюка, Вадима Меллера, Олександра Богомазова, Марії Синякової, Бориса Косарева, Сандро Фазіні, Василя Єрмилова, кінокамера і фільми Євгена Деслава, а також єдині збережені в Україні супрематичні вишивки Ніни Генке-Меллер.
Виставка «Чорнобиль. Подорож»
Виставку «Чорнобиль. Подорож» відкрили 5 травня у першому павільйоні ВДНГ до 35-ї річниці аварії на ЧАЕС.
І експозиція, і мультимедійна виставка складається з семи смислових блоків. Як пояснюють організатори, виставка охоплює все – «від світового контексту карколомного 1986 року до розповіді про аварію, від історій людей, долі яких нерозривно пов’язані з подіями 26 квітня 1986-го, до діалогу щодо подальшої долі Чорнобиля та його майбутнього».
Експозиція «Чорнобиль. Подорож» у Національному виставковому центрі розпочинається гравюрою Альбрехта Дюрера із серії «Апокаліпсис», далі у першому блоку під назвою «1986» відвідувачам розповідають про контекст, в якому сталася аварія, про події в Україні та світі.
Блок «Катастрофа» містив макети Прип'яті та Чорнобильської атомної електростанції та історичну і мистецьку інформацію про місто атомників. І завершив експозицію монумент «Прометей», який є одним із символів Прип'яті.
«Про «Прометея» написано мало не в кожній книжці, але ніде не вказано автора. Тому якщо в нас запитають, що нового можна знайти на виставці, я б сказав – хоча б віднайдену атрибуцію скульптури, адже це вже нове, що буде вписано в нашу нову історію», – розповів The Village Україна куратор виставки Павло Гудімов.
Автором «Прометея» є скульпутор Юлій Синькевич.
«До цієї події у мене особливе ставлення, адже несподівано для себе я стала дотичною до експозиції. Один із блоків виставки присвячений монументу «Прометея», автором якого є мій дід. Там також представлені авторські ескізи і фрагмент скульптури «Птахи Чорнобиля», – розповіла Радіо Свобода менеджерка багатьох культурних проєктів Юлія Синькевич.
Оновлений простір «Я Галереї» у Львові з експозицією «Карло Звіринський. Ліс. Потойбічне»
Відкриття оновленого простору «Я Галереї» у Львові з експозицією «Карло Звіринський. Ліс. Потойбічне» демонструє нові підходи і новий фокус.
«До неї в Україні не було приватних галерей, де б відновлювались подробиці побуту і стилю початку минулого століття, аж до входової групи включно, де б укомпоновувались концептуальні виставки. Тепер такий простір є, і дуже хочеться, щоб у кожному бодай обласному місті щось схоже з'являлось», – вважає мистецтвознавиця Діана Клочко.
Сама ж експозиція «Ліс. Потойбічне» є першою персональною виставкою Карла Звіринського на тему Лісу. Переважна більшість творів художника на виставці була показана вперше.
Карло Звіринський (1923–1997) – новатор мистецтва, теоретик та педагог, який організував альтернативну мистецьку школу – «Підпільну академію Звіринського». Ця школа стала осередком вільного мистецтва в умовах тиску радянської системи. Учнями цієї школи були видатні художники: Іван Марчук, Андрій Бокотей, Зеновій Флінта, Олег Мінько, Роман Петрук та інші.
Виставка живопису та графіки Олега Мінька «Естетика парадоксів»
У галереї «АВС-арт» у Києві з кінця листопада і до середини січня працює виставка живопису та графіки Олега Мінька (1938–2013) «Естетика парадоксів».
Олег Мінько залишив по собі понад 600 робіт, працював у стилі реалізму, експресіонізму, постмодернізму. Також створив гобелени й театральні завіси.
«Справжнє мистецтво твориться не тоді, коли тобі легко, а тоді, коли тобі важко. Чим більше стискається внутрішня пружина, тим більша енергетична віддача твору. Те, що я писав у шістдесяті, то робилося не для слави, не для грошей, а від внутрішньої потреби. Ти просто відчуваєш, ХТО ти є, ДЛЯ ЧОГО ти є, і маєш обов’язок перед собою. Справжнє мистецтво завжди актуальне. І Рембрандт, і Рафаель – абсолютно сучасні. Мистецтво має у собі такі сталі закони, що вимагають закладення у творчість митця сучасних йому проблем. Якщо це відбувається – чи у наскельному розписі, чи у сучасних формах – утворюється щось таке, що неможливо пояснити словами, але таке, що хвилює людей наступних поколінь», – сказав Олег Мінько в інтерв'ю Радіо Свобода у 2010 році.
Опери і Галаганівський вертеп
Опера «Вишиваний. Король України» на лібрето Жадана
Прем'єра найдорожчої опери (кошторис 17 мільйонів гривень) в історії незалежної України «Вишиваний. Король України» відбулася 2 жовтня у харківській «Схід Opera».
Це новітня розповідь про долю ерцгерцога Вільгельма Франца Йозефа Карла фон Габсбурґа–Лотаринзького, який взяв собі ім'я Василь Вишиваний і свідомо вибрав українську ідентичність. Це опера про Україну, «якою б вона могла тоді стати, і не стала тоді», вважає автор лібрето письменник і музикант Сергій Жадан.
Композитор – Алла Загайкевич, режисер постановки Ростислав Держипільський. У постановці задіяно 200 артистів. Партію Василя Вишиваного виконує Володимир Козлов.
Opera Lingua
Наприкінці жовтня у Національній бібліотеці імені Вернадського відбулася прем'єра Opera Lingua. Музичний театр в семи книгах, створеної лабораторією сучасної опери Opera Aperta українських композиторів Романа Григор'єва та Іллі Разумейка.
Opera Lingua розповідає про феномен мови, символів та тексту відразу п'ятьма мовами: українською, італійською, ідиш, латиною та німецькою.
Відтворення Галаганівського вертепу
В Україні оцифрували і відтворили найдавніший зі збережених Сокирянський (Галаганівський) вертеп.
Перші згадки про український вертеп датуються XVII століттям, а першими його акторами були представники Київського та Львівського братств, а також студенти Києво-Могилянського колегіуму.
При підтримці Українського культурного фонду (УКФ), команда проєкту «Вертеп. Необарокова містерія» дослідила музичний та текстовий матеріал Сокиринського вертепу, а також допомогла Музею театрального, музичного та кіномистецтва України його оцифрувати.
У тексті Сокиринського вертепу знаходимо текст всіма улюбленої колядки. Однак тут її початок дещо інший, ніж той до якого звикли – «Нова рада стала, як на небі хмара».
Особливе місце серед культурних подій року
Заходи із вшанування пам'яті жертв нацистського злочину, скоєного у 1941 році у Бабиному Яру в Києві.
30 вересня у Національному історико-меморіальному заповіднику Бабин Яр відбувся музично-поетичний перфоманс, який поставив режисер Олег Ліпцин. Це спроба подивитися на те, що відбувалося у 1941 році очима учасників подій. В основу постановки лягли вірші поетичної збірки «Бабин яр. Голосами» поетки та перекладачки, лауреатки Шевченківської премії Маріанни Кіяновської.
Культурні перемоги на міжнародній арені за версією МЗС України
На прохання видання LIGA.Life, Міністерство закордонних справ назвало 13 культурних перемог-2021, що презентують Україну у світі:
- Запуск офіційних каналів комунікації України шістьма мовами: англійською, німецькою, французькою, іспанською, арабською та китайською. А також – англомовні сторінки України у фейсбуці та інстаграмі.
- Запуск офіційного акаунту України в Spotify з шістьма плейлистами (натхнення, радість, смуток, вмотивованість, настрій для вечірки, підбірка присвячена Різдву та Щедрику-Carol of the Bells).
- Український фільм «Стоп-Земля» режисерки Катерини Горностай отримав нагороду «Берлінале»
- Запуск української версії Netflix
- Перший Національний відбір представника України на Bocuse d'Or Europe Final-2022 – чемпіонат світу з кулінарії, що проходить раз на два роки і вважається «олімпійськими іграми кухарів». Переможцями конкурсного відбору стали шеф-кухар Максим Прихідько та його помічник Василь Фисюк. Вони і представлятимуть Україну на світовому чемпіонаті з кулінарії.
- Видання Українським інститутом при МЗС книги «Україна. Їжа та історія» (Ukraine: Food and History). Книга доступна англійською та українською мовами в друкованому вигляді та в електронній версії. Її можна завантажити безкоштовно.
- Перший англомовний онлайн-курс про Україну «Ukraine: History, Culture, and Identities» (Україна: історія, культура та ідентичності). Курс безкоштовний. Для проходження курсу необхідно зареєструватися на міжнародній освітній платформі Udemy. Його розробили Український інститут, Києво-Могилянська академія та студія онлайн-освіти EdEra.
- Перше нагородження премією Drahoman Prize для перекладачів української літератури мовами світу. Першою лауреаткою стала німецька перекладачка Клаудія Дате. Її було номіновано з перекладами німецькою мовою поетичної збірки Сергія Жадана «Антена» (видавництво Suhrkamp) та роману Олексія Чупи «Казки мого бомбосховища» (видавництво Haymon Verlag).
