Двадцятичотирирічний Мамут Бєлялов – чергова жертва свавілля російських силовиків у Криму. 10 вересня 2022 року його затримали у Феодосії та звинуватили в замаху на вбивство російського міністра курортів і туризму Криму. Бєлялов пройшов через жорстокі тортури й перебуває у сімферопольському СІЗО.
«У 2014-му році я навчався у 9-му класі, коли до нас прийшли представники російської адміністрації розповідати про необхідність набуття нового громадянства. Я відмовився. Через рік мене хотіли повезти до військкомату, але я підписав відмовний лист», – каже Мамут Бєлялов.
Не приймаючи російську реальність, у 2017 році Мамут вступив до Херсонського державного аграрного університету, закінчивши який почав працювати за професією кадастровим інженером в одній херсонській фірмі.
«Наприкінці вересня 2021 року за сімейними обставинами мені довелося повернутися до Криму. Я планував за кілька місяців поїхати назад до Херсона. Але наприкінці жовтня помер мій дідусь, і я залишився вдома. Почав працювати на будівництві».
10 вересня 2022 року Мамута Бєлялова затримали, а наступного дня йому було висунуто звинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 30, п.п. «б», «ж», «з» ч. 2 ст. 105 (вбивство) КК РФ.
Як випливає з тексту обвинувачення, влітку 2022 року якийсь житель України Ілля задумав убивство російського міністра курортів і туризму Криму Волченка В.О. Для здійснення злочинного наміру він нібито взяв у співучасники Ігоря Тищенка – безпосереднього виконавця вбивства та Мамута Бєлялова, який мав знайти зброю та передати грошову винагороду Тищенку.
«Прибувши на територію Республіки Крим 6.08.22 Тищенко І.А. повідомив про підготовку злочину в УФСБ по Південному військовому округу, далі діяв у межах оперативно-розшукових заходів. 09.09.2022, близько 23 години 20 хв., Бєлялов М.А. прибув до будинку, розташованого за адресою: Крим, м. Феодосія, вул. Піменова, б. 9 для передачі зброї Тищенку І.А., проте його діяльність було припинено співробітниками правоохоронних органів».
9 вересня о 9-й ранку Тищенко зателефонував мені і сказав, що йому терміново потрібні гроші для оплати житла
За словами Мамута, наприкінці липня 2022 року йому справді зателефонував херсонський знайомий Ілля та попросив зустріти і допомогти оселитися його другу в Феодосії. 6 серпня він справді зустрів Ігоря Тищенка в Армянську. Оскільки в останнього не було місцевої банківської картки, Ілля кілька разів переказував гроші Мамуту, а той знімав та передавав їх Ігорю.
«9 вересня о 9-й ранку Тищенко зателефонував мені і сказав, що йому терміново потрібні гроші для оплати житла. Я спершу обурився, що він зловживає моєю допомогою, але він умовив мене ще раз зняти йому гроші, які він переказав з електронного гаманця».
Пізно ввечері того ж дня Мамут разом із другом виїхав із Совєтського до Феодосії. Залишивши друга неподалік, він під'їхав до місця зустрічі з Тищенком.
«Я передав йому гроші і одразу ж хотів їхати. Він вийшов з машини, але майже одразу повернувся і став ставити дурні запитання. Цікавився, чи реально дістати «муху» (пістолет). Я відповів: ти що дурень, що ти несеш?» – розповідає Мамут.
Мені замотали очі сміттєвим пакетом, а руки боляче скували наручниками за спиною. Почалися погрози
Як тільки Тищенко зачинив двері автомобіля, налетіли озброєні бійці в екіпіруванні, які витягли Мамута з машини і, побивши, поклали на землю. При огляді автомобіля на задньому килимку силовики «знайшли» чорний пакет для сміття, в якому опинилися пістолет і граната. Зрештою, Мамута привезли до якогось приміщення.
«Мені замотали очі сміттєвим пакетом, а руки боляче скували наручниками за спиною. Почалися погрози. Мені казали, що якщо я не розповім усе, що знаю, то мені відрубають пальці, різатимуть тупим ножем. Або ґвалтуватимуть і знімуть усе на відео, а потім викладуть в інтернет. А через якийсь час принесли прилад, зняли взуття та приєднали дроти до пальців ніг. Почалися тортури струмом. Коли від болю я спробував підвестися зі стільця, мене кілька разів сильно вдарили в спину».
У перервах між погрозами і тортурами невідомий співробітник ФСБ вимагав, щоб Мамут визнав, що зброя належить йому. Він нібито знайшов її у Джанкої.
Співробітники ФСБ пропонували мені здати когось із Хізб ут-Тахрір або свідків Єгови
Лише вранці наступного дня його доправили до слідчого ізолятора в Сімферополі, де відбулися офіційне затримання та допит. Мамуту надали державного адвоката, але поговорити з ним конфіденційно йому не вдалося. Двоє співробітників ФСБ відмовлялися залишити їх наодинці. А коли везли до ІТТ, постійно погрожували пристрелити, якщо він «смикнеться без їхнього відома».
«Співробітники ФСБ пропонували мені здати когось із Хізб ут-Тахрір або свідків Єгови, натомість обіцяючи умовний термін», – згадує Мамут.
Під тортурами і бажаючи захистити від неприємностей друга, з яким Мамут приїхав до Феодосії в ніч затримання, який також опинився в лапах ФСБ, він зізнався.
12 вересня 2022 року Київський районний суд Сімферополя ухвалив взяти Мамута Бєлялова під варту.
На сьогоднішній день слідство у справі триває, хоча якихось слідчих дій за участі Мамута практично не проводять. Його «спільника» ув'язнено не було і, мабуть, він виступить свідком обвинувачення або отримає максимум умовний термін за співпрацю з ФСБ. А сам Мамут перебуває у сімферопольському СІЗО-1.
Історію Мамута Бєлялова в умовах СІЗО записав Наріман Джелял (за документами Джелялов), кримськотатарський активіст, політик і журналіст, засуджений російським судом у Криму до 17 років колонії. Вирок Джелялу засудили МЗС України, представництво президента України в АРК, Меджліс кримськотатарського народу та правозахисники
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Кримчани в російському ув'язненні
Після анексії Криму Росією навесні 2014 року на півострові почалися арешти російськими силовиками незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненими в Росії організаціями «Хізб ут-Тахрір» і «Таблігі Джемаат».
Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова озвучувала різну кількість українських політв'язнів, які перебувають у російському ув'язненні: від 113 до 115, з яких понад 80 – кримські татари. У списку Кримськотатарського ресурсного центру значаться 86 кримських політв'язнів. Такі ж цифри – у Кримської правозахисної групи.
Правозахисники та адвокати називають ці кримінальні справи переслідуванням за політичною, національною чи релігійною ознакою. Влада Росії заперечує ці причини переслідувань.