«Кримський кейс» і війна Росії проти України у трьох резолюціях ООН

24 лютого на 11-й надзвичайній сесії Генеральної Асамблеї (ГА) ООН відбулося голосування щодо запропонованих Україною та США резолюцій. Цей день був відзначений третіми роковинами повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Ініціатори розгляду документів намагалися вкласти у них свої сенси та бачення можливого мирного процесу. У результаті на Генеральній асамблеї були проголосовані дві резолюції, що стосуються російської війни в Україні. Третій документ розглянули на засіданні Ради Безпеки ООН.

Як готувалися резолюції? Що конкретно написано в підсумкових текстах і чи є там «кримський кейс»? Як голосували члени ООН щодо кожної з резолюцій? Чи змінилася підтримка територіальної цілісності та суверенітету України у світі? Яким чином один із документів став предметом розгляду на РБ ООН? У цих та інших питаннях спробували розібратися Крим.Реалії.

Резолюція авторства Сполучених Штатів: від «кримського кейсу» до миру

Запропонована ще 21 лютого з боку США резолюція – оригінальний текст із кількох пропозицій, об'єднаних єдиною фабулою. Американська сторона спробувала показати «новий погляд на конфлікт» із констатацією значної кількості людських жертв, закликом до негайного встановлення миру між Україною та РФ. Підтверджену раніше в документах ООН агресію з боку Росії ініціатори з Вашингтона вирішили не згадувати. Але згідно з процедурою, як підстава для пропозиції такого нового тексту резолюції американські дипломати не могли не вказати звернення постійного представника України в ООН від 28 лютого 2014 року, яке безпосередньо стосувалося російської окупації Криму. Тоді представник України відповідно до Статуту ООН попросив проведення надзвичайного засідання РБ ООН, беручи до уваги ситуацію, що складалася в АР Крим на той момент і загрожувала територіальній цілісності української держави.

Резолюцію було ухвалено Генеральною Асамблеєю: «за» – 93, «проти» – 8, «утрималися» – 73. Раніше до зазначеного тексту під час обговорення були внесені правки Європейського Союзу. США при цьому виступили проти поправок та утрималися під час остаточного голосування щодо резолюції. Внесені Росією поправки були відкинуті більшістю голосів: 71 – «проти», 59 – «утрималися», 31 – «за».

Резолюція авторства України – запорука перемоги об'єднаних зусиль Європи

Текст резолюції, запропонований Україною у співавторстві з іншими, насамперед, європейськими, країнами (загалом – 53), був конкретизований, містив посилання на ухвалені раніше резолюції ООН щодо «кримського кейсу», загалом щодо російської агресії в Україні, а також за принципами Статуту ООН, що лежать в основі всеосяжного, справедливого та міцного миру в Україні. Дії Росії прямо названі в документі «агресією» та «повномасштабним вторгненням в Україну». Резолюція була ухвалена ГА ООН: «за» – 93, «проти» – 18, «утрималися» – 65. При цьому США та РФ голосували «проти».

Американський проєкт розглянули на РБ ООН – отримали третю резолюцію

Водночас Рада Безпеки ООН також схвалила ще одну, третю, резолюцію щодо мирного врегулювання, яка наполегливо закликає до міцного миру між Україною та Російською Федерацією, а також до якнайшвидшого припинення конфлікту. Основою документа став американський проєкт, пропонований на розгляд Генеральною Асамблеєю. Проголосували так: 10 – за, 5 – утрималися.

Рада Безпеки ООН – постійно діючий орган Організації Об'єднаних Націй, на який, відповідно до статті 24 Статуту ООН, держави-члени Організації покладають головну відповідальність за підтримання міжнародного миру та безпеки і погоджуються, що при виконанні його обов'язків, які випливають із цієї відповідальності, Рада Безпеки діє від їхнього імені. Члени Організації погоджуються, відповідно до Статуту, підкорятися рішенням Ради Безпеки та виконують їх.

До складу Ради входять 15 держав-членів: 5 постійних – Китай, Росія, США, Велика Британія та Франція; та 10 непостійних, їх обирають на Генеральній Асамблеї на дворічний термін (по 5 щороку). Сьогодні це Алжир, Сьєрра-Леоне, Сомалі, Південна Корея, Пакистан, Гаяна, Данія, Греція, Словенія. Раду Безпеки часто критикують через право вето його постійних членів. Будь-яке важливе рішення, що завдає шкоди країні-постійному члену, може бути заблоковане, що неодноразово мало місце.

Після голосування у Раді Безпеки представниця США в ООН Дороті Ши заявила, що Вашингтон щиро цінує підтримку резолюції членами Ради Безпеки. За її словами, цей крок став першим за три роки, зробленим РБ ООН щодо України, щоб рішуче закликати до припинення конфлікту. «Це перший крок, але важливий, яким ми всі маємо пишатися. Тепер ми маємо використовувати його, щоб побудувати мирне майбутнє для України, Росії та міжнародної спільноти», – сказала вона.

Посол Росії в ООН Василь Небензя, у свою чергу, висловив жаль, що запропоновані делегацією РФ поправки не були ухвалені, і що «європейські країни спробували зробити текст незбалансованим та нещирим у своїх пропозиціях». Ухвалений текст працює на шляху до миру і «також є відправною точкою», сказав він.

«Поки Генеральна Асамблея і Рада Безпеки обговорювали, як можна відновити мир і безпеку в Східній Європі, було ухвалено три резолюції, які розкривають нову політику та союзи, що сигналізують про значну зміну в моделі дипломатії щодо війни», – так сформулювали в ООН свою оцінку подій, що відбуваються.

«Кримський кейс» як одна зі складових територіальної цілісності України

«Іноді боротися за правду непросто. Але врешті-решт саме правда творить історію. Ми цінуємо кожну з 93 держав-членів ООН, які підтримали нашу резолюцію, всі її правдиві формулювання та чітке бажання досягти справедливого і міцного миру. Резолюція закликає до деескалації, якнайшвидшого припинення бойових дій і засуджує участь військ КНДР, які воюють разом із Росією. Територіальна цілісність України має бути відновлена. Через три роки після повномасштабного вторгнення Росії глобальна підтримка України залишається міцною. Україна та ширша міжнародна спільнота також, безсумнівно, помітять компанію держав-членів, які голосували проти. Але зрештою, незважаючи на всі перешкоди, українська дипломатія довела здатність відстоювати принципи та правду. Ми також вдячні нашим європейським колегам за ефективну дипломатичну взаємодію заради цього результату.

Сьогоднішнє голосування показало нову силу Європи та всіх наших країн-однодумців, які справді поважають міжнародне право і Статут ООН», – написав у соціальній мережі міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

Експертне середовище в Україні, аналізуючи ситуацію після голосування щодо резолюцій, вказало на низку нових тенденцій «у дипломатії щодо війни», а також констатувало стабільність і незмінність підтримки офіційного Києва з боку більшості країн світу у відновленні суверенітету й територіальної цілісності держави – поверненні анексованого Криму, захоплених РФ Донбасу та Луганська, а також окупованих російськими військами частин територій Запорізької та Херсонської областей.

«Далі кожен може «стратегувати» самостійно і щось прогнозувати, вирішувати – чого варті якісь слова. Генеральна Асамблея ООН ухвалила українську резолюцію щодо третьої річниці російської війни «Просування всеосяжного, справедливого та тривалого миру в Україні». За проголосували – 93 країни, проти – 18, утрималися – 65. США – у добрій компанії: РФ, Білорусь, Буркіна-Фасо, Бурунді, ЦАР, КНДР, Екваторіальна Гвінея, Еритрея, Гаїті, Угорщина, Ізраїль, Малі, Маршаллові острови, Нікарагуа, Нігер. Наші привітання американському народу», – написав на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook кримчанин Андрій Клименко, головний редактор BlackSeaNews та керівник Інституту стратегічних чорноморських досліджень (Київ).

Звернули увагу на нові тенденції й у Раді із зовнішньої політики «Українська призма» (Київ).

«Україна-США, 1:1. ...Всі обговорювали, як Штати виступили проти нашої резолюції в ООН і натомість штовхали свою. А в результаті вийшло дуже по-ООНівськи: проголосували і одну, і другу. Із цього всього виокремлю цікаву деталь – за нашу резолюцію вперше проголосували Болгарія та Сербія, при цьому Китай напрочуд несподівано утримався. США, Росія та низка африканських союзників Росії – проти. За американською резолюцією утрималися 73 делегації, зокрема й Україна...», – виклав своє бачення Олександр Краєв, директор програми «Північна Америка» та експерт «Української призми».

Особливу думку про тактику голосування щодо поправок сформулювали експерти Центру глобалістики «Стратегія XXI» (Київ).

«У ...голосуванні на Генасамблеї ООН мене більше заінтригувала ситуація з «американською» резолюцією. Росія – проти, американці – утрималися! Чому? Тому що відхилили російську поправку «про необхідність усунення корінних причин української кризи»: проти – 71 держава, підтримали – 31. То це був пас Москві? Пас... Аут... Поза грою... UPD. Уточнення. У кінцевій редакції резолюції включено поправку від європейських країн: у тексті замінили слова «міцний мир між Україною та Російською Федерацією» таким формулюванням: «справедливий, міцний і всеосяжний мир між Україною та Російською Федерацією відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй і принципів суверенної рівності та території. На табло – результати голосування за поправку», – написав про свої оцінки керівник програм безпеки Центру Павло Лакійчук.

Експерти Центру оборонних стратегій (Київ) також не залишили поза увагою зміни у «великій дипломатії».

«Резолюціями війну не виграти, але вони дають змогу нагадати світу про Україну, ще раз назвати агресора агресором і показати рівень дипломатичної підтримки, на який можна спиратися для реалізації власних інтересів. Наша резолюція закликає до «всеосяжного, справедливого та тривалого миру», тоді як американська зводить це до будь-якого «миру». Слова мають значення, тому що за кожним із них – великий зміст того, що вони означають у правовій, дипломатичній і політичній площині. Така формула – як вершина айсберга. Постійна представниця США закликала дивитися в «майбутнє», а не озиратися на «минуле», наголошуючи на стражданнях і смертях як українців, так і росіян. Таке рівняння ставить на один рівень жертв агресії та російських убивць, катів, ґвалтівників і мародерів. Але всі ми розуміємо: чим більше їх відправимо до пекла, тим безпечнішим стане світ. Те, що США опинилися в «теплій компанії» антидемократичних режимів, які проголосували проти нашої спільної з ЄС резолюції, а також те, що Росія проголосувала проти американської резолюції, – це ганьба для американської дипломатії. ...Звичайно, все залежить від національної єдності, успіхів на полі бою та збереження міжнародної підтримки, насамперед, допомоги безпеці. Але війна має політичні цілі, крім вбивчих аргументів на фронті потрібні й сильні аргументи в дипломатії...», – виклав власні оцінки Олександр Хара, український дипломат та експерт Центру.

Під час перерви у засіданні РБ ООН голова відділу з політичних питань Організації Розмарі ДіКарло поінформувала всіх членів Ради про поточну ситуацію в Україні: російське вторгнення «підірвало самі засади міжнародного порядку». Вона зазначила, що в період з 24 лютого 2022 року було вбито щонайменше 12 654 українських цивільних, у тому числі 673 дитини. Дипломатка наполягала на тому, що мир в Україні має бути «справедливим, стійким і всеосяжним, згідно зі Статутом ООН, міжнародним правом і резолюціями ГА ООН».

Наступного дня президент Сербії Олександр Вучич назвав помилкою голосування за українську резолюцію Генасамблеї ООН.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.