У в'язницях анексованого Криму та Росії утримують щонайменше 17 жінок із Криму й окупованих Росією частин Херсонської та Запорізької областей України. Такі дані наводить Кримська правозахисна група в моніторинговому огляді «Дотримання прав людини та міжнародного гуманітарного права в окупованому Криму за 2024 рік».
За оцінкою правозахисників, усі ці жінки позбавлені волі з політичних мотивів. Формально вони були звинувачені російськими силовиками в «тероризмі», «екстремізмі», «шпигунстві» та «державній зраді». У цих випадках справи сфабриковано, стверджують правозахисники.
Що це за жінки, за що їх переслідують російські силовики, за якою ознакою правозахисники визначають, що справи проти них сфабриковані та що відомо про їхній стан? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Роман Спірідонов поговорив із заступником голови правління Кримської правозахисної групи Володимиром Чекригіним та Марією Костюк, донькою політув'язненої Оксани Сенеджук.
У списку політичних в'язнів є відомі постійним читачам Крим.Реалії прізвища.
Це громадянська журналістка та медсестра, 45-річна Ірина Данилович. Її підконтрольний Росії суд засудив до 6 років та 11 місяців позбавлення волі, нібито за зберігання вибухових речовин.
Це і 69-річна українська активістка, жителька Севастополя Галина Долгопола. Її підконтрольний Росії Севастопольський міський суд засудив до 12 років колонії за державну зраду.
«У нашому списку 17 жінок. Це ті, яких ми верифікували, ми маємо матеріали їхніх кримінальних справ. Потрібно розуміти, що їх набагато більше. Вони є не лише у Криму, а й на всіх новоокупованих територіях. Їх затримують, тримають у полоні в нелюдських умовах, катують, наражають на сексуальне насильство», – розповів в ефірі Радіо Крим. Реалії заступник голови правління Кримської правозахисної групи Володимир Чекригін.
Якщо говорити про тих, кого тримають у кримських в'язницях, то це Ірина Горобцова, Ганна Єльцова, Людмила Колесникова. Всі імена правозахисники не можуть назвати через міркування безпеки. Родичі багатьох перебувають на окупованій території.
У цьому ж списку – 58-річна жителька Севастополя Оксана Сенеджук. 26 грудня 2024 року підконтрольний Росії Севастопольський міський суд засудив її до 15 років позбавлення волі за звинуваченням у державній зраді.
Це найбільший термін, винесений підконтрольними Росії судами жінкам, про які відомо правозахисникам. Оксана Сенеджук нібито передавала відомості про кораблі Чорноморського флоту РФ українській розвідці, стверджували російські обвинувачі. Втім, суд був закритим, матеріали засекречені. Оксана Сенеджук – філологиня та українська активістка. Російські силовики її неодноразово викликали на допит через проукраїнську позицію. А до арешту в серпні вона була на підписці про невиїзд.
«У цей період затримали не лише її. У нас інформація про те, що як мінімум трьох жінок у Севастополі затримали за схожими звинуваченнями, але імена інших ми поки що не можемо називати», – каже Володимир Чекригін,
Адвокат Оксани Сенеджук подав апеляцію на її вирок. Захист хоче змінити статтю з «держзради» на «співпрацю на конфіденційній основі з іноземною державою».
«Це стаття пом'якше, там термін від 3 до 8 років, а не так, як 15 років дали мамі зараз. Мама має свою позицію. Вона подала свою апеляцію. Адвокат від себе, мати від себе. Вони мають різні стратегії. Мама просить виправдувальний вирок. Враховуючи, що не було враховано явку з повинною, не було враховано її пенсійний вік, стан здоров'я, що в неї мама похилого віку, за якою вона дивиться. Ці всі пом'якшувальні обставини не були враховані», – розповіла Марія Костюк, донька Оксани Сенеджук, в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Скаргу має розглядати апеляційний суд у Сочі, каже Марія, але термін розгляду ще невідомий.
«Я так розумію, що мама, враховуючи, що вже нема чого втрачати, намагається зробити все, що можливо», – каже Марія Костюк.
Оксану Сенеджук російські силовики утримують у СІЗО. У камері з нею перебувають ще 5 жінок за схожими статтями, і вони постійно змінюються, розповідає Марія Костюк.
«Хтось іде далі до суду, етапом, на «материк» їх забирають. Постійно нові люди. Таке відчуття, що вони (російська влада – КР) знову взялися демонстративно показати свою владу і покарати. Затримують багато жінок. Є й зовсім молоді дівчата по 18-19 років, зовсім діти», – розповіла Марія Костюк.
Вирок її мамі не відповідає здоровому глузду, він сфабрикований, оскільки немає самого злочину, впевнена Марія Костюк. Але вона не розраховує на правосуддя в Росії.
«Я в диво не вірю. У них у всіх більше шансів потрапити на обмін. Може, на рік-два зменшать вирок, але мені здається, що це максимум, чого вони зможуть досягти», – розповіла Марія Костюк.
Про те, що надії на російське правосуддя немає, каже і Володимир Чекригін.
«Приклади таких апеляцій ми вже мали. У справі тієї ж таки Ірини Данилович, пам'ятаю, що їй суд призначив спочатку 7 років, а апеляція скоротила цей термін на 1 місяць. Тобто там рішення виносять ще в такому знущальному характері. Начебто, ось, дивіться, у нас є правосуддя, ми ж скоротили вам термін. Але насправді це просто справді знущання з людей», – каже Володимир Чекригін.
Він зазначає – починаючи з 2025 року таких справ проти жінок у Криму та на окупованих Росією територіях стає дедалі більше.
«Взялися саме за жінок, ми бачемо це неозброєним поглядом. Видно, що таких справ побільшало. Є й нещодавні випадки, поки ми навіть не озвучуємо прізвища, бо це все на початковому етапі, і ми поки що відстежуємо ці справи», – наголосив правозахисник.
Єдина сьогодні надія на їхнє звільнення – це обмін, каже Чекригін. Він визнає, що і цей процес працює поки що не надто ефективно. За роки анексії було звільнено таким чином десять кримських політв'язнів. І лише двоє – після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Це Наріман Джелял і Леніє Умерова.
«Ми працюємо над тим, щоб, принаймні, для жінок якось прискорити цей процес, і працюємо над тим, щоб, можливо, знаходити нові рішення, якось розбивати наших полонених по групах, за якимись там журналістами, і закликати журналістське співтовариство більше приділяти увагу саме журналістам, або щоб окремі країни брали якісь категорії, як жінки. Є люди, яким необхідна термінова медична допомога, є люди похилого віку, які перебувають у полоні тощо», – розповів Володимир Чекригін.
У зоні ризику можуть опинитися всі категорії кримчан, попереджає правозахисник, навіть ті, хто не виявляв своїх позицій. Тому найкращий спосіб уникнути переслідувань – залишити окуповану територію. У крайньому випадку, зазначає він, укласти договір з адвокатом і завжди мати під рукою його телефон.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
