Доступність посилання

ТОП новини

«Деокупація перетворить Крим на цілорічний курорт» – активісти

Санаторно-курортний комплекс у Саках. Ілюстраційне фото
Санаторно-курортний комплекс у Саках. Ілюстраційне фото

Влада України готується перетворити Крим після деокупації на цілорічний курорт. Про це розповіла представниця президента України в АРК Таміла Ташева на Міжнародному туристичному форумі «Туризм в Україні: виклики та відновлення». Як оцінюють таку перспективу кримські експерти та активісти, читайте у матеріалі Крим.Реалії.

Таміла Ташева наголошує на тому, що окупація Кримського півострова негативно позначилася на туризмі. Вона розповіла, що у Стратегії відновлення Криму після його деокупації визначено мету зробити Крим відкритим для цивілізованого світу, енергетично незалежним, економічно розвиненим сучасним європейським курортом.

«Наша мета – трансформувати Крим на курорт цілорічного надання туристичних послуг, де у центрі – розважальна та культурно-історична інфраструктура, інтегрована в унікальні чорноморські ландшафти», – повідомила представниця президента України в АРК.

Представниця президента України в АРК Таміла Ташева
Представниця президента України в АРК Таміла Ташева

Кримський активіст із Євпаторії, експерт у туристичній сфері Сергій Вікарчук вважає, що така перспектива у Криму може бути після деокупації, але для цього потрібно створити відповідні умови.

Матеріально-технічна база об'єктів розміщення у Криму потребує величезних інвестицій
Сергій Вікарчук

«У Криму сім останніх років до окупації я цим займався. Наприклад, в Євпаторії існувало 64 санаторно-курортні заклади, з яких 42 працювали весь рік. Ми створювали каталоги медичного туризму, де описували можливості таких закладів і допомагали у наповненні їх. Але якщо говорити через призму деокупації, то одразу це реалізувати буде не дуже реально – необхідний адаптаційний період, і він може затягтися. Сьогодні я власник туристичної агенції і в післявоєнний період своїх туристів обмежував би у виборі регіону: територія може бути замінована, можуть працювати диверсійні та терористичні групи – це все ризик. Якщо порівняти із Шарм-ель-Шейхом у Єгипті, то там досі високі протоколи безпеки: блокпости, перевірка на вибухівку, переміщення організовано та погоджено за документами, при в'їзді до готелю також проводяться перевірки. Матеріально-технічна база об'єктів розміщення у Криму потребує величезних інвестицій. Якщо створити в Криму вільну економічну зону на кшталт офшорних зон, забезпечити якісну безпеку та дати волю бізнесу, то всі процеси еволюційного розвитку можуть динамічно змінювати Крим на нову світову «Кримську Рів'єру», – поділився своєю думкою з Крим.Реалії експерт.

Сергій Вікарчук, кримський активіст із Євпаторії, експерт у туристичній сфері
Сергій Вікарчук, кримський активіст із Євпаторії, експерт у туристичній сфері

Кримський активіст Андрій Білозеров упевнений, що після повернення контролю України над Кримом півострів стане ще популярнішим курортом, ніж до анексії.

Після звільнення Кримський півострів стане ще привабливішим для туристів та інвесторів із різних країн світу
Андрій Білозеров

«Після відновлення контролю української влади над Кримом тут буде реалізовано багато інвестиційних проєктів, частина з яких уже виконувалася в Криму до березня 2014 року і потім була згорнута. Після звільнення Кримський півострів стане ще привабливішим для туристів та інвесторів із різних країн світу, а не лише для представників російського великого бізнесу, як це відбувається зараз. На початку 2000-х років на базі євпаторійських оздоровниць були створені експериментальні майданчики цілорічного відпочинку: влітку – відкриті, взимку – криті з підігрівом. Діти багатьох країн світу мали змогу відвідувати Крим і поправляти своє здоров'я цілий рік. Після відновлення законної влади ми побачимо подібні майданчики не лише в Євпаторії, а й на інших курортах Криму», – розповів своє бачення ситуації в Крим.Реалії активіст.

Медузи, потопи, зсуви і коронавірус: яким був туристичний сезон-2021 у Криму (фотогалерея)

На початку травня кримські та севастопольські пляжі почали готувати до майбутнього курортного сезону: вивозити водорості, чистити пісок і підфарбовувати пляжний інвентар.<br />
<br />
На фото: пляж у селищі міського типу Миколаївка Сімферопольського району, 17 травня
1/18 На початку травня кримські та севастопольські пляжі почали готувати до майбутнього курортного сезону: вивозити водорості, чистити пісок і підфарбовувати пляжний інвентар.

На фото: пляж у селищі міського типу Миколаївка Сімферопольського району, 17 травня
​Крим.Реалії підбиває підсумки туристичного сезону-2021 на анексованому півострові
Кримський еколог <strong>Маргарита Литвиненко</strong> зазначила, що в Севастополі, зокрема, під &laquo;покращенням&raquo; пляжів до курортного сезону малося на увазі значно більша кількість різних торгових павільйонів. Це, у свою чергу, впливає на чистоту пляжів<br />
<br />
На фото: пляж у селі Орлівка під Севастополем, 10 березня
2/18 Кримський еколог Маргарита Литвиненко зазначила, що в Севастополі, зокрема, під «покращенням» пляжів до курортного сезону малося на увазі значно більша кількість різних торгових павільйонів. Це, у свою чергу, впливає на чистоту пляжів

На фото: пляж у селі Орлівка під Севастополем, 10 березня
​Крим.Реалії підбиває підсумки туристичного сезону-2021 на анексованому півострові
&laquo;У Севастополі завжди на пляжах було достатньо точок громадського харчування. Але зараз їх стало значно більше. Всі ці павільйони встановлюються в безпосередній близькості від зрізу води, що, звичайно, не може позитивно впливати на чистоту пляжів&raquo;, &ndash; сказала Литвиненко в коментарі <strong>Крим.Реалії</strong>.<br />
&nbsp;<br />
На фото: пляж у селі Орлівка під Севастополем, 10 березня
3/18 «У Севастополі завжди на пляжах було достатньо точок громадського харчування. Але зараз їх стало значно більше. Всі ці павільйони встановлюються в безпосередній близькості від зрізу води, що, звичайно, не може позитивно впливати на чистоту пляжів», – сказала Литвиненко в коментарі Крим.Реалії.
 
На фото: пляж у селі Орлівка під Севастополем, 10 березня
​Крим.Реалії підбиває підсумки туристичного сезону-2021 на анексованому півострові
Перші півтора місяця курортного сезону не втішали туристів. Кримський блогер <strong>Заїр Баккал</strong> розповідав, що плани відпочивальників порушують регулярні дощі, що тривали на півострові з травня: &laquo;Багато хто скаржиться на те, що холодна погода, холодна вода в морі&raquo;.<br />
<br />
На фото: погода в Севастополі, 17 червня
4/18 Перші півтора місяця курортного сезону не втішали туристів. Кримський блогер Заїр Баккал розповідав, що плани відпочивальників порушують регулярні дощі, що тривали на півострові з травня: «Багато хто скаржиться на те, що холодна погода, холодна вода в морі».

На фото: погода в Севастополі, 17 червня
​Крим.Реалії підбиває підсумки туристичного сезону-2021 на анексованому півострові
Через погодні умови кримські готелі на початку липня знизили ціни на добову оренду місць розміщення, повідомив російський сервіс з бронювання житла для відпочинку TVIL.RU
5/18 Через погодні умови кримські готелі на початку липня знизили ціни на добову оренду місць розміщення, повідомив російський сервіс з бронювання житла для відпочинку TVIL.RU
​Крим.Реалії підбиває підсумки туристичного сезону-2021 на анексованому півострові
Крім дощової погоди, нпаприкінці червня в Криму повсюдно почали фіксувати негативні тенденції через поширення коронавірусної інфекції. 30 червня міністр охорони здоров&#39;я російського уряду Криму <strong>Олександр Остапенко</strong> повідомив, що кількість важкохворих пацієнтів із коронавирусною інфекцією і позалікарняною пневмонією збільшилася на 60%.<br />
<br />
На фото: фельдшери швидкої допомоги в костюмах індивідуального захисту під час виклику до пацієнта з підозрою на коронавірусну інфекцію, Сімферополь, 23 липня
6/18 Крім дощової погоди, нпаприкінці червня в Криму повсюдно почали фіксувати негативні тенденції через поширення коронавірусної інфекції. 30 червня міністр охорони здоров'я російського уряду Криму Олександр Остапенко повідомив, що кількість важкохворих пацієнтів із коронавирусною інфекцією і позалікарняною пневмонією збільшилася на 60%.

На фото: фельдшери швидкої допомоги в костюмах індивідуального захисту під час виклику до пацієнта з підозрою на коронавірусну інфекцію, Сімферополь, 23 липня
​Крим.Реалії підбиває підсумки туристичного сезону-2021 на анексованому півострові
Протягом липня росли показники захворюваності, які до середини місяця досягли 300-400 інфікованих на добу. Це майже втричі вище, ніж у цей же час в 2020 році.<br />
<br />
Наскільки ці показники відповідають дійсності, зрозуміти складно. Статистика, яку показує російська влада Криму, не верифікована незалежними джерелами і профільними міжнародними організаціями.<br />
<br />
На фото: фельдшери швидкої допомоги в костюмах індивідуального захисту під час виклику до пацієнта з підозрою на коронавірусну інфекцію, Сімферополь, 23 липня
7/18 Протягом липня росли показники захворюваності, які до середини місяця досягли 300-400 інфікованих на добу. Це майже втричі вище, ніж у цей же час в 2020 році.

Наскільки ці показники відповідають дійсності, зрозуміти складно. Статистика, яку показує російська влада Криму, не верифікована незалежними джерелами і профільними міжнародними організаціями.

На фото: фельдшери швидкої допомоги в костюмах індивідуального захисту під час виклику до пацієнта з підозрою на коронавірусну інфекцію, Сімферополь, 23 липня
​Крим.Реалії підбиває підсумки туристичного сезону-2021 на анексованому півострові
21 липня російський глава Криму <strong>Сергій Аксенов</strong> говорив про можливе закриття туристичного сезону через ситуацію з коронавірусом.<br />
&nbsp;<br />
&laquo;Сьогодні суспільство розділилося і є ті, хто вимагають від мене закрити Крим для туристів. Немає спільної думки в цьому питанні. Можна піти назустріч цій частині суспільства, закрити повністю всі і не морочити голову. Приблизно половина виступає за посилення обмежень, а половина &ndash; за те, щоб продовжувати роботу й отримувати доходи. Тому ситуація на межі, і ми повинні балансувати, шукати компроміси&raquo;, &ndash; заявляв він.<br />
&nbsp;<br />
На фото: люди в громадському транспорті, Севастополь, 10 липня
8/18 21 липня російський глава Криму Сергій Аксенов говорив про можливе закриття туристичного сезону через ситуацію з коронавірусом.
 
«Сьогодні суспільство розділилося і є ті, хто вимагають від мене закрити Крим для туристів. Немає спільної думки в цьому питанні. Можна піти назустріч цій частині суспільства, закрити повністю всі і не морочити голову. Приблизно половина виступає за посилення обмежень, а половина – за те, щоб продовжувати роботу й отримувати доходи. Тому ситуація на межі, і ми повинні балансувати, шукати компроміси», – заявляв він.
 
На фото: люди в громадському транспорті, Севастополь, 10 липня
​Крим.Реалії підбиває підсумки туристичного сезону-2021 на анексованому півострові
У середині червня південнобережне місто Ялта й акваторія навколо неї сильно постраждали від повені, через що там на кілька тижнів заборонили купатися в морі. У багатьох через це з&#39;явилися побоювання, наскільки безпечно перебувати на узбережжі Ялти. Їх посилив російський артист <strong>Сергій Жигунов</strong>, який оголосив, що виїхав з Криму &laquo;через загрозу початку епідемії та брудного моря&raquo;.<br />
<br />
На фото: акваторія Ялти, засмічена паводковими водами, 22 червня
9/18 У середині червня південнобережне місто Ялта й акваторія навколо неї сильно постраждали від повені, через що там на кілька тижнів заборонили купатися в морі. У багатьох через це з'явилися побоювання, наскільки безпечно перебувати на узбережжі Ялти. Їх посилив російський артист Сергій Жигунов, який оголосив, що виїхав з Криму «через загрозу початку епідемії та брудного моря».

На фото: акваторія Ялти, засмічена паводковими водами, 22 червня
​Крим.Реалії підбиває підсумки туристичного сезону-2021 на анексованому півострові
Через повінь було дуже засмічене море біля берегів Ялти. Тому купатися там було заборонено за рекомендацією Роспотребнадзору. За тим, щоб відпочивальники не заходили у воду, на міські пляжі відправили стежити поліцейських і рятувальників. Очільниця російської адміністрації міста <strong>Яніна Павленко</strong> розпорядилася &laquo;нікого не пускати&raquo; у воду: &laquo;Працюйте, хлопці. Нам тут холери не вистачало&raquo;.<br />
<br />
Побоювання поширення холери з&#39;явилися в соціальних мережах після ялтинського потопу. Але відразу ж були спростовані головою кримського управління Роспотребнадзору <strong>Наталією Пеньковською</strong>. Вона запевнила, що холерних вібріонів у морській воді біля берегів Ялти не виявлено, однак купатися не можна, &laquo;оскільки вода брудна&raquo;.<br />
<br />
На фото: Ялта після повені, 19 червня
10/18 Через повінь було дуже засмічене море біля берегів Ялти. Тому купатися там було заборонено за рекомендацією Роспотребнадзору. За тим, щоб відпочивальники не заходили у воду, на міські пляжі відправили стежити поліцейських і рятувальників. Очільниця російської адміністрації міста Яніна Павленко розпорядилася «нікого не пускати» у воду: «Працюйте, хлопці. Нам тут холери не вистачало».

Побоювання поширення холери з'явилися в соціальних мережах після ялтинського потопу. Але відразу ж були спростовані головою кримського управління Роспотребнадзору Наталією Пеньковською. Вона запевнила, що холерних вібріонів у морській воді біля берегів Ялти не виявлено, однак купатися не можна, «оскільки вода брудна».

На фото: Ялта після повені, 19 червня
​Крим.Реалії підбиває підсумки туристичного сезону-2021 на анексованому півострові
Через погану якість води в Ялті Роспотребнадзор рекомендував закрити на тиждень, до кінця червня, прийом туристів на місцевих курортах, проте підконтрольний Росії глава Криму <strong>Сергій Аксенов</strong> виступив проти таких обмежень. За його словами, &laquo;курортний сезон є, люди путівки купили, хтось квартири знімає&raquo;.<br />
<br />
На тлі ліквідації наслідків повені сервіс бронювання житла tvil.ru повідомив про те, що близько 30% броні на цьому сайті в готелях та інших засобах розміщення на Південному узбережжі Криму анульовані. Серед причин аналітики називають і стихійне лихо в Ялті, і той факт, що з 22 червня Росія відновила пасажирські рейси до Туреччини
11/18 Через погану якість води в Ялті Роспотребнадзор рекомендував закрити на тиждень, до кінця червня, прийом туристів на місцевих курортах, проте підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксенов виступив проти таких обмежень. За його словами, «курортний сезон є, люди путівки купили, хтось квартири знімає».

На тлі ліквідації наслідків повені сервіс бронювання житла tvil.ru повідомив про те, що близько 30% броні на цьому сайті в готелях та інших засобах розміщення на Південному узбережжі Криму анульовані. Серед причин аналітики називають і стихійне лихо в Ялті, і той факт, що з 22 червня Росія відновила пасажирські рейси до Туреччини
​Крим.Реалії підбиває підсумки туристичного сезону-2021 на анексованому півострові
Пандемія коронавірусу&nbsp;&ndash; не єдина смертельна загроза, що переслідувала туристів цьогоріч. Подія в районі селища Любимівка під Севастополем на початку вересня обернулася неприємними наслідками для двох туристів, які відпочивали на &laquo;дикому&raquo; пляжі. Землею засипало хлопця і дівчину, пише севастопольське видання ForPost з посиланням на очевидців. За їхніми словами, постраждалих з-під завалів відкопували відпочивальники, їхній одяг так і залишився під завалом.<br />
<br />
На фото: співробітники російського МНС у Криму надають допомогу постраждалим під час сходження ґрунту в селищі Любимівка, 5 вересня
12/18 Пандемія коронавірусу – не єдина смертельна загроза, що переслідувала туристів цьогоріч. Подія в районі селища Любимівка під Севастополем на початку вересня обернулася неприємними наслідками для двох туристів, які відпочивали на «дикому» пляжі. Землею засипало хлопця і дівчину, пише севастопольське видання ForPost з посиланням на очевидців. За їхніми словами, постраждалих з-під завалів відкопували відпочивальники, їхній одяг так і залишився під завалом.

На фото: співробітники російського МНС у Криму надають допомогу постраждалим під час сходження ґрунту в селищі Любимівка, 5 вересня
​Крим.Реалії підбиває підсумки туристичного сезону-2021 на анексованому півострові
Береги Криму приховують небезпеку для туристів, там регулярно фіксують неприємні події. Цього року нещасні випадки відбувалися після потужних злив, які накрили Крим у червні і липні. Зсуви фіксують на всьому узбережжі від мису Лермонтова до мису Фіолент.<br />
<br />
На фото: один із зсувів у районі мису Лермонтова, дачний будинок стоїть неподалік від обриву, 16 липня
13/18 Береги Криму приховують небезпеку для туристів, там регулярно фіксують неприємні події. Цього року нещасні випадки відбувалися після потужних злив, які накрили Крим у червні і липні. Зсуви фіксують на всьому узбережжі від мису Лермонтова до мису Фіолент.

На фото: один із зсувів у районі мису Лермонтова, дачний будинок стоїть неподалік від обриву, 16 липня
​Крим.Реалії підбиває підсумки туристичного сезону-2021 на анексованому півострові
Загалом у Криму налічується близько півтори тисячі активних зсувів. З них близько 600 розташовані у Великій Ялті. Ще близько 120 зсувів розташовані поблизу Севастополя, більшість &ndash; на береговій лінії.<br />
&nbsp;<br />
Кримські рятувальники раніше оприлюднили найбільш зсувонебезпечні місця. У переліку &ndash; понад три десятки небезпечних точок уздовж Південного узбережжя Криму (від мису Херсонес до мису Фіолент і до бухти Ласпі, від мисів Іфігенія, Кішка, Зеленого, Нікіта і нижче Кучук-Ламбадського хаосу), південно-східного узбережжя (Алушта-Судак- Коктебель), західного узбережжя (від Радіогірки &ndash; Учкуївки і мису Лукулл до селищ Углове і Піщане Бахчисарайського району, Берегового і Миколаївки Сімферопольського району і озера Кизил-Яр Сакського району), а також Керченського півострова.<br />
&nbsp;<br />
На фото: туристичний табір прямо під скелями в районі бази відпочинку &laquo;Каравела&raquo; на мисі Фіолент, 16 липня
14/18 Загалом у Криму налічується близько півтори тисячі активних зсувів. З них близько 600 розташовані у Великій Ялті. Ще близько 120 зсувів розташовані поблизу Севастополя, більшість – на береговій лінії.
 
Кримські рятувальники раніше оприлюднили найбільш зсувонебезпечні місця. У переліку – понад три десятки небезпечних точок уздовж Південного узбережжя Криму (від мису Херсонес до мису Фіолент і до бухти Ласпі, від мисів Іфігенія, Кішка, Зеленого, Нікіта і нижче Кучук-Ламбадського хаосу), південно-східного узбережжя (Алушта-Судак- Коктебель), західного узбережжя (від Радіогірки – Учкуївки і мису Лукулл до селищ Углове і Піщане Бахчисарайського району, Берегового і Миколаївки Сімферопольського району і озера Кизил-Яр Сакського району), а також Керченського півострова.
 
На фото: туристичний табір прямо під скелями в районі бази відпочинку «Каравела» на мисі Фіолент, 16 липня
​Крим.Реалії підбиває підсумки туристичного сезону-2021 на анексованому півострові
На курортах Азовського моря в Криму на відпочивальників чекала інша проблема &ndash; навала медуз. У серпні кількість цих водних мешканців просто зашкалювала, однак ця проблема з&#39;явилася ще в липні. Тоді відпочивальники повідомляли про те, що деякі екземпляри досягають 40 сантиметрів у діаметрі і мають фіолетовий відтінок.<br />
&nbsp;<br />
На фото: пляж у селі Мисове Ленінського району, 28 серпня
15/18 На курортах Азовського моря в Криму на відпочивальників чекала інша проблема – навала медуз. У серпні кількість цих водних мешканців просто зашкалювала, однак ця проблема з'явилася ще в липні. Тоді відпочивальники повідомляли про те, що деякі екземпляри досягають 40 сантиметрів у діаметрі і мають фіолетовий відтінок.
 
На фото: пляж у селі Мисове Ленінського району, 28 серпня
​Крим.Реалії підбиває підсумки туристичного сезону-2021 на анексованому півострові
Голова Запорізької облдержадміністрації <strong>Олександр Старух</strong> звинуватив у нашесті медуз в Азовському морі Росію. За його словами, до цього призвело будівництво Керченського мосту і те, що Росія забирає воду для зрошення з річок Дону і Кубані, внаслідок чого в море потрапляє все менше прісної води. Чиновника підтримав директор Приазовського Національного парку <strong>Дмитро Воловик</strong>.<br />
<br />
А ось завідувачка лабораторії гідробіологічних досліджень Українського інституту рибного господарства та екології моря <strong>Віра Гетьманенко</strong> стверджує, що сприятливі для медуз умови почали складатися в Азовському морі ще до анексії Криму. За її словами, біля Азовського моря є цикли солоності, які викликають почергове збільшення та зменшення популяції медуз.<br />
<br />
На фото: пляж у селі Мисове Ленінського району, 28 серпня
16/18 Голова Запорізької облдержадміністрації Олександр Старух звинуватив у нашесті медуз в Азовському морі Росію. За його словами, до цього призвело будівництво Керченського мосту і те, що Росія забирає воду для зрошення з річок Дону і Кубані, внаслідок чого в море потрапляє все менше прісної води. Чиновника підтримав директор Приазовського Національного парку Дмитро Воловик.

А ось завідувачка лабораторії гідробіологічних досліджень Українського інституту рибного господарства та екології моря Віра Гетьманенко стверджує, що сприятливі для медуз умови почали складатися в Азовському морі ще до анексії Криму. За її словами, біля Азовського моря є цикли солоності, які викликають почергове збільшення та зменшення популяції медуз.

На фото: пляж у селі Мисове Ленінського району, 28 серпня
​Крим.Реалії підбиває підсумки туристичного сезону-2021 на анексованому півострові
У липні цього року результати дослідження шкоди, завданої навколишньому середовищу України через анексією Криму Росією, презентували експерти правозахисної організації &laquo;КримSOS&raquo;. Документ <a href="https://drive.google.com/file/d/1MpMwzfOFJ7rHqLN1C45MFO7OO19_Gu7m/edit" target="_blank">є у відкритому доступі</a>.<br />
<br />
На фото: пляж у селі Мисове Ленінського району, 28 серпня
17/18 У липні цього року результати дослідження шкоди, завданої навколишньому середовищу України через анексією Криму Росією, презентували експерти правозахисної організації «КримSOS». Документ є у відкритому доступі.

На фото: пляж у селі Мисове Ленінського району, 28 серпня
​Крим.Реалії підбиває підсумки туристичного сезону-2021 на анексованому півострові
Українська влада після 2014 року не рекомендує туристам з інших країн відвідувати Крим. Профільні українські відомства також звертали увагу на те, що законним вважається в&#39;їзд до Криму виключно через встановлені Україною пункти пропуску на адмінкордоні між півостровом та Херсонською областю. В&#39;їзд до Криму з боку Росії розцінюється як порушення українського законодавства і тягне за собою адміністративну відповідальність: порушникам можуть заборонити в&#39;їзд в Україну.<br />
<br />
На фото: пляж у селі Мисове Ленінського району, 28 серпня
18/18 Українська влада після 2014 року не рекомендує туристам з інших країн відвідувати Крим. Профільні українські відомства також звертали увагу на те, що законним вважається в'їзд до Криму виключно через встановлені Україною пункти пропуску на адмінкордоні між півостровом та Херсонською областю. В'їзд до Криму з боку Росії розцінюється як порушення українського законодавства і тягне за собою адміністративну відповідальність: порушникам можуть заборонити в'їзд в Україну.

На фото: пляж у селі Мисове Ленінського району, 28 серпня
​Крим.Реалії підбиває підсумки туристичного сезону-2021 на анексованому півострові
Previous slide
Next slide

Кримський активіст із Алушти Павло Степанченко вважає, що Крим можна зробити цілорічним курортом після деокупації, але за відповідної спрямованості керівництва України.

«За політичної волі влади цього досягти можна. Однак у більш сприятливому часовому періоді для України цього не було зроблено, південнобережні землі купувалися під вілли олігархів, які так само споживчо ставилися до Криму, як і нові російські господарі. Я багато де бував у Криму і подорожував світом: Крим має всі складові для цілорічного курорту, не вистачає лише фахівців-господарників, зацікавленої влади та мільярдів для відновлення економіки Криму і підняття України з руїн після так званої «СВО» (так у Росії називають повномасштабну війну проти України – КР)», – прокоментував ситуацію Крим.Реалії активіст.

Павло Степанченко, кримський активіст
Павло Степанченко, кримський активіст

Кримський активіст Олексій Єфремов звертає увагу, що проблемою для швидкого перетворення Криму на цілорічний курорт може стати його зруйнований стан після звільнення військовим шляхом.

Невідомо, у якому вигляді півострів повернеться в лоно України. Скільки буде там кілометрів пляжів, поритих окопами і замінованих
Олексій Єфремов

«Обговорювати зараз курортне майбутнє Криму – це ділити шкуру невбитого ведмедя. Ще невідомо, у якому вигляді півострів повернеться в лоно України. Скільки буде там кілометрів пляжів, поритих окопами і замінованих, які будуть руйнування... Незрозуміло, що буде із санаторно-курортним потенціалом, і особливо із землею та нерухомістю, позови за які затягнуться на роки. Якщо додати до цього, що державним пріоритетом стане відновлення міст, сіл та інфраструктури, то перетворення всеукраїнської оздоровниці на цілорічний курорт відкладеться на більш пізні терміни. Запитань багато, а відповіді поки що не підкріплені нічим, крім бажань і декларацій. Але мріяти, як то кажуть, не шкідливо», – повідомив свою думку Крим.Реалії активіст.

Олексій Єфремов, кримський активіст
Олексій Єфремов, кримський активіст

Наприкінці весни очікується великий контрнаступ ЗСУ з метою звільнення тимчасово окупованих територій. На Україну чекає важка боротьба навесні та влітку, заявив речник Міністерства оборони США Пет Райдер. Керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявив, що вирішальні бої війни припадуть на середину-кінець весни. Після деокупації Криму буде проведено «фільтраційну роботу», повідомив прокурор АР Крим і Севастополя Ігор Поночовний.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

  • 16x9 Image

    Павло Кривошеєв

    Кримчанин, журналіст (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки). Співпрацює з Крим.Реалії з 2016 року. Пише про проблеми районів степового Криму, зокрема, про екологічну ситуацію, водопостачання, соціальні проблеми, економіку та порушення прав людини в регіоні.

This item is part of
XS
SM
MD
LG