В анексованому РФ Криму російська влада активізувала заходи із залучення людей до лав Збройних сил РФ. До підписання контрактів кримчан схиляють усілякими способами: від мобілізаційних листівок у поштових скриньках до примусу за допомогою адмінресурсу, стверджує українська влада та активісти. Якими методами Росія заманює кримчан на війну з Україною, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Кримчан почали масово відправляти на війну з Україною восени 2022 року, коли влада РФ оголосила у своїй країні мобілізацію. Паралельно місцеві військкомати та чиновники залучали на фронт добровольців і контрактників, зокрема, з місць позбавлення волі та військовослужбовців-строковиків.
Що довше Росія продовжує бойові дії проти України, то активніше вона залучає людей на фронт. Попри те, що офіційно мобілізацію російська влада не оголошувала, заходи, які вона використовує для поповнення лав армії РФ, аналітики та правозахисники називають «прихованою мобілізацією».
Реклама, «гарячі контакти», тиск
В анексованому РФ Криму змінили тактику вербування контрактників на війну з Україною, стверджують у Представництві президента України в АРК. За його даними, місцева російська влада зменшила витрати на медійну рекламу, зосередившись на безпосередньому контакті з потенційними рекрутами.
«Окупанти тепер роблять ставку на так звані «теплі» та «гарячі» контакти – місцевих жителів, яких вважають найбільш схильними до підписання контракту. До агітації залучили навіть листонош, які розносять рекламні буклети, а також представників військкоматів і місцевих адміністрацій, які проводять індивідуальні бесіди, особливо у сільських районах», – стверджують у відомстві.
Нещодавно на вулицях кримських міст з'явилися пересувні мобільні пункти прийому на контрактну службу до армії РФ, з'ясували Крим.Реалії.
Окрім агітаційної роботи, російська влада задіює й адміністративний ресурс для «переконання» кримчан до підписання контрактів із армією РФ.
Силовики РФ «отримали наказ шукати приводи для порушення кримінальних справ» проти чоловіків на окупованих територіях України, щоб використовувати їх як «важіль тиску» для підписання контрактів з армією РФ, заявляють в українському військовому русі «Атеш».
«У кримських селах людям почали «вішати» адміністративні та кримінальні правопорушення за «самовільне будівництво», «порушення правил землекористування» та інші подібні речі. Враховуючи ситуацію з українськими документами, фактично незаконним може бути визнане будь-яке будівництво. Росіяни знайшли в цьому нове джерело тиску – погрожують штрафами в сотні тисяч рублів або конфіскацією майна, уникнути якого можна підписанням контракту з російською окупаційною армією. Це перетворюється на прямий шантаж: або контракт, або величезні штрафи/конфіскація», – повідомляють активісти руху «Жовта стрічка».
«Перевірити цю інформацію з інших джерел в умовах бойових дій між Росією та Україною не вдалося.
Академвідпустка заради служби?
Паралельно російська влада «вербує до армії РФ» випускників шкіл і студентів на окупованих територіях України під виглядом «патріотичного виховання», заявляють в українському Центрі національного спротиву».
«У Херсонському аграрному університеті (перебуває під російською окупацією з 2022 року – КР) фонд «Защитники Отечества» провів «урок мужності» з «ветеранами СВО» («спеціальною військовою операцією» в РФ називають своє повномасштабне вторгнення в Україну – КР) та пропагандистами «Красной звезды». Подібні заходи відбуваються в усіх регіонах окупованих територій із метою не виховання, а вербування. Студентів закликають брати академвідпустку «для служби», а університети передають списки військкоматам. У Криму вербування перевели в «ручний режим» – листоноші та чиновники розносять мобілізаційні брошури по домівках», – стверджують у ЦНС.
У кримських вишах періодично повідомляють про зустрічі зі студентами учасників повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Але про вербування чи заклики до студентів вирушати воювати, в офіційних повідомленнях вишів не згадується.
Боротьба за призовників
У Росії цієї осені оголосили, що тепер проводитимуть призов на військову службу весь календарний рік – з 1 січня до 31 грудня. Ця норма поширюється і на окуповані РФ території України, включно з Кримом. Під час призовної кампанії проводитимуться медичні огляди та професійний психологічний відбір призовників, а також засідання призовних комісій.
Нові правила стануть додатковою перешкодою у пересуванні як у межах окупованих територій, так і з них до РФ, що є єдиним способом виїхати до третіх країн, зазначають у правозахисній організації «Центр прав людини ZMINA». Хоча призов безпосередньо не передбачає участі в бойових діях проти України, у Росії поширена практика примусу призовників до підписання контракту, каже правова аналітикиня «Центру прав людини ZMINA» Онисія Синюк.
За її словами, зробити це набагато простіше, коли людина «вже в системі збройних сил і під контролем військового командування».
Російська влада запевняє, що військовослужбовці-строковики не беруть участі у бойових діях проти України. Однак строковики часто згадуються серед загиблих у війні проти України. Зокрема, вони були на борту російського крейсера «Москва», потопленого в Чорному морі від удару Збройних сил України у квітні 2022 року.
Примусовий призов на військову службу до армії РФ і мобілізація на окупованих територіях місцевого населення порушує 51-шу статтю 4 Женевської конвенції, наголошують у Кримськотатарському ресурсному центрі. Це дає підстави говорити про воєнні злочини проти них з боку Росії, зазначають в організації.
«Москва переманює найманців у кримських військкоматів»
У боротьбі за контрактників у Криму також посилилася конкуренція з російськими структурами, заявляють у Представництві президента України в АРК.
«Москва «перекуповує» охочих підписати контракт, пропонуючи вигідніші умови, ніж окупаційна адміністрація Криму. На півострові з'являється дедалі більше реклами московських рекрутингових компаній, які запрошують кримчан на службу до армії РФ на війну проти України. Така ситуація негативно вплинула на виконання планів російського Міноборони щодо набору контрактників у Криму. Через це кримські окупаційні ЗМІ отримали «темники» із забороною публікувати рекламу рекрутингових агентств із російських регіонів. Водночас Москва, маючи великі ресурси, почала переманювати потенційних найманців у кримських військкоматів, адже «самих москвичів воювати не змусиш, а план із набору виконати треба – от і вербують, де можуть, обіцяючи великі гроші», – стверджують у відомстві.
«Цю інформацію Крим.Реалії підтвердив кримський правозахисник на умовах анонімності. За його словами, у Криму з'являється дедалі більше реклами рекрутингових компаній із Москви, які пропонують кримчанам кращі умови для участі у «СВО» (так у Росії називають повномасштабну війну проти України – КР), ніж російська влада Криму. Така ситуація, за його словами, негативно позначилася на виконанні плану від Міноборони РФ щодо набору контрактників у Криму, через що в російських військкоматах Криму «стурбовані такою ситуацією».
Постачає своїх людей на війну з Україною російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов). У жовтні на фронт вирушили учасники його воєнізованого формування «БАРС-Крым».
Спочатку їх набирали для гарантування безпеки Криму в разі наступу Збройних сил України. Тепер «барси» воюють за межами Кримського півострова, хоч і не мають офіційного статусу військовослужбовців РФ.
Скарги на Росію та попит на військових юристів
Під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну на Кримському півострові зростає попит на послуги військових юристів із боку учасників війни Росії проти України та членів їхніх сімей, повідомив Крим.Реалії кримський правозахисник на умовах анонімності.
За спостереженнями правозахисника, це пов'язано з невиконанням з боку держави багатьох обіцяних виплат і преференцій для учасників «СВО» (так у Росії називають повномасштабну війну проти України – КР).
«Російська влада, як федерального рівня, так і в анексованому Криму, наплодила безліч преференцій для учасників так званої «СВО» (так у Росії називають повномасштабну війну проти України – КР), щоб вербувати нових контрактників. Але в реальності отримати їх виявляється проблематично. Ось і почав зростати попит на послуги військових юристів у Криму, які допомагають отримати від держави обіцяне», – розповів він.
Найчастіше родичі учасників війни змушені через суд домагатися визнання загибелі бійця або доводити право на обіцяні державою пільги та виплати.
Безліч скарг із цього приводу надходить до підконтрольного РФ омбудсмена Криму Олександра Штехбарта, з'ясували Крим.Реалії. Серед скарг – проблеми з отриманням статусу ветерана бойових дій, оформленням пільг та виплат, належних за участь у бойових діях проти України.
Скільки кримчан, які воювали проти України, загинули з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, достеменно невідомо.
Російська влада ці дані не розголошує. Крим.Реалії вдалося ідентифікувати понад 1,5 тисячі російських військовослужбовців із Кримського півострова, убитих під час бойових дій проти України.
У Представництві президента України в АРК заявляють про загибель щонайменше 2,3 тисячі військовослужбовців із підрозділів РФ, дислокованих у Криму. З них 1,3 тисячі, вірогідно, були громадянами України, зазначають у відомстві.
Загиблих із Криму може бути й більше, враховуючи, що більшість російських військових на півострові ховають без розголосу.
