Призначені Кремлем керувати анексованими Кримом та Севастополем російські чиновники у своїх виступах та публікаціях використовують мову ненависті та ворожнечі щодо України, її влади та захисників. Про що говорять, що і як називають та як змінювалася риторика з 2022 року, розбиралися Крим.Реалії.
З ніг на голову
Підконтрольні РФ керівники анексованих Криму та Севастополя в офіційних повідомленнях використовують ті самі кліше, що й кремлівські пропагандисти. При цьому найчастіше події та їхніх учасників називають виразами, протилежними за змістом.
«Андрій Володимирович Буренок загинув у бою під час звільнення території Донецької народної республіки від укронацистських загарбників», – пише у своєму телеграм-каналі 14 листопада російський глава Севастополя Михайло Развожаєв.
При цьому, створене Росією угруповання «ДНР» – фейкове, ніким не визнане утворення, а «укронацисти» – вигаданий кремлівськими пропагандистами термін, що проводить паралелі з німецькими нацистами часів Другої світової.
Уся Україна – це споконвічно російська земля. І український народ – частина російського народуВолодимир Константинов
Ще одна паралель – абсолютно з ніг на голову: «визволення від загарбників». Колись СРСР визволяв від німецьких загарбників свої території. Але Збройні сили України ніколи не захоплювали українську Донецьку область, загарбником якої, навпаки, є Росія.
«Уся Україна – це споконвічно російська земля. І український народ – частина російського народу. А місто-герой Київ – мати міст руських, Одеса, Катеринослав, Харків, Херсон, Запоріжжя завжди були і назавжди залишаться нашими. Сьогодні вони тимчасово окуповані купкою бандерівців – послідовників Гітлера», – пише глава російського парламенту Криму Володимир Константинов.
Тут абсолютно всі твердження неправдиві. І про «споконвічно російську землю», і про «частину російського народу», і про «окуповані» нібито «російські» міста, і про «послідовників Гітлера». Усе це – виправдання загарбницьких намірів Росії.
Так було у 2014-му, коли кримчани, об’єднавшись, дали відсіч українському нацизму та повернулися додомуСергій Аксьонов
Російський глава Криму Сергій Аксьонов утримується від таких слів, але загалом дотримується основних кремлівських наративів, застосовуючи інші словесні конструкції.
«Так було у 2014-му, коли кримчани, об’єднавшись, дали відсіч українському нацизму та повернулися додому, а героїчний народ Донбасу став на захист своєї свободи і свого права залишатися росіянами. Так було і у 2022-му, коли слідом за Кримом на Батьківщину повернулися ДНР, ЛНР, Херсонщина, Запорізька область», – пише він 4 листопада, вітаючи кримчан із російським Днем народної єдності та називаючи анексію й окупацію українських територій «поверненням додому».
Зміна риторики з початком війни
Російські чиновники в анексованому Криму почали використовувати нові пропагандистські напрацювання після початку повномасштабного вторгнення армії Росії в Україну. Але не одразу, а в міру того, як у Кремлі ці вирази вигадували.
Так, Михайло Развожаєв уперше згадує слово «укронацисти» у своєму телеграм-каналі в пості від 11 травня 2022 року. «Укронацисти відповідатимуть за цей обстріл, у цьому немає жодних сумнівів», – пише він з приводу атаки по російських військових у Бєлгородській області РФ.
Укронацисти використовують будь-яку можливість, щоб вивести наше суспільство з рівноваги, зародити в ньому тривогуВолодимир Константинов
А «українсько-нацистські загарбники» увійшли до лексики російського глави Севастополя з 25 червня 2022 року. До цього слово «загарбники» використовувалося лише у поєднанні з «німецько-фашистськими».
Володимир Константинов помітив «укронацистів» на два з половиною місяці пізніше, ніж Развожаєв. «Укронацисти використовують будь-яку можливість, щоб вивести наше суспільство з рівноваги, зародити в ньому тривогу», – написав він 31 липня 2022 року після українського удару по штабу Чорноморського флоту РФ у Севастополі.
Натомість про те, що Україна нібито захоплена «нацистами», глава російського парламенту Криму згадував уже у квітні 2022 року. «Після очищення України від нацистських загарбників», – розмірковує він про систему освіти, яка буде впроваджена.
А ось незмінний із 2014 року російський глава Криму Сергій Аксьонов назвав українську владу «нацистською» ще до початку війни. «У Києві черговий бандерівський шабаш... демонструють усьому світу нацистську сутність київського режиму», – написав він 1 січня 2022 року.
У фарватері кремлівської пропаганди
Агресивні вербальні конструкції щодо України Кремль почав застосовувати з моменту Революції Гідності та посилив пропагандистські наративи після анексії українського півострова у 2014 році. Паралельно створювалася атмосфера ненависті до проявів української ідентичності та спотворювалося відображення реальності в підконтрольних РФ кримських ЗМІ.
Законну українську владу стали називати «київською хунтою», анексію Криму – «приєднанням». Також у суспільстві культивували ксенофобію щодо українців та кримських татар. Призначені Кремлем кримські чиновники активно впроваджували нову ідеологію.
У лютому 2015 року заступниця голови Кримської польової місії з прав людини Ольга Скрипник повідомляла, що у Криму спостерігається різке зростання проявів ксенофобії та мови ворожнечі. Як приклад вона навела появу такої книги як «Бандерівський геноцид», де все, що пов'язано з Україною, прирівнюється до фашизму.
Ця мова ворожнечі створює доволі високий рівень нетерпимості до будь-яких проявів української ідентичностіОльга Скрипник
У березні 2016-го керівниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник говорила: «Мова ворожнечі використовується не лише на побутовому рівні серед прихильників так званого «русского мира». Мову ворожнечі активно публічно використовують представники влади – Аксьонов, Полонський, Константинов. Практично всі їхні публічні висловлювання містять риторику ненависті щодо або до України як держави, або до керівництва України, або щодо самих українців («хунта», «бендерівці», «фашисти», «криваві вбивці» тощо). Ця мова ворожнечі створює доволі високий рівень нетерпимості до будь-яких проявів української ідентичності».
Посіяне насіння ненависті та ворожнечі швидко дало свої плоди. Так, наприклад, у грудні 2016 року мешканка села Мирне Сімферопольського району, екскандидатка в депутати Держдуми РФ Наталія Крижко запропонувала топити в морі кримськотатарських активістів, які виступають за встановлення покажчиків рідною мовою. Крижко – вчителька у місцевій школі. Про цю кричущу ситуацію детально розповідали Крим.Реалії.
Атмосфера ненависті сприяє тому, щоб Росія продовжувала скоювати в Криму військові злочиниІрина Сєдова
У березні 2018 року в Києві презентували звіт про мову ворожнечі в інформаційному просторі Криму.
«Це цілеспрямована політика окупуючої держави – створювати атмосферу ненависті та страху на півострові, щоб ніхто не посмів виступати за Україну, а замість цього, наприклад, пішов би в російську армію. Тобто атмосфера ненависті сприяє тому, щоб Росія продовжувала скоювати в Криму військові злочини», – прокоментувала доповідь експертка Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова.
Мова ненависті проникала і в освіту. У 2019 році в новому російському підручнику «Історія Криму» за 10 клас з'явилися висловлювання, що «розпалюють ненависть до кримськотатарського народу». Кримських татар представляли «зрадниками» під час Другої світової.
У вересні 2020 року тодішній постійний представник президента України в АР Крим Антон Кориневич повідомив, що ситуація з мовою ворожнечі щодо українців та кримських татар, яку використовують підконтрольні Росії ЗМІ в анексованому Криму, продовжує погіршуватися. Він уточнив, що в більшості випадків мова ненависті використовується в ефірах новин та інформаційно-аналітичних програмах, що транслюються на центральних російських телеканалах, які також транслюються на території анексованого Криму, а також на вебсайтах кримських ЗМІ, включно з вебсайтами державних органів підконтрольної Росії влади Кримського півострова.
У вересні 2021 року кримські активісти запустили флешмоб, метою якого є блокування сторінки російського глави Криму Сергія Аксьонова у Facebook. Активісти зазначили, що «за правилами Facebook» допис Аксьонова, де він назвав Меджліс кримськотатарського народу «терористами», є «проявом мови ворожнечі та поширенням відверто неправдивої інформації».
З лютого 2022 року в російських та підконтрольних Росії ЗМІ у Криму з'явилися заклики до геноциду та військових злочинів.
Ця підготовка до війни, до дегуманізації велася протягом восьми роківЮлія Крилова-Грек
На початку літа 2022 року, через чотири місяці після початку війни, у Києві презентували дослідження «Мова ворожнечі в онлайн-медіа, які висвітлюють події в Криму». Автори дослідження в результаті дійшли висновку, що Росія заздалегідь готувала кримський інформпростір до повномасштабної війни з Україною.
Одна з авторок дослідження, кандидатка психологічних наук, директорка Інституту психолінгвістичних досліджень Юлія Крилова-Грек заявила, що цільовою групою, проти якої застосовується така мова ворожнечі, є українці, кримські татари, представники ЛГБТ.
«Якщо це «не-людина» – то легше її вбити, скоювати злочини, які ми зараз спостерігаємо. Ця підготовка до війни, до дегуманізації велася протягом восьми років», – сказала співавторка дослідження в ефірі Радіо Крим.Реалії. – Досліджувалися сайти, використовувана в них лексика, її вживання у контенті. Ми дійшли висновку, що це все підготовлений геноцид».
За спостереженнями аналітикині Інституту масової інформації Олени Голуб, найбільший градус ворожнечі був протягом пів року до нападу. «Російські медіа готували своє суспільство до війни. Вони висвітлювали Україну як недонацію, українців як недолюдей абсолютно з однією метою, щоб потім можна було виправдати ось це безжальне вбивство нашого народу. Потім через деякий час, особливо через рік після повномасштабного вторгнення, можливо, навіть через півтора року, рівень, градус мови ворожнечі почав трохи спадати», – розповіла Олена Голуб в ефірі Радіо Крим.Реалії.
На четвертому році повномасштабної війни Росії проти України російський маховик ворожнечі та ненависті продовжує розкручуватися.
