Ударні безпілотники, якими Росія регулярно атакує Україну, в ніч на 10 вересня досягли Польщі. У зв'язку з цим польська сторона ініціювала офіційні консультації із союзниками за статтею 4 Північноатлантичного договору через загрозу безпеці. Частину російських БПЛА було запущено по материковій частині України з анексованого Криму, наголошують у ЗСУ. У зв'язку з цим Крим.Реалії вирішили нагадати, як Росія використовує Кримський півострів для своїх дронових атак.
У ніч на 10 вересня Росія запустила по Україні 415 ударних БПЛА типу Shahed, «Гербера» та інших зі своїх регіонів, а також із мису Чауда в анексованому Криму, повідомляють у Генштабі ЗСУ.
«Як мінімум вісім ворожих БПЛА вийшли за межі державного кордону України в напрямку Республіки Польща», – заявили у відомстві.
Звідки були запущені дрони, що опинилися в Польщі, достеменно невідомо. Але це привід нагадати, як Росія використовує окуповані території України для своїх військових атак. Провідна роль у цьому відведена Криму.
Від Чауди до Бельбека
Про регулярні атаки ударними БПЛА з Криму в Повітряних силах ЗСУ повідомляють з осені 2023 року. Мис Чауда під Керчю постійно присутній у зведеннях ЗСУ як найпопулярніше місце запуску ударних дронів по материковій частині України.
Чауда – це природоохоронна територія, геологічна і гідрологічна пам'ятка природи на східному узбережжі Криму. Російські війська перетворили її на військовий об'єкт. На Чауді базується авіаційний полігон 31-го Феодосійського науково-дослідного центру ВМФ РФ. Цей регіон – найзручніша для РФ логістика для ударів по материковій Україні, наголошують експерти.
Часто у звітах Генштабу ЗСУ про дронові атаки по материковій частині України згадуються військовий аеродром «Бельбек» та Балаклава під Севастополем – на південно-західному узбережжі Криму.
Після кількох атак Збройних сил України по військових об'єктах Бельбека та знищення складу «шахедів» під Балаклавою в липні 2024 року ці регіони зникли зі зведень про дронові атаки з Криму.
Від Тарханкута до Гвардійського
Ще одна точка запуску ударних БПЛА з Криму по українських регіонах – мис Тарханкут на західному узбережжі півострова.
Колись популярний курорт із незайманими пляжами теж став військовим об'єктом РФ. Там розташовані російські радіолокаційні комплекси (РЛК) та радіолокатори.
«Шахеди» з Тарханкута, як правило, летять в Одесу та околиці. По об'єктах на Тарханкуті неодноразово фіксували удари ЗСУ. У цій місцевості також висаджувався український десант.
Після цього інтенсивність атак по материковій частині України з цього кримського регіону помітно знизилася. Однак навесні цього року в Одеській області зафіксували застосування нового реактивного ударного дрона літакового типу, здатного долати до 150 кілометрів, який був запущений з мису Тарханкут, пишуть одеські ЗМІ.
Навесні та влітку цього року російська армія посилено атакувала Україну ударними безпілотниками із селища Гвардійське під Сімферополем.
Тут розташований військовий аеродром. У радянські роки там розміщувалася авіадивізія Морської авіації Червонопрапорного Чорноморського флоту, розгорнута для знищення авіаносної групи США в Середземному морі.
У російських реаліях аеродром «Гвардійське» використовується Москвою для забезпечення своїх ВПС. Там розташований 37-й змішаний авіаполк російських військово-космічних сил (ВКС) із двома ескадрильями (по шість літаків у кожній) фронтових бомбардувальників Су-24М і ще двох такого ж складу штурмовиків Су-25СМ.
У серпні телеграм-канал «Крымский ветер» повідомляв про імовірно сім-дев'ять пусків ударних БПЛА із Сімферопольського району – між селами Давидове та Чайкіне. В офіційних зведеннях Генштабу ЗСУ ці регіони не згадуються.
Влада України та міжнародні організації кваліфікують дронові та ракетні удари по українському материку як воєнні злочини Росії та наголошують на їх цілеспрямованому характері.
Влада РФ, своєю чергою, заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, вбиваючи мирне населення та руйнуючи лікарні, школи, дитячі садки, об'єкти енергетики та водопостачання.
«Крим – елемент міжнародної стабільності»
Крим є зручним для Росії майданчиком запуску ударних дронів по материковій частині України, оскільки його розташування дає змогу скорочувати дальність їхнього польоту, наголошують експерти.
Приблизний час у повітрі Shahed-136 становить майже 8,5 годинDefense Express
«У рекомендаціях для Сил оборони України щодо боротьби із Shahed-136 зазначено, що крейсерська швидкість Shahed-136 становить 180 км/год, а дальність польоту вказана 1500 кілометрів. Це означає, що приблизний час у повітрі Shahed-136 становить майже 8,5 годин. Але в західних джерелах також трапляється оцінка дальності польоту Shahed-136 у 2500 кілометрів, що за аналогічної крейсерської швидкості означає час у польоті до майже 14 годин. Також від цієї дальності потрібно відняти час, необхідний дрону для досягнення контрольованого повітряного простору України. У разі запуску з мису Чауда в поки що окупованому Криму – це близько 300 кілометрів, і лише 200 кілометрів – у разі пуску з Приморсько-Ахтарська (РФ). Тобто це про можливість кружляти для відволікання української ППО впродовж від 6,5 до 12,5 години залежно від реальної дальності польоту та місця запуску», – пише Defense Express.
Виходячи з того, що Росія використовує Крим як свою військову базу, ідея його можливого «обміну на мир» є «швидше, політичною спекуляцією», вважає керівник Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.
Крим – це не предмет торгу, а елемент міжнародної стабільності та сталого розвитку Чорноморського регіонуЕскендер Барієв
«Реальне майбутнє Криму визначається трьома ключовими чинниками. По-перше, міжнародне право: статус Криму зафіксований резолюціями ООН, і компроміси тут означали б крах системи глобальної безпеки. По-друге, внутрішня політика України: існує стратегія деокупації та реінтеграції, де важливе місце посідає захист прав корінних народів і жителів півострова різних національностей. По-третє, економіка та безпека: Крим майбутнього – це демілітаризований регіон, де реалізовано право на самовизначення корінного народу, інтегрований в європейську економіку України з потенціалом у логістиці, енергетиці й туризмі. Тому Крим – це не предмет торгу, а елемент міжнародної стабільності та сталого розвитку Чорноморського регіону», – наголосив він під час 34-го Економічного форуму в Польщі у вересні.
Влада України з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну заявляла про намір домогтися деокупації Криму. На третьому році вторгнення президент України Володимир Зеленський заявив про пошук можливостей деокупації Криму дипломатичним шляхом, підкресливши, що Україна «юридично не відмовиться від своїх територій», окупованих Росією.
Російська влада скептично ставиться до перспективи деокупації Криму. Вона вважає півострів «невід'ємною частиною Росії» та обіцяє «належну відповідь» за «будь-які претензії» на нього.
