Акцію «Листи до вільного Криму» продовжать до деокупації півострова. Організатори громадської ініціативи нагадують світові про необхідність звільнення всіх кримських політв'язнів. За минулий рік компанія зібрала понад 1800 листів, написаних для кримчан, яких, за словами правозахисників, незаконно позбавила волі Росія.
Скільки жителів Кримського півострова нині утримуються в російських місцях несвободи? Наскільки важливою є для них інформаційна підтримка? Якими є шанси на звільнення всіх кримських політв'язнів, затриманих за роки російської окупації? Про це в ефірі програми Радіо Крим.Реалії ведуча Олена Бадюк поговорила з менеджеркою проєктів Центру прав людини ZMINA та з колишньою політув'язненою, кримчанкою Леніє Умеровою.
«Листи до вільного Криму» – це акція, яку розпочали у квітні 2023 року. Відтоді вона об'єднує українців і небайдужих людей з усього світу для підтримки кримських політв'язнів, які незаконно утримуються Росією. Серед організаторів ініціативи – Представництво президента України в Автономній Республіці Крим, Український ПЕН і Центр прав людини ZMINA.
За їхніми даними, кількість кримських політв'язнів Криму – 224 особи. З них більшість – це кримські татари. Росія звинувачує їх переважно у нібито скоєнні таких злочинів, як «тероризм», «екстремізм» і «державна зрада». Втім, реальна кількість ув'язнених значно більша, оскільки у багатьох нових справах немає повної інформації у відкритому доступі, зазначили правозахисники.
11 лютого, після 9 років ув'язнення, на волю вийшли учасники так званої першої Бахчисарайської групи «справи Хізб ут-Тахрір» Рустем Абільтаров та Зеврі Абсеїтов. Також із російської в'язниці звільнився ще один учасник Бахчисарайської групи – Ремзі Меметов.
Водночас, 5 лютого російські силовики у Криму затримали ще п'ятьох кримських татар. Того дня близько 4 ранку в Джанкойському та Кіровському районах Криму співробітники ФСБ прийшли з обшуками в будинки Еміра Куртнезірова, Абібули Смедляєва, Рустема Мустафаєва, Мірзаалі Тажибаєва та Бахтіяра Аблаєва. Нині вони заарештовані.
У Представництві президента України в Автономній Республіці Крим зазначають, що лише деокупація півострова може гарантувати захист його жителів від репресій, пов'язаних із політичними, релігійними чи етнічними мотивами.
Міжнародні організації, включаючи ООН, ЄС та правозахисні групи, неодноразово засуджували дії Росії щодо кримських татар, називаючи їх порушенням міжнародного права та розцінюючи репресії як частину політики залякування і придушення інакодумства.
За 2024 рік зібрали 1800 листівВікторія Нестеренко
Лише за 2024 рік організатори провели 25 акцій: медійних кампаній, книжкових форумів, фестивалів і виставок, на яких закликали писати листи кримським політв'язням, розповідає менеджерка з комунікації Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко.
«За 2024 рік зібрали 1800 листів, це щонайменше, тому що також заходи відбувалися і за кордоном, а з-за кордону листи прямують поштою до російських колоній без нашої участі, і тому ми насправді не можемо відстежити, яку точну кількість листів було зібрано», – розповіла Нестеренко про результати акції.
Правозахисниця зазначає, що в Києві люди обізнані про порушення прав людини в анексованому Криму та масові політичні переслідування. На відміну від периферії.
«Іноді, коли ми приїжджаємо в регіони, ми стикаємося з тим, що там люди живуть у своєму міхурі й тому нам потрібно все більше і більше працювати над тим, щоб розповсюджувати все більше і більше інформації про політичних ув'язнених, про те, що там відбувається, про їхнє життя в окупації, тому що іноді люди взагалі не знають, що такі політичні ув'язнені існують, із чим вони стикаються в ув'язненні та що таке взагалі російська в'язниця», – розповіла Вікторія Нестеренко.
Надіслати листа кримським політв'язням можна і з-за кордону. Коли іноземці дізнаються про те, що відбувається у Криму, вони зазнають шоку, розповідає правозахисниця.
«Коли ми спілкуємося з різними людьми за кордоном, то зазвичай вони взагалі шоковані, що зараз, у 21 столітті, таке взагалі відбувається, але з іншого боку, шокувати когось тим, що це відбувається в Росії, вже не вдається. Тому що для всіх Росія вже просто така, по суті, місцевість, де відбуваються різні, дуже дивні речі», – каже Вікторія Нестеренко.
Листи, написані в Україні, доводиться сканувати, передавати родичам, адвокатам політичних ув'язненихВікторія Нестеренко
Російська тюремна цензура приймає лише листи, написані російською мовою. Тому закордонні автори шукають перекладачів, людей, які знають російську, розповідає Нестеренко. Допомагає українська діаспора та кримські татари, які виїхали з Криму, зазначає вона.
«З деяких країн ЄС поки що можна відправити листи до Росії, деякі європейські країни вже обірвали цей поштовий зв'язок із Російською Федерацією і, наприклад, з Польщі вже не можна надіслати листи безпосередньо до російських колоній. Але в деяких країнах ще можна надсилати листи. Це була Німеччина, це була також Чехія, звідти можна надсилати листи, і тому це працює», – наголосила Вікторія Нестеренко.
«Листи, написані в Україні, доводиться сканувати, передавати родичам, адвокатам політичних ув'язнених, активістам на окупованих територіях, і вони там їх вже роздруковують і передають у колонії та в СІЗО», – зазначила правозахисниця.
Політичні переслідування кримчан почалися не 2022 року, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У Криму затримання і потім судові процеси відбувалися з початку анексії півострова у 2014 році. І є політичні в'язні, які перебувають у російських місцях несвободи ще відтоді. Правозахисники сподіваються, що вдасться прискорити процес їхнього звільнення.
«Ми завжди говоримо з міжнародними партнерами та дипломатами, просимо їх, щоб вони тиснули на владу Росії, щоб вони говорили з російським омбудсменом про те, що треба звільняти людей. Ми розуміємо, з одного боку, всіх на всіх обміняти відразу не вийде, тому є списки на обмін, іноді ми рекомендуємо людей конкретних на обмін. Це, зокрема, люди, які мають великі проблеми зі здоров'ям і мають ризик того, що вони можуть там вже не вижити», – розповіла Вікторія Нестеренко.
Кримчанка Леніє Умерова переїхала на материкову частину України після анексії півострова. У грудні 2022 року вона вирішила поїхати до Криму через погіршення стану здоров'я батька. Російські силовики затримали дівчину під час перетину російсько-грузинського кордону нібито за порушення правил режимної зони.
Кілька місяців вона перебувала в центрі тимчасового утримання іноземців у російському Владикавказі. Згодом її випустили, але затримали знову, після чого вилучили документи. Згодом дівчину заарештував Лефортівський суд Москви за підозрою у нібито шпигунстві.
Суд над Ліні мали провести восени 2024 року в Москві. Втім, у вересні того року в результаті обміну кримчанку звільнили з російського полону разом з іншими українськими військовими та цивільними. Листи зі свободи надавали сил, розповідає Леніє.
Насамперед, це психологічна підтримкаЛеніє Умерова
«Насамперед, це психологічна підтримка та знання того, що вони (політв'язні) там не самі, що за них борються тут, про них пам'ятають та їх знають. Мені особисто було важливо, перебуваючи у в'язниці, в одиночній камері, знати, що світ не закінчується на адміністрації колонії, на слідчих, на конвоїрах. Що ще є люди, які мають такі самі цінності, як і я, які поділяють мої почуття, мою віру в Україну», – розповіла Леніє Умерова в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Було багато листів і від зовсім незнайомих людей, розповідає Леніє. Вони писали про себе, запевняли, що вірять у неї та швидке її звліьнення. Листи надходили з-за кордону та України. Їх передавали волонтери. У російських місцях позбавлення волі є відділи цензури. Тому важливо не писати про політику і не робити категоричних заяв, інакше цензура не пропустить, зазначила Леніє.
«Якісь побутові питання вони пропускають, навіть якщо вони з-за кордону. Вони також пропускають слова підтримки, теплі слова. Якісь розповіді про книги, про музику, вони проходять, незважаючи на те, звідки листи. Якщо у країни є поштові зв'язки з Росією, то цей лист, швидше за все, дійде», – каже колишня політув'язнена.
Не всі близькі хочуть розголосу історії з політичними затриманнями їхніх рідних, побоюючись, що це може зробити їм гірше. Леніє вважає, що тут немає однозначного рецепту і в кожному конкретному випадку треба радитися з адвокатами і правозахисниками. Але в її випадку можливість переписуватися з відомими людьми допомогла привернути увагу до її ситуації та допомогла їй вийти на свободу.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
