В анексованому Криму тривають протести проти повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Кількість лише публічних «антивоєнних» справ перевищила 1,5 тисячі, підрахували в Представництві президента України в АРК. Вони породжують дискусії: чи здатні громадянські протести на окупованих територіях вплинути на щось під час військових дій? Шукаємо відповіді в матеріалі Крим.Реалії.
Антивоєнні протести почали фіксувати в анексованому Криму з перших днів повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Разом з ними активізувався і російський силовий апарат. Кримчан почали активно переслідувати за антивоєнні та проукраїнські позиції. Їх затримують, змушують публічно вибачатися, штрафують, відправляють в ізолятори.
Проте акції проти російської агресії на Кримському півострові тривають четвертий рік. Вони проявляються по-різному: постами в соцмережах, жовто-синіми елементами одягу або фарбуванням парканів у цій кольоровій гамі, прослуховуванням української музики, висловлюваннями проти війни, а також поодинокими пікетами на вулицях.
«Ні війні»
Одиночний пікет проти війни пройшов у Сімферополі цього літа. На відео, поширеному провійськовими пабліками, хлопець з плакатом «Ні війні» ходить у центрі міста.
Після цього пікетувальника затримали силовики і відправили під суд.
Підконтрольний Росії Центральний районний суд Сімферополя оштрафував його на 50 тисяч рублів. Згідно з інформацією сайту суду, мова йде про Дмитра Стоцького.
Сам він підтвердив російському проекту «ОВД-Інфо», що був оштрафований за статтею 20.3.3 КоАП РФ (дискредитація Збройних сил РФ).
Згідно з протоколом місцевої поліції, Дмитро Стоцький проводив одиночний пікет 29 червня в районі торгового центру «Берг» у Сімферополі.
«Він публічно демонстрував паперовий плакат з написом «Ні війні» з відбитками червоного кольору, тим самим здійснював публічні дії, спрямовані на дискредитацію використання Збройних сил РФ», – цитує документ «ОВД-Інфо».
Наступного дня його затримали на вулиці і відвезли в поліцію, відібравши мобільний телефон.
З Дмитром Стоцьким «провели профілактичну бесіду» і потім відвезли до суду.
«Кримський СМЕРШ» опублікував відеопокаяння Дмитра Стоцького, який каже, що йому «дуже шкода і соромно» за те, що він вийшов з плакатом у своєму місті.
У Z-пабліках під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну регулярно з'являються відео, на яких люди приносять вибачення російській армії за свої проукраїнські або антивоєнні погляди. Чи добровільно їх записують, невідомо. Кожен четвертий кримчанин, якого змусили публічно вибачатися за свою проукраїнську позицію, «піддавався додатковим приниженням», стверджують у кримській правозахисній ініціативі Irade після того, як вивчили сотню відео, опублікованих у місцевих пропагандистських пабліках і медіа.
ЄСПЛ: «антивоєнні» справи порушують права кримчан
Раніше з плакатами «Ні війні» і «За мир» виходили й інші кримчани. Їх теж відправляли під суд.
В одному з переслідувань був напис «Я за мир»Кримська правозахисна група
«Найчастішою причиною переслідування стали публікації у соціальній мережі написи «Ні війні» або одиночний пікет із таким написом на плакаті. В одному з переслідувань був напис «Я за мир». Також часто приводом для переслідування є розмови про російсько-українську війну зі знайомими, колегами чи родичами. Можуть переслідувати за публікації чи коментарі у соціальних мережах», – заявляють у Кримській правозахисній групі.
У Представництві президента України в АРК про антивоєнні протести на півострові говорять як про «демонстрацію незламності та віри у неминучу деокупацію півострова та повернення в Україну». У відомстві висловлюють подяку «кожному та кожній за сміливість та чітку громадянську позицію».
У відомстві зафіксували щонайменше 1,5 тисячі адміністративних справ, переданих до підконтрольних РФ кримських судів за «антивоєнною» статтею 20.3.3 КоАП РФ (дискредитація Збройних сил РФ).
У липні 2025 року Європейський суд з прав людини визнав переслідування Росією мешканців Криму за дискредитацію армії РФ порушенням статті 10 Європейської конвенції з прав людини.
Суд розглянув справи 26 осіб, яких Росія переслідувала за антивоєнну позицію у 2022 році. Компенсацію у розмірі 7,5 тисяч євро присуджено Георгію Семенову – жителю Сімферополя, який 6 березня 2022 року вийшов на одиночний пікет із плакатом «Ні війні». Його затримали та оштрафували на 35 тисяч рублів.
Сімферопольець заперечував штраф у підконтрольному Росії Верховному суді Криму, але його скаргу залишили без задоволення.
В ЄСПЛ також встановив порушення прав Георгія Семенова на свободу та справедливий суд. Суд послався на своє попереднє рішення у справі «Україна проти Росії (про Крим)» 2024 року, яким визнав діяльність російських судів на окупованому півострові свідомо незаконною.
У рішенні також згадуються інші випадки неправомірного переслідування кримчан Росією за «антивоєнною» статтею. Влада Росії заявляє, що рішення ЄСПЛ не визнає.
«Наше завдання – самозберегтися»
В умовах війни в громадянських «антивоєнних» акціях немає сенсу, вважає психолог із Сімферополя Сейдамет Мустафаєв, який вимушено залишив Крим під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Зараз героїзм вже недоречний. Збагачувати казну ворожої держави ви не маєте праваСейдамет Мустафаєв
«Коли розпочалася велика війна у 2022 році, я зрозумів: наша діяльність (діяльність активних проукраїнських людей – КР) тепер має припинитися. Тому що ми досягли головного – весь світ прокинувся! І тепер наше завдання – самозберегтися. Поки Україна і світ спали, ми тут жили, варилися в цьому ла*ні, але вірили, що те, що ми в'якаємо і огризаємося на дії Росії, не дарма. А зараз уже всі зрозуміли, що таке Росія. Зараз із Криму ти вякнув – тебе оштрафували. А гроші від цього штрафу – кількість куль, які можна відлити. А кожна куля може знайти людину – нашу людину. Зараз героїзм вже недоречний. Збагачувати казну ворожої держави ви не маєте права!» – вважає Сейдамет Мустафаєв.
«Важливі просто земля чи люди?»
Посол України в Туреччині Наріман Джелял, який у минулому визнаний політв'язнем у Росії, навпаки, впевнений, що антивоєнний рух у Криму має розвиватися.
Люди не розуміють важливості опору у Криму. Навіть мовчазна незгода важливаНаріман Джелял
«Ці протести у Криму мають велике значення. Я сперечався зі своїми знайомими, які казали, що все важливе відбувається зараз не в Криму, а тут (на материковій частині України – КР). Я не погоджувався. Я казав, що люди не розуміють важливість опору в Криму. Навіть мовчазна незгода важлива. Бо коли ми повернемось до Криму, питання: до кого ми туди повернемось? Нам важлива просто земля чи люди, які на ній проживають? Звісно, нам важливі люди. Інакше з ким ми маємо опрацьовувати ідею реінтеграції та деокупації Криму? Для нашої держави дуже важливо, щоб на окупованих територіях жили, залишалися та зберігали свою ідентичність, лояльність та любов до нашої країни наші люди, наші громадяни. Саме до них і заради них ми маємо повернутися. Без цього ідея відновлення територіальної цілісності України не має сенсу», – заявив Наріман Джелял для Крим.Реалії.
На його думку, Росія в Криму «переслідує абсолютно невинних людей», а також тих, хто «відстоює свої переконання та захищає свою країну». Стримувати цих людей, на його думку, неправильно навіть за умов високої небезпеки в російських реаліях.
Право кожної людини та громадянина – не бути згодним із несправедливістю, цинічністю та лицемірством, які панують в окупаціїНаріман Джелял
«Я вів такі дискусії в окупації. Мої близькі та знайомі, які свого часу боролися проти радянської влади, казали: «Нарімане, ми не маємо права підставляти нашу молодь, це небезпечно». Я казав: «Ні! Що ви кажете, люди, які пройшли Національний рух та самі були биті, заарештовані, пережили безліч негативу від тієї влади! Ви не маєте права зупиняти ні молодь, ні будь-кого, хто готовий виявити свою позицію». Ми повинні і зобов'язані пояснити цим людям небезпеку та всі наслідки, але підтримати, якщо вони навіть після цього все одно готові це робити. І пишатися такими людьми ми маємо. Тому що це право кожної людини та громадянина – не бути згодним із несправедливістю, цинічністю та лицемірством, які панують в окупації», – каже Наріман Джелял.
Він закликає «використовувати будь-яку можливість», щоб підтримувати проукраїнських людей, які живуть у Криму «хоч би скільки їх там було».
