Рубрика «Погляд», спеціально для Крим.Реалії
Російський парламент Криму, підконтрольний Москві уряд анексованого півострова та інші підпорядковані їй інститути влади підбили підсумки 2024 року. Основні параметри сформулював на сесії та під час зустрічей із журналістами спікер кримського парламенту Володимир Константинов. Він за старою, ще брежнєвською, традицією назвав цей рік «визначальним» і «переломним». Але зробив спікер це, ніби дивлячись у криве дзеркало.
Напрацювання депутатів дуже скромні
Загалом напрацювання російського кримського парламенту ІІІ скликання дуже скромні, до російської анексії депутати в Криму працювали значно інтенсивніше.
Через нестачу успіхів президія парламенту зосередилася на святкуваннях і врученні нагород. Селу Ішунь надали кримське почесне звання «Населений пункт військової доблесті», підбили підсумки конкурсу на найкращий населений пункт. Депутати ухвалили у двох читаннях лише 12 законів, одним із них посилили контроль за роботою екскурсоводів, гідів та інструкторів-провідників, щоб не розповідали курортникам зайвого, а лише те, що затверджено на атестації.
Голова комітету з охорони здоров'я Ганна Рубель представила два законопроєкти «Про заборону та профілактику схиляння вагітних жінок до штучного переривання вагітності» та «Про адміністративну відповідальність за такі дії». Насправді йдеться про заборону абортів, але вжито слово «схиляння», в якому можна звинуватити будь-кого, хто припустився аборту. Не заборонив – значить схиляв, а то й сприяв. І за це загрожує чималий штраф.
Ще шість законопроєктів представив голова комітету з державного будівництва та місцевого самоврядування Роман Шантаєв. Одним з них Алушта, Армянськ, Судак, Феодосія та Ялта наділені статусом муніципальних округів, оскільки щільність їх населення не відповідає прийнятим у Росії параметрам міст.
Порівняти незрівнянне
Судіть самі. Наприклад, у програмному виступі на сесії спікер видавав бажане за дійсне: «Можна з упевненістю сказати, що 2024 рік став роком корінного перелому. Хоча це стане очевидним лише тоді, коли ми доведемо до кінця свою боротьбу за нашу безпеку, за цілісність і суверенітет «русского мира»». Володимир Константинов стверджує, що «основний внесок у досягнення корінного перелому роблять наші героїчні воїни». На його думку, це вони «перемелюють ЗСУ», «їхніми зусиллями стратегічна ініціатива на всіх напрямках перейшла до наших військ», «вони забезпечують успіх за успіхом, кожен з яких може перерости у стратегічну перемогу. Вона близька, вона невідворотна. І це – найважливіший результат 2024 року».
Атаки хвилями з великими масштабами жертв – звична практика росіянКіт Келлог
Але в тому-то й річ, що, на думку спікера, перемога «близька і невідворотна» вже третій рік поспіль, але все ніяк не настане. І жодного перелому немає. Нещодавно, наприклад, спецпосланець Дональда Трампа Кіт Келлог заявив в ефірі Fox Business, що «втрати Росії за весь час повномасштабного вторгнення в 5 разів більші, ніж в Україні». І не тільки в людях, а й у кораблях, танках та бронемашинах також. Виходить, попри заяви Константинова, це ЗСУ «перемелюють» російські війська, а не навпаки.
«Цьогорічна війна Росії проти України перетворилася на війну на виснаження... Вони (росіяни – ред.) просто завалюють великою кількістю солдатів, а потім ще більшою. Атаки хвилями з великими масштабами жертв – звична практика росіян, як і північнокорейців», – сказав містер Келлог.
А за даними Генерального штабу ЗСУ, станом на середину грудня російська армія за весь час війни втратила вбитими та пораненими 768 220 осіб. Водночас президент Володимир Зеленський заявив, що у повномасштабній війні з Росією загинули 43 тисячі українських військовослужбовців. Також відомо про 370 тисяч випадків надання допомоги пораненим.
Наслідуючи Сталіна та Брежнєва
Також у кривому дзеркалі порівняв Константинов і стан влади у Росії та Україні. Наприклад, він представив як важливе досягнення, що «цього року ми підтвердили свою вірність нашому національному лідеру, президенту країни, верховному головнокомандувачу Володимиру Володимировичу Путіну». У промові він також називає Путіна «національним лідером, видатним політичним діячем сучасності, який впевнено веде нашу країну від перемоги до перемоги» (так раніше радянські ЗМІ писали тільки про Сталіна і пізніше про Брежнєва, очевидні симптоми культу особи – авт.), і що « підсумки президентських виборів – це найвищий акт довіри главі держави як особистості, і безперечна підтримка проведеної ним політики».
Це твердження, як виявилося, ні на чому не засноване, оскільки російські ЗМІ раніше заявляли, що на виборах виявлено «фальсифікації небачених масштабів. «Вибори» Путіна були найнечеснішими в історії РФ» і «Математичний аналіз показав рекордні фальсифікації на виборах президента Росії» – такими заголовками рясніли відомі видання.
І про Українську владу Константинов також сказав неправду: «Київська кліка боїться виборів... Це все вірна ознака глибокої політичної кризи режиму». Забуваючи про те, що президент Володимир Зеленський, на відміну від Путіна, часто буває на фронті та серед воїнів, щодня звітує про роботу, а також про те, що в українському суспільстві немає ознак кризи, а вибори відбудуться тоді, коли для цього будуть умови. Таким чином сьогодні більше підстав говорити про нелегітимність Путіна, ніж Зеленського.
Послідовники Дон Кіхота
Константинов хвалить БРІКС і «кримську весну» (окупацію та анексію українського Криму Росією в лютому-березні 2014 року – ред.), тобто себе в ній, вважає за потрібне посилити «боротьбу за чистоту російської мови», яка «давно стала для нас пріоритетною темою». Але на зустрічі з журналістами сам визнав безперспективність цієї «боротьби».
Ми б'ємо по поверхні – бачимо іноземні написи та розбираємося з їхнім власникомВолодимир Константинов
«Часто боротьба з іноземними назвами у Криму нагадує боротьбу Дон Кіхота з вітряками. Часом у ролі Дон Кіхотів виступаємо ми з моїм першим заступником Сергієм Цековим. Проте перспектива боротьби з іноземщиною є, але в нас не зовсім вірна стратегія: ми б'ємо по поверхні – бачимо іноземні написи та розбираємося з їхнім власником. Але це малоефективний спосіб боротьби», – намагається іронізувати кримський речник.
Константинов стверджує, що «борються проти російської мови вороги «русского мира» з якоюсь ненавистю, з якоюсь розлюченістю. Тому не сумніваємося, що вона потребує захисту та всебічної підтримки». Вважає, що «треба йти законодавчим шляхом через рішення влади», приховуючи тим самим той факт, що насправді йдеться не про русофобію, а про дерусифікацію інших народів, проти домінування та агресивності розповсюджувачів російської мови, звуження простору для вивчення та використання національних мов.
Хто чинив лінгвоцид?
Але кримські чиновники цього навмисне не розуміють, а тому для наступного року вигадали новий наступ на Україну. На зустрічі з журналістами Володимир Константинов сказав: «Крім фактів транспортної, продуктової блокади, припинення соціальних виплат, ми маємо намір подати позов щодо лінгвоциду – дій, спрямованих на знищення російської мови. Справді, у роки українізації Криму здійснювалася спроба знищення мовної сутності російського народу Криму».
Коли ми змусимо Україну заплатити за все це, з'явиться показовий прецедент для всього світуВолодимир Константинов
Задум спікера полягає у повному протиріччі з юридичною базою. Невідомо, хто його навчив, що Україна та світ погодяться з рішенням кримського суду про різні там «збитки» вже після військової агресії на Крим, у тому числі й з новими «збитками» «від припинення соціальних виплат», а тим більше від того, що він називає лінгвоцидом?
«І коли ми змусимо Україну заплатити за все це, з'явиться показовий прецедент для всього світу, для тих гарячих голів, які задумають воювати зі своїм народом», – наголошує Коснтантинов.
Але річ у тому, що насправді лінгвоцидом була русифікація захоплених Росією територій, коли російська мова насаджувалася замість місцевих мов, а класифікувати лінгвоцидом дерусифікацію може хіба що кримський суд, рішення якого легко скасує міжнародний суд.
«Русскій» – завжди «русскій». А француз?
Але на вирішенні мовної «проблеми» політичні та національні вимоги Константинова не закінчуються. На зустрічі з журналістами спікер висловив сумнівну думку: «Як у кораблі є навігаційний прилад гіроскоп, завдяки якому судно дотримується прокладеного курсу, так і в російській людині є щось, що завжди генетично вказує правильний російський курс у всіх важливих справах і вчинках ...Якщо ти «русскій», ти чітко знаєш, де твоя Батьківщина. Де б ти не був, чим би не займався, ти завжди залишишся «русскім».
З 2022 року інтернет захопила хвиля зізнань росіян: «Мені соромно, що я росіянин»
По-перше, це твердження не можна поширювати на всіх, оскільки після початку війни з Росії поїхали понад мільйон людей, не згодних і далі жити в Росії. По-друге, те саме могли б сказати про себе люди будь-якої національності, оскільки вони завжди залишаються собою. Француз – завжди француз, німець – завжди німець, турок – завжди турок, і кожен знає, де його батьківщина, в цьому немає ні заслуги, ані ганьби. Але тільки як бути тим росіянам, яких спалює сором за розв'язану війну, і які через свою совісність соромляться бути росіянами. З 2022 року інтернет захопила хвиля зізнань росіян: «Мені соромно, що я росіянин». Мабуть, у цих людей, на відміну від «безпричинно гордих» росіян, просто є совість.
Костянтин Подоляк, журналіст
Погляди, висловлені в рубриці «Погляд», передають думку самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
