На військових аеродромах в анексованому Криму російська армія будує бетонні ангари для літаків. Якою зброєю Україна може вразити ці укриття, розбиралися Крим.Реалії.
Росія почала споруджувати укриття для літаків на своїх військових базах, зокрема в анексованому Криму - про це свідчать супутникові знімки, пише Російська служба Радіо Свобода.
Сліди робіт із будівництва укриттів можна побачити на супутникових знімках кримських аеродромів у Кіровському, Гвардійському та Саках, а також у Севастополі, повідомив у соціальній мережі X OSINT-аналітик Def Mon.
На території Росії подібні роботи тривають у Єйську, Кримську, Приморсько-Ахтарську, на авіабазі «Ханська» в Адигеї, Міллерово, Ахтубинську, Борисоглібську, Курську та Липецьку, а також на базі стратегічної авіації в Енгельсі (на відео).
У понеділок, 9 червня, телеграм-канал «Кримський вітер» опублікував фото і відео робіт із будівництва бетонних ангарів, які споруджують на аеродромі «Саки» в Новофедорівці. На фото можна побачити процес будівництва споруди, стіни якої зводяться з монолітного бетону. Товщина таких стін невідома. На відео привертає до себе увагу інша споруда, дах і стіни якої побудовані з бетонних модулів.
У публікації також ідеться, що на деяких кримських аеродромах таке будівництво триває з грудня минулого року.
Про те, що на авіабазі «Бельбек» поблизу анексованого Севастополя російська армія будує захисні споруди для літаків, у грудні 2024 року повідомляло видання The War Zone (TWZ) із посиланням на отримані супутникові знімки. Повідомляли, що на різних етапах будівництва перебувають десять укриттів.
Крім укріплених індивідуальних укриттів для літаків супутникові знімки також зафіксували на «Бельбеку» будівництво менш захищених легких укриттів. Ці споруди створюються із застосуванням традиційних каркасних конструкцій і розташовані на групових стоянках літаків, де зазвичай здійснюється підготовка бойової авіації до зльоту і підвішування озброєння.
Можна припустити, що і на аеродромах «Гвардійське», «Джанкой» і «Кіровське» будують аналогічні захисні споруди для літаків і вертольотів за типовими проєктами.
У повідомленні OSINT-аналітика Def Mon не вказано ще одного російського військового летовища, що діє на Кримському півострові, – це летовище «Кача», яке перебуває у віданні Чорноморського флоту РФ.
Спроба врятувати від ударів України
Удари українських БПЛА по аеродромах засвідчили крайню вразливість авіації в пунктах базування, що спонукало Росію вжити заходів для захисту літаків. Однак далеко не скрізь на аеродромах РФ будує бетонні ангари. Так, наприклад, на аеродромі «Маринівка» у Волгоградській області, який розташований за 300 км від кордону з Україною, споруджено металеві ангари.
Про це в травні 2024 року повідомив у соцмережі Х український проєкт MilitaryAviationInUa. На опублікованих супутникових знімках видно 12 ангарів, вони призначені для фронтових бомбардувальників Су-24 і винищувачів-бомбардувальників Су-34, які базуються на аеродромі «Маринівка».
Російські військові вважають, що розвиток таких аеродромних ангарів має забезпечити захист літаків від прильоту ударних безпілотників, а також від суббоєприпасів балістичної ракети ATACMS, пише «Мілітарний». Журналісти видання зазначають, що використання ангарів також не дасть змоги супутникам та іншим оптичним засобам виявлення дізнатися, порожній ангар чи там стоїть літак.
Слід зазначити, що через відсутність спеціалізованих стаціонарних залізобетонних стаціонарних укриттів російська авіація продовжує зазнавати втрат від ударів дронів і ракет.
Військовий експерт із Криму, колишній український офіцер, підполковник запасу ЗСУ на умовах анонімності розповів Крим.Реалії, що Україна має достатній арсенал засобів для ураження не тільки легких ангарів на кримських аеродромах, а й бетонних споруд, призначених для захисту військових літаків і вертольотів.
«Кілька типів ракет, наявних на озброєнні ЗС України, здатні пробивати бетонні споруди. До них належать ракети Х-29, Х-25, «Нептун» і Storm Shadow/SCALP-EG. Впораються з цим захистом і деякі українські дрони, наприклад, далекобійні ракети-дрони «Паляниця» і «Пекло» або E-300 Enterprise», – сказав експерт.
Основну проблему він вбачає в тому, щоб «не бити по порожніх ангарах», у цьому випадку дуже важливі дані розвідки, зокрема супутникової.
Є багато засобів, здатних пройти бетонну перешкоду
Про потужні бетонобійні ракети, які мають Збройні сили України, розповідалося багато. Набагато менше відомо про БПЛА із зарядом великої потужності.
У День незалежності України, 24 серпня 2024 року, українські військові вперше вдарили по армії РФ новою зброєю – ракетою-дроном «Паляниця». Про це сьогодні на прес-конференції розповів президент Володимир Зеленський.
«Паляниця» має дальність до 600-700 км, швидкість – від 400–450 км/год, бойову частину - від 100 кг. Головна заявлена мета «Паляниці» – удари по аеродромах. Реактивний двигун може дати кілька переваг для цього.
Так, під час атаки звичайного гвинтового дрона, запущеного за умовні 300 км від цілі, росіяни мають 2-3 години, щоб підготуватися до атаки – можуть підняти літаки і вивести з-під удару. У разі атаки швидшим реактивним дроном час на реакцію зменшується до умовних 20-30 хвилин.
«Це теоретичні викладки. За такий час немає можливості вивести всі літаки з-під удару», – каже головний редактор Defense Express Олег Катков.
У грудні 2024 року було представлено ракету-дрон або реактивний безпілотник під назвою «Пекло». Стверджується, що він розвиває швидкість 700 км/год і долає відстань до 700 км. «Пекло» має схожість із високоточними плануючими авіабомбами типу французької Armement Air-Sol Modulaire (AASM), на яких також установлено ракетний прискорювач і систему навігації, а також із безпілотником «Паляниця».
Джейк Епштейн, оглядач Business Insider, зазначає, що дальність польоту «Пекла» становить 435 миль, що більш ніж удвічі перевищує дальність тактичних ракетних систем сухопутних військ (ATACMS), які поставляються США (190 миль), і крилатих ракет Storm Shadow/SCALP-EG, які постачаються Великою Британією і Францією (155 миль).
У січні нинішнього року повідомлялося, що дрони ЗСУ можуть нести 250-кілограмові авіабомби. Зокрема, безпілотники ЗСУ доставили ФАБ-250 до військового об'єкта РФ у Брянській області.
А навесні минулого року ЗСУ атакували Татарстан спеціально створеними дронами з дальністю 3100 км. Безпілотники E-300 Enterprise, які сертифіковані Міністерством оборони України, мають масу бойової частини 300 кілограмів. Такої боєголовки вистачить, щоб рознести практично будь-яке бетонне укриття.
Крім того, ЗСУ мають на озброєнні баражувальний боєприпас «Бобер». Цей дрон має кумулятивний заряд КЗ-6, призначений для пробивання захисних броньованих конструкцій, утворення вирв на шосейних дорогах, злітно-посадкових смугах у вибуховий спосіб, пошкодження військового та промислового обладнання, знешкодження вибухових пристроїв і боєприпасів. Такий боєзаряд здатен пробити щонайменше 200-210 мм броні або від 500-550 мм бетону. Радіус бойового застосування – 1000 км, швидкість польоту – 150-200 км/год.
У листопаді 2023 року ЗСУ для атаки по військовому об'єкту в Смоленській області РФ уперше застосували іспанський бойовий дрон Columba, здатний пробити півметра бетону. Цей БПЛА пролітає до 300 кілометрів із середньою швидкістю в 100 км/год. Дрон атакує тільки стаціонарні об'єкти, що мають базові координати.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії . Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://d2jpzw9atzli5g.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
