В анексованому Севастополі заради будівництва приватного будинку розібрали з дозволу влади частину античної дороги, а у Балаклаві ринок планують розширювати за рахунок археологічної пам’ятки римської доби. І той, і інший об’єкт російська влада раніше включила до списку об’єктів культурної спадщини, але зараз фактично їх знищує.
Останнім часом у Севастополі відбулися кілька не пов’язаних між собою подій, які при найближчому розгляді вкладаються в одну кальку: заради будівництва об’єктів російська влада дає дозволи на знищення пам’яток історії.
Ринком по римському табору
У середині листопада на сайті російського уряду Севастополя було опубліковано Акт державної історико-культурної експертизи (ДІКЕ) документації, що обґрунтовує зміну меж території виявленого об’єкта археологічної спадщини «Городище (римський табір) Кадиковське ІІ століття до н.е. – І століття н.е.; ІІ – ІV століття; ХІV – ХVІІІ століття», розташованого у Балаклаві в районі вулиць Новикова, Невської, Комунарів і Гончарної.
Як повідомляється в документах експертизи, у 2024–2025 роках тут провели рятувальні розкопки перед реконструкцією ринку. Археологи ТОВ «Кримський регіональний центр археологічних досліджень» повністю дослідили культурний шар до материка, зафіксувавши 86 об’єктів різних епох.
Під час розкопок було виявлено господарські ями, кілька поховань, господарську та будівельну кераміку, посуд, а також частину рову, віднесеного до оборонної системи римського табору, залишки напівземлянки, дренажні (стічні) рівчаки. У результаті проведених досліджень було виявлено понад 1000 археологічних знахідок.
У результаті з охоронюваної зони на підставі акта офіційно виключили ділянку площею 961 кв. м під чинним ринком на вулиці 40 років Жовтня в Балаклаві. Документ підписав експерт Зайцев Юрій Павлович, який є директором історико-археологічного музею-заповідника «Неаполь Скіфський». Тепер на цій ділянці дозволено вести будівництво.
Раніше, у травні цього року, підконтрольна РФ архітектурно-художня рада Севастополя схвалила концепцію реконструкції Кадиковського ринку в Балаклаві. Проєкт перебудови передбачає створення дворівневого торгового комплексу з цокольним поверхом, прогулянковою зоною та паркуванням.
Влітку 1992 року під час земляних робіт випадково виявили залишки найдавніших споруд. З 1992 до 1999 року було проведено розкопки, спочатку археологічною експедицією національного заповідника «Херсонес Таврійський», потім спільно з Інститутом археології Варшавського університету (керівник Тадеуш Сарновські). Результати виявилися просто приголомшливими: археологи розкопали римську військову базу І Італійського легіону та святилище Юпітера Доліхена.
До цього вважалося, що у південному та південно-західному Криму відомі лише дві римські військові бази часів Принципату: в Херсонесі Таврійському та на мисі Ай-Тодор, де була римська фортеця Харакс, згадана Птолемеєм.
У храмі Юпітера Доліхена було знайдено мідні та срібні монети – херсонеські та боспорські, теракоти – культові статуетки богині Кори-Персефони та сатира, світильники, фрагменти кераміки, архітектурні деталі, зокрема іонічні капітелі. Виявлено статую Геркулеса та фрагменти зображень орла, бика, Місяця, Мінерви, Геракла, Мітри та вівтарів: Вулкану і Геркулесу.
Навесні цього року члени архітектурно-художньої ради відзначили важливість збереження табору: запропонували «полегшити» конструкції, додати «римську» стилістику та інтегрувати археологію у благоустрій. Розробники обіцяли культурний центр з ярмарками та фестивалями, що об’єднують античність і сучасність.
Однак в акті експертизи таких рекомендацій немає, ділянку дозволили забудовувати.
Приватним будинком по стародавній дорозі
Велика частина Гераклейського півострова за часів Херсонеса була розділена на хори – сільськогосподарські угіддя громадян поліса. Вони розташовувалися за міськими стінами та могли прогодувати все місто. На цих ділянках збереглися руїни будов, межових стін тощо. Під час зведення сучасного Севастополя більша частина хори опинилася під будівлями, дорогами.
Частина хори стародавніх херсонесітів, що залишилася неушкодженою, охороняється. У 2013 році «Античне місто Херсонес та його хора» було внесено до Списку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Україні.
Нещодавно в Гагарінському районі Севастополя завершили «рятувальні розкопки» на ділянці античної дороги в районі вулиці Човникова. Фрагмент завширшки близько чотирьох метрів і завдовжки до одинадцяти входив до складу виявленого об’єкта культурної спадщини «Комплекс античних доріг із Т-подібним перехрестям між ними».
Як повідомляли місцеві ЗМІ наприкінці 2023 року, на цьому місці планується будівництво приватного житлового будинку площею понад 130 квадратних метрів і висотою до восьми метрів. Вже тоді експертиза зафіксувала перетин земельної ділянки з територією античної дороги.
Під час проведення розкопок, як зазначено в акті державної історико-культурної експертизи, було знайдено понад двісті фрагментів античної кераміки та черепиці, а також окремі уламки середньовічних судин.
Той самий експерт, директор історико-археологічного музею-заповідника «Неаполь Скіфський» Юрій Зайцев, дійшов висновку, що археологічної цінності ділянка не становить, тож будівництво житлового будинку буде дозволено. Античну дорогу при цьому розібрали, а каміння склали по межі розкопу.
За іронією, поряд із ділянкою, на якій знищили стародавню дорогу, нещодавно побудували фондосховище музею-заповідника «Херсонес Таврійський».
Системна політика
Описані випадки знищення археологічних пам’яток, які раніше Росія за своїм законодавством визнала об’єктами культурної спадщини, далеко не поодинокі.
Так, на території Південного передмістя Херсонеса за дорученням президента Росії Володимира Путіна з 2021 до 2024 року звели комплекс «Новий Херсонес», у складі якого перебувають Музей Християнства, Музей Криму і Новоросії, Музей Античності та Візантії, школа мистецтв «Корсунь», філія «Артеку», ландшафтний парк із сувенірними крамницями та кафе. Усі ці об’єкти більше служать пропагандистській меті, ніж просвітницькій. Ця територія включена до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, і будь-яке будівництво тут заборонене, але це не зупинило російську владу.
Розкопки на місці майбутнього будівництва відбувалися у 2020–2021 роках. Вчені та громадські діячі забили на сполох, коли в соцмережах з’явилися численні фото та відео, як на території розкопок для прискорення робіт копають екскаватори і бульдозери.
Російська влада повідомляла, що під час будівництва «Нового Херсонеса» було знайдено близько 6 мільйонів артефактів, з яких майже 600 тисяч мають музейну цінність. Серед них є знахідки різних історичних періодів, включаючи предмети, що належать до епохи бронзи, а також знахідки, пов’язані з античним, римським, візантійським періодами та Середньовіччям.
Артефакти – це чудово, але унікальна інфраструктура стародавнього міста, яка сама по собі має музейну та історичну цінність, була знищена.
У жовтні Головне управління розвідки Міноборони України оприлюднило дані ще про 178 історичних цінностей, викрадених російською владою на окупованих територіях України. У списку, зокрема, перелічені цінності з розкопок у Балаклаві.
Дані про це внесли до реєстру War&Sanctions, що містить інформацію, зокрема, про викрадені об’єкти культурної спадщини.
Серед знову виявлених викрадених пам’яток культури – понад 140 артефактів, виявлених під час незаконних археологічних розкопок на Кримському півострові. Розкопки велися на Південному передмісті Херсонеса Таврійського, у Кадиковському городищі (римський табір) та пам’ятці візантійської архітектури «Церква Іоанна Предтечі».
ГУР МО України зазначає, що привласненням української культури та історії «Росія намагається стерти українську національну ідентичність, легалізувати агресію та окупацію».
У липні розвідка опублікувала інформацію про ще 110 культурних цінностей, незаконно привласнених Росією на території анексованого Криму.
Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.
