Доступність посилання

ТОП новини

Світ не знайшов механізму, як вплинути на ситуацію в Криму, окрім санкцій – Черниш

Вадим Черниш
Вадим Черниш

В анексованому Криму у фінальній стадії перебуває справа одного з лідерів кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза. Крім того, минулого тижня було оголошено вирок українському активісту Володимиру Балуху. У той же час з німецької сторони іноді лунають думки політиків про те, що потрібно розділяти питання Донбасу і Криму.

Гість передачі «Ваша Свобода» ‒​ Вадим Черниш, міністр з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України.

– Суд Російської Федерації, діючи в Криму, порушує все, що можна порушувати. Навіть відповідно до законів Російської Федерації, які також не дуже є у відповідності до міжнародних норм.

Способи захисту, які може вжити Україна щодо Криму, дуже обмежені через те, що Росія порушила все, що могла порушити. Стосовно Донбасу є так званий «мінський процес», який багато хто критикує. Але є угода. Щодо Криму її немає. З Мустафою Джемілєвим внесли законопроект, щоб таких політичних в’язнів всіляко підтримати з боку української держави. Це вперше за три роки зробили намагання ухвалити такий законопроект. Сподіваємося, що восени його депутати ухвалять. Це має дві головні мети. По-перше, підтримати родини, особисто людину, а також підтримати дух, сказати, що українська держава не забула про своїх патріотів, які зараз, на жаль, опинилися у застінках російських тюрем.

Громадські організації наголошують, що у нас є 300 так званих політичних в’язнів. Але офіційно – це трохи більше від 40
Вадим Черниш

Маємо діяти злагоджено. Держава має надавати правову, соціальну, фінансову допомогу, створювати базу для захисту в міжнародних інстанціях, але паралельно мають працювати і дипломатія, і міжнародні судові інстанції. Є кілька судових процесів, міждержавних позовів, які розглядатимуться. Світ не знайшов механізму, як вплинути на ситуацію в Криму, окрім санкцій. Громадські організації наголошують, що у нас є 300 так званих політичних в’язнів. Але офіційно – це трохи більше від 40.

– Пане міністре, судовим рішенням було припинено постанову №1035, що стосується перевезення товарів через адміністративний кордон із Кримом. Міністерство підготувало нову постанову. Коли вона буде ухвалена, і що в ній міститься?

Деякі чиновники ДФС стверджують речі, яких взагалі вже в Криму давно немає
Вадим Черниш

– Ми десь рік ініціюємо зміни до цієї постанови. Постійно якесь відомство проти. Спочатку Мінфін, потім Мінюст. Найголовніша зараз перепона – Державна фіскальна служба, яка категорично проти змін до постанови.

Наша позиція така: це має бути врегульовано за окремою процедурою, не посилаючись на законодавство, що регулює порядок перетину держкордону. Це не держкордон, а просто адміністративна межа. Люди досі хочуть виїжджати з АРК. Але ми говоримо і про культурні цінності. Мені здається, що це просто не болить у деяких бюрократів. Деякі чиновники ДФС стверджують речі, яких взагалі вже в Криму давно немає.

Вадим Черниш
Вадим Черниш

До речі, зараз перший віце-прем’єр проводить нараду, щоб винести це на розгляд уряду. Мій заступник на нараді, щоб подолати всі неузгодженості, зокрема і з ДФСУ. Там дуже багато речей, які не тільки пов’язані з людьми, але вони замкнуті на закон про вільну економічну зону «Крим».

– Коли ж буде ліквідована вільна економічна зона «Крим»?

Пропонуємо зміни, щоб скасувати вільну економічну зону «Крим». Дехто говорить, що це не потрібно, треба залишити все так, як є
Вадим Черниш

– Ми розробили також законопроект. Пропонуємо зміни, щоб скасувати вільну економічну зону «Крим». Дехто говорить, що це не потрібно, треба залишити все так, як є. Законопроект внесли на розгляд всіх міністерств і відомств.

– Сьогодні Управління верховного комісара ООН у справах біженців виступило за те, що треба скасовувати прив’язку про отримання пенсій і соціальних виплат до реєстрації як внутрішньо переміщених осіб. Чи не вважаєте Ви такі перевірки дискримінаційними?

– Ми вважаємо, що людина має будь-яке право, у тому числі на отримання пенсій, таке право повинне бути реалізоване. Справа в тому, що немає механізму реалізації для тих, хто живе на непідконтрольній території. До речі, техніка і порядок перевірок (міністр соцполітики підтримує в теорії таку ідею) – має бути просто обмін електронними базами даних, щоб не перевіряти особисто (ВПО – ред.).

Ті, хто живе на непідконтрольній території, дійсно ж не мають статусу ВПО. Внутрішньо переміщені особи отримують ще й додатковий платіж як внутрішньо переміщена особа на компенсацію вартості проживання. Але там діє восьмий пункт щодо виконання Мінських домовленостей, де написано: сторони (Україна, ОБСЄ і Росія) мають знайти механізм. Цей механізм практично неможливо знайти через позицію Російської Федерації, через відсутність української влади, банківської системи тощо.

Була франко-німецька експертна група, яка сказала, що через децентралізовану систему Пенсійного фонду, низку інших причин організувати це неможливо (виплату пенсій на непідконтрольній території – ред.).

– Пане міністре, 7 серпня закінчилася вступна кампанія до вишів. Тим, хто хоче скористатися послугами освітніх центрів «Донбас-Україна» та «Крим-Україна», ця кампанія продовжена до 30 вересня. Які маєте підсумки щодо того, хто цим вже скористався?

– Майже у 2,3 раза більше людей скористалося зараз у порівнянні з попереднім роком (послугами ОЦ «Донбас-Україна» і «Крим-Україна» – ред.). Ми цього року зробили набагато краще саме завдяки тому, що до цього процесу приєдналися фахівці вишів, які були переведені.

  • 16x9 Image

    Інна Кузнецова

    Головний редактор Київського бюро Радіо Свобода з січня 2009 року. Закінчила факультет журналістики Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. Працювала кореспондентом, політичним оглядачем Національного радіо, головним редактором Радіо Ера FM.

This item is part of
XS
SM
MD
LG