Майдан для внуков. Момент истины

Виталий Портников

24 ноября 2014, 11:14

Спустя годы Майдан станет темой для литературных произведений и кинофильмов, его постаревшие участники будут рассказывать внукам, как здесь, на центральной площади Киева, они залазили на «елку», чтобы прикрепить портрет Юлии Тимошенко (это такой политик, ее незаконно посадили в тюрьму ), а здесь сорвали голос, требуя отставки Виктора Януковича (уже и не помню, кто это был), а здесь строили баррикады...

Внуки будут удивленно смотреть на тихие мирные улицы Киева и, конечно же, не очень поверят, что дедушка или бабушка участвовали в событиях, о которых рассказывают на уроках истории. Но для тех, кто был на Майдане, будет бесконечно важно еще раз пережить события далекого прошлого рядом с теми, кому они смогут оставить Украину – живую и счастливую.

Майдан Независимости, 19 февраля 2014 года

В жизни каждого общества, в жизни каждого человека рано или поздно наступает момент истины. Если бы украинцы просто «проглотили» избиение студентов на Майдане, в их собственной жизни и в жизни их страны все было бы иначе. Уже сейчас свирепствовала бы настоящая диктатура, экономика лежала бы в руинах, а Виктор Янукович бодрым шагом спешил в Таможенный союз. Мне могут возразить, что и сейчас украинцы живут не очень богато – а так был бы шанс, что Янукович на российские деньги сохранил бы иллюзию стабильности до ближайших президентских выборов. Но бедность свободных людей отличается от бедности подданных, свободный человек может что-то менять в своей жизни и требовать изменений от власти.

Вполне возможно, что борьбу за украинское будущее начали бы следующие поколения украинцев – те же внуки участников Майдана, которые с удивлением будут выслушивать невероятные истории о баррикадах. Но я горжусь тем, что поколение моих собственных сверстников оказалось на высоте исторической задачи. Что оно не испугалось Януковича, «Беркута», бандитов, российской армии, стрелковых и даже самого Путина, поверило в свое могущество.

Журналисты – если, конечно, они говорят и пишут правду – работают именно ради таких мгновений и дней. Только тогда они понимают, что трудились не зря, и те ценности, ради которых они выбирали свою профессию, начинают работать на площадях и становятся правилами народа и страны.

Виталий Портников, журналист и политический комментатор, обозреватель Радио Свобода

Взгляды, изложенные в рубрике «Мнение», передают точку зрения самих авторов и не обязательно отражают позицию редакции

Шлях Євромайдану

1/25 21 листопада 2013 року. Протестувальники на площі висловлюють невдоволення рішенням Януковича відмовитися від підписання Угоди про асоціацію між Україною і ЄС

2/25 24 листопада 2013 року. Учасник протестів на Майдані Незалежності

3/25 30 листопада, приблизно о 4:30 ранку, загін спеціального призначення «Беркут» жорстоко розігнав активістів на майдані

4/25 Дії «Беркуту» викликали нові протести в Києві. 1 грудня протестувальники знову зайняли майдан. Зіткнення з урядовими силами і обмін ультиматумами тривали до кінця місяця

5/25 Зіткнення демонстрантів і міліції під час штурму резиденції глави держави 1 грудня 2013 року

6/25 7 грудня. Учасники маніфестацій сплять в будівлі міської ради. Протести тривають без перерви, активісти вимагають відставки уряду і дострокових виборів. Блоковано будівлю Кабінету міністрів, зайнятий Будинок профспілок та міської адміністрації, над якою днем раніше було піднято прапор Європейського Союзу

8 грудня. Вулицями столиці проходить «Марш мільйонів» — 7/25 8 грудня. Вулицями столиці проходить «Марш мільйонів»

8/25 8 грудня. Кияни оточили пам'ятник Леніну і знесли його

9/25 9 грудня. Протестувальники стоять на барикаді, що перегороджує в'їзд на Майдан Незалежності

10/25 11 грудня. Активісти укріплюють барикади в очікуванні штурму

11/25 Вечір 11 грудня. Силовики штурмують барикади, утримувані протестувальниками

12/25 29 грудня. Лідери української опозиції Арсеній Яценюк та Віталій Кличко звертаються до людей на майдані

13/25 1 січня 2014 року. Зустріч Нового року на Майдані Незалежності

14/25 16 січня. Верховна Рада ухвалює так звані «диктаторські закони», які суворо обмежують протести, що призвело до нової хвилі обурення

15/25 19 січня. На вулиці Грушевського відбуваються масові сутички, лунають вибухи світло-шумових гранат і спалахують автобуси силовиків

16/25 19 січня. Зіткнення громадських активістів із загонами міліції та внутрішніх військ

17/25 22 січня. Сутички в Києві тривають

18/25 22 січня. На Майдані від вогнепального поранення загинуло двоє людей. Пізніше з’ясувалося, що загиблі – Сергій Нігоян та Михайло Жизневський.

19/25 23 січня. Мешканці Києва сходяться до місць зіткнень протестуючих і міліції на вулиці Грушевського

20/25 30 січня. Намети учасників антиурядових виступів на Майдані Незалежності – укриття для протестувальників у 19-градусний мороз

21/25 19 лютого. Протестуючі біля палаючих барикад на Майдані Незалежності

22/25 20 лютого. На цьому стоп-кадрі спецпризначенці з автоматом Калашникова і снайперською гвинтівкою ведуть вогонь по учасниках протесту

23/25 Один із протестувальників стоїть біля тіл своїх загиблих товаришів, які загинули від куль спецпризначенців. Загалом, за весь час протистоянь під час Революції Гідності жертвами зіткнень стало близько ста учасників маніфестацій на Майдані Незалежності

24/25 21 лютого 2014 року. Люди прощаються із загиблими, внаслідок розстрілу 20 лютого. Загиблих учасників акцій протесту починають називати Небесною сотнею

25/25 11 серпня 2014 року. Фотографії людей, убитих під час зимових акцій протесту, прикріплюють на пішохідному мосту. Міські муніципальні служби розчищають вулиці від барикад. На проїжджій частині і тротуарах відновлюється рух автомобілів і пішоходів

Виталий Портников

Киевский журналист, обозреватель Крым.Реалии. Сотрудничает с Радiо Свобода с 1991 года.

Доступность ссылки

Присоединяйтесь!

Майдан для внуков. Момент истины

Шлях Євромайдану

Виталий Портников

This item is part of